Реферат: Підстави і стадії юридичної відповідальності

Підстави юридичної відповідальності — це сукупність обста­вин, наявність яких робить юридичну відповідальність можли­вою та повинною. Відсутність сукупності таких обставин виклю­чає її.

Слід розрізняти підстави притягнення до юридичної відпо­відальності і підстави настання юридичної відповідальності.

Підстави притягнення до юридичної відповідальності — це су­купність обставин, наявність яких робить юридичну відпові­дальність можливою.

Фактичною підставою притягнення до юридичної відповідаль­ності є склад правопорушення.

Правопорушення не приводить автоматично до настання від­повідальності, а служить лише підставою для притягнення до неї.

Підстави настання юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність по­винною.

Підставами настання юридичної відповідальності є такі обставини:

1) факт здійснення соціальне) небезпечної поведінки (право­порушення) — фактична підстава;

2) наявність норми права, яка забороняє таку поведінку і встановлює відповідні санкції (за її допомогою відбувається ви­значення складу правопорушення) — нормативна підстава. На­приклад, у диспозиціях багатьох статей КК факт вчинення зло­чину організованою групою розцінюється як кваліфікуюча ознака, яка істотно обтяжує відповідальність за вчинене;

3) відсутність підстав для звільнення від відповідальності. Мож­ливість звільнення від відповідальності зафіксована нормами права (наприклад, передача неповнолітнього під нагляд батьків). У законах можуть міститися вказівки про обставини, які виклю­чають відповідальність (стан крайньої необхідності, необхідної оборони або перебування в стані неосудності);

4) наявність правозастосовного акта — рішення компетент­ного органу, яким покладається юридична відповідальність, ви­значаються її вид і засіб (наказ адміністрації, вирок суду та ін.) — процесуальна підстава.

Як юридичні факти можуть виступати правові презумпції'.

презумпції неспростовні — припущення, що не підлягають сумніву і доведенню (закріплені в законі) про наявність або від­сутності певних фактів. Це положення, які є принципами;

презумпції спростовні — припущення, що не підлягають сум­ніву (закріплені в законі) про наявність або відсутність певних фактів, доки щодо них не буде доведено інше. Це положення, які допустимо заперечувати.

Настання юридичної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, відбувається в результаті її (відповідальності) покладення уповноваженими на те посадовими особами держа­вних органів.

Юридичній відповідальності властива чітка нормативна рег­ламентація здійснення, яка встановлюється нормами процесуаль­ного права. Відсутність в окремих випадках процесуальної регла­ментації, механізму покладення відповідальності ускладнює роз­гляд обставин справи, складу правопорушення, забезпечення прав усіх учасників процесу.

В механізмі покладення юридичної відповідальності можна виділити певні стадії. Вони подібні стадіям правозастосовної ді­яльності, однак мають свою специфіку.

Стадії юридичної відповідальності охоронного характеру:

1	Стадія загального стану (попереджувальна відпові­дальність)	— виникнення підстав для при­тягнення до відповідальності настає з моменту правопору­шення, тобто юридичного фак­ту, що спричинив конкретні правовідносини
2	Стадія притягнення до від­повідальності (суб'єктивна сторона)	–– встановлення компетент­ними органами суб'єкта пра­вопорушення (фізичної або юридичної особи) і досліджен­ня обставин справи про право­порушення
3	Стадія встановлення юри­дичної відповідальності (об'єктивна сторона)	ухвалення рішення про за­стосування (незастосування) санкції, вибір у її межах виду та заходу відповідальності
4	Стадія настання юридичної відповідальності	— реалізація конкретних заходів юридичної відповідальнос­ті — на підставі певних норм правозастосовного акта: вико­нання стягнення (наприклад, в адміністративному праві) або покарання (у кримінальному праві)

Правопорушення і юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ

Правопорушення, вчинені співробітниками органів внутрі­шніх справ, можна поділити на такі види:

1) вчинені на службі;

2) вчинені у зв'язку зі службою;

3) вчинені поза службою.

Численний персонал органів внутрішніх справ як частина населення країни піддається впливу загальних факторів право­порушень, що кореняться в соціальних суперечностях.

Особливі умови, що сприяють вчиненню правопорушень у системі правоохоронних органів, виражаються в таких можли­востях:

— зловживання владними повноваженнями (зловживання службовим становищем);

— використання не за призначенням табельної зброї;

— зловживання службовими приміщеннями;

— використання не за призначенням спецзасобів, спецтехніки;

— зловживання ізоляторами тимчасового затримання підо­зрюваних (ІТЗ) і слідчих ізоляторів (СІЗО).

Правопорушення, вчинені співробітниками органів внутрі­шніх справ на службі і у зв'язку зі службою, як і всі правопору­шення, можуть бути двох видів:

проступки

злочини

	Проступки
Адміністративні Настає адміністра­тивна відповідаль­ність	— суспільне шкідливі, протиправні, вин­ні діяння співробітників, що посягають на державний лад або суспільний порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління.
Дисциплінарні Настає дисциплінар­на відповідальність	— суспільне шкідливі порушення закріп­леного нормами права (статутами, поло­женнями, правилами) юридичне обов'яз­кового порядку діяльності конкретних колективів органів та установ внутрішніх справ, тобто службової, учбової, трудової дисципліни.
Цивільно-правові Настає цивільно-правова відповідаль­ність	— посягання на врегульовані нормами цивільного права майнові і особисті не-майнові відносини, а також деякі відно­сини, передбачені нормами трудового, сі­мейного, земельного права.
Матеріальні Настає матеріальна відповідальність	— заподіяння шкоди організаціям або гро­мадянам під час виконання службових обов'язків.

Сторінка: 1 2 © 2001 - 2024 favorites.com.ua