Реферат: Видобуток підземних вод

Таблиця 3. Характеристика мінеральних лікувально-столових вод.

Назва по ДСТУ 878-93	Минералі-зація г/дм3	Основні іони, мг-екв.,%	Хімічний склад, г/дм3						Специфічні компоненти
			Аніони			Катіони
			HCO3	SO4	Cl	Ca	Mg	(Na+K)
Бронни-чанка	3,5-6,5	Cl>90; (Na+K)>90	<300	<25	2000-3500	<50	<25	1200-2500	-
Садко-вецька	4,0-7,0	Cl>90; (Na+K)>90	100-300	<50	2000-4000	<100	<50	1000-3000	-
Дана	0,5-1,0		250-500	<100	70-200	50-150	<100	50-150	>50
Ріна	0,5-1,0	HCO3>80; Ca 50-75; Mg 20-30; (Na+K) <30	400-700	<50	<50	50-250	15-100	<50	50-65

Що ж до відомої води "Регіна", то за рівнем мінералізації і хімічним складом вона віднесена до столових вод, хоча лікувальні властивості води ніким не заперечуються. Вони можуть бути обумовлені специфічними компонентами, як наприклад в "Нафтусі" чи "Збручанської", однак для офіційного переводу її в розряд лікувально-столових необхідно провести вивчення її лікувальних властивостей в клінічних умовах.

СТОЛОВІ ВОДИ

До столових вод відносять підземні води, які за рівнем мінералізації відповідають прісним водам, відзначаються якісними показниками і рекомендовані для промислового розливу. Ці води під відповідними присвоєними їм назвами включаються в ДСТУ 878-93 "Води мінеральні питні". Таких нараховується понад 40 назв вод, що видобуваються із свердловин, чи витікають з джерел на Вінниччині. Однак, детально розвідане тільки одне родовище -"Регіна", запаси ще декількох родовищ попередньо оцінені і експлуатуються на умовах дослідно-промислового видобутку. Значна кількість столових вод видобуваються з нерозвіданих запасів.

Серед столових вод на території України найбільш поширена група гідрокарбонатних складного катіонного складу із загальною мінералізацією від 0,3 до 1,0 г/дм3. В цю групу входять води, що розливаються: "Регіна", "Шумилівська", "Панда", "Вербівська", "Абсолют", "Вінна", "Тиврівська", "Барчанка", "Тульчинська", "Яружанка", "Ямпільська" та багато інших менш відомих.

До гідрокарбонатно-сульфатних складного катіонного складу з мінералізацією від 0,4 до 1,0 г/дм відносяться "Гайсинська" і "Ладижинська". До гідрокарбонатно-хлоридних складного катіонного складу з мінералізацією від 0,5 до 1,0 г/дм3 належать "Подільська" і "Уланівська". До гідрокарбонатно-сульфатних - вода "Поділля" з мінералізацією 0,5-1,0 г/дм.

Серед столових вод, що не використовуються або використовуються в незначних обсягах, в плані організації розливу найбільш перспективними є потужні джерела вод: "Княжної", "Шумилівської", "Шипіт" та інших; води з багатьох свердловин, в тому числі розташованих поблизу м.Вінниці - "Стрижавчанка", "Вороновицька", "Лебедине озеро", "Калинівська", "Гейденська".

Таблиця 4. Родовища мінеральних столових вод з розвіданими та попередньо оціненими запасами.

Родовища, ділянки	Назва вод	Запаси м3/добу		Ким експлуатується	На підставі чого експлуатується
		Розвідані по кат. А+ В+Сч	Оцінені по кат.С2
Регіна: Дж. "Регіна" Джерело №1 Джерело №2 Джерело №3	Регіна	116,0	112,0 42.0 26.0	ВАТ "3-д мін. вод й "Регіна" СП "Бізнес-ПРО" СП "Бізнес-ПРО" СП "Бізнес-ПРО"	Ліц.№1419 Ліц.№1490 Ліц.№1490 Ліц.№1490
Вербівське	Вербівська	(оцін. по С1^		ВКПП "Філіп"	Ліц.№1595
Черепашинецьке	Вінна	(оцім. по Сі)		ТОВ "Вінфрутхолдінг" ЛТД	Ліц.№1153
Тиманівське	Шереметівська	(оцін. по Сі)		Приватний підприємець