Реферат: Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства. Структура системи законодавства

Галузі законодавства — великі об'єднання нормативно-пра­вових актів за певними сферами правового регулювання суспіль­них відносин, які характеризуються єдністю змісту, форми і ма­ють системні зв'язки між собою.

Зазвичай галузь законодавства «очолюється» кодексом, який визначає юридичну цілісність галузі. Конституція служить нор­мативною базою формування всіх галузей законодавства.

Інститут законодавства — система нормативних розпоряджень галузі законодавства, які регулюють певну сукупність суспіль­них відносин.

Важливим елементом структури законодавства є комплексні інститути, що об'єднують нормативні розпорядження кількох галузей законодавства.

Слід чітко розрізняти галузі права і галузі законодавства, які утворюють комбінацію норм галузей права.

У недавньому минулому ці поняття нерідко змішувалися й ототожнювалися, оскільки «правом» проголошувалися лише норми, які виражають державну волю «панівного класу» або «на­роду», закріплену в законі. Тому й галузей права існувало стіль­ки, скільки було прийнято законодавцем нормативних актів. Однак галузі законодавства аж ніяк не прямолінійно відбивають відповідні галузі права. У деяких випадках вони збігаються з га­лузями права (кримінальне, цивільне), в інших — із підгалузями права (авторське, водне законодавство). Навіть інститути права (наприклад, спадкування в цивільному праві) мають законодав­ство. Є й комплексне законодавство (господарське, транспорт­не, військове та ін.), яке містить норми кількох галузей права, які регулюють різні види суспільних відносин, і тому не мають властивих лише йому предмета і метода.

Наприклад, повітряне законодавство регулює відносини, по­в'язані з використанням повітряного простору. Воно містить норми конституційного права (встановлюється повний і виключний суверенітет України над її повітряним простором), адміні­стративного права (встановлюється порядок сертифікації — пись­мового посвідчення — і реєстрації повітряних суден й аеродро­мів, правила безпеки польотів), цивільного права (регулюється перевезення пасажирів і багажу, встановлюється цивільно-пра­вова відповідальність перевізника за цілість багажу і вантажу, а також за збиток, заподіяний пасажирам та іншим особам), тру­дового права (визначаються права членів екіпажа).

Інший приклад — аграрне законодавство як комплексна га­лузь, яка являє собою органічну систему внутрішньо узгодже­них правових норм, що регулюють аграрні (земельні, майнові, трудові, організаційно-управлінські) суспільні відносини в сфері сільськогосподарської виробничої діяльності.

Число галузей законодавства перевищує число галузей права.

Так, у Росії в 1996 p. розроблений загальноправовий класи­фікатор. Він охоплює 38 галузей законодавства, 7 галузей дер­жавного життя (суд, прокуратура, юстиція та ін.), комплексні галузі законодавства, які представляють собою норми кількох галузей, що регулюють різні за своїм видовим змістом відноси­ни, наприклад, законодавство про сільське господарство, зако­нодавство з загальних питань господарської діяльності та ін.

Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законо­давства:

1. Об'єктивна неможливість висловити зміст кожної окремої галузі права в одному нормативно-правовому акті. Збіг галузі права і галузі законодавства є можливим тоді, коли галузь зако­нодавства представлена актами однієї юридичної чинності — законами, і число актів невелике (наприклад. Кримінальний ко­декс). У більшості випадків зміст галузі права виражений у чис­ленних нормативних актах. Навіть конституційне право пред­ставлене за допомогою складної системи законів.

2. Залежність системи законодавства, формування його галу­зей від цілеспрямованої діяльності суб'єктів, пов'язаної з його систематизацією, від інтересів держави, потреб юридичної прак­тики, рівня розвитку юридичної науки, законодавчої техніки.

3. Переосмислення, відновлення, вдосконалення законодав­ства внаслідок його переорієнтування на демократичні цінності:

а) послідовна демократизація порядку формування і функціону­вання законодавчих органів, їх професіоналізація, забезпечення високої якості законів; б) формування цивільного суспільства, правової системи в напрямку розвитку соціальної правової дер­жави, охорони і захисту прав і свобод людини та інші. Результа­том цього процесу є уплітання в правову тканину нових теоре­тичних конструкцій, формування нових галузей та інститутів законодавства, у тому числі на базі підгалузей та інститутів пра­ва, покликаних створити оптимальну базу переходу до ринко­вих відносин, та ін.

4. Орієнтування системи законодавства не лише на галузь права, але й на галузь державної діяльності, на державний устрій. Це неминуче призводить до появи галузей законодавства, які не відбивають галузі права, є комплексними.

5. Обумовленість системи законодавства формою державно­го устрою країни (федерація), що припускає наявність у кожній галузі нормативних актів на рівні як федерації, так і суб'єктів федерації.

Розбіжність галузей права і галузей законодавства не виклю­чає наявності позитивної тенденції до їх відповідності, їх «вирів­нюванню».

Структура системи законодавства. Види галузей законодавства

Структура системи законодавства — внутрішня організація упорядкованих нормативно-правових актів, яка виражається в їх узгодженні і поділі на галузі та інститути законодавства.

Структуру системи законодавства можна класифікувати за такими критеріями:

— предметом правового регулювання (галузева),

— юридичною чинністю актів (субординаційна),

— особливостями форми державного устрою (державно-ор­ганізаційна).

Наведемо їх на схемі.

Структура системи законодавства
Галузева (горизонтальна) -відображає предмет правового регулювання	Субординаційна, або ієрархічна (вертикальна) — відображає юридичну чинність актів	Державно-організаційна (вертикальна) — відображає особливості форми державного устрою
— поділ норматив­но-правових актів за предметом регулю­вання: цивільне за­конодавство, кримі­нальне законодавст­во, адміністративне законодавство та ін.	— поділ норматив­но-правових актів на певні групи за їх юридичною чинністю: закони, укази, поста­нови уряду, норма­тивні акти місцевих органів влади та ін.	— поділ нормативно-правових актів за те­риторіальним значен­ням: законодавство федеральне і законо­давство суб'єктів фе­дерації (наприклад, у Російській Федерації).

Розбіжність низки галузей права і галузей законодавства обу­мовлює необхідність провести класифікацію галузевої (горизон­тальної) структури системи законодавства, встановити види га­лузей законодавства з урахуванням ступеня їх відповідності га­лузям, підгалузям, інститутам права.

На схемі це виглядає так:

Галузева структура системи законодавства – види галузей
Галузеве законодавство	Спеціальне (внутрішньогалузеве) законодавство	Комплексне (міжгалузеве) законодавство
— містить норми од­нієї галузі права, предметом регулю­вання якої є певна [сфера (рід) суспіль­них відносин, яка вимагає юридичне однорідних прийо­мів впливу.	містить норми підгалузі (рідше ін­ституту) права, предметом регулю­вання яких є група (вид) чи сукупність груп (видів) суспіль­них відносин, яка вимагає юридичне [однорідних прийо­мів впливу.	містить норми де­кількох галузей права, які регулюють різні види суспільних від­носин, що склада­ють відносно само­стійну сферу суспі­льного життя, яка потребує юридичне різнорідних способів .впливу, що склада­ються у цілісний комплексний метод.
Тут формування галузі йде від юридичного начала — методу: галузь законодавства, як правило, збігається з галуззю права (кримінальне, трудове, адміністративне законодавство)	Тут формування галузі йде від юридичного начала — методу: підгалузь чи інститут права складають законо­давство, яке є части­ною певної галузі за­конодавства (гірниче, водне, лісове законодавство як внутрішньогалузеві елементи екологіч­ного законодавства)	Тут формування галузі йде не від юридичного начала — методу, а від со­ціального начала — предмета, і галузь за­конодавства склада­ється із норм різних галузей права (зако­нодавство про при­ватизацію, місцеве самоврядування, го­сподарське /підпри­ємницьке/ та ін.)