Реферат: Перу. Економічна і географічна характеристика

Географічне положення.

Перу – держава на заході Південної америки.

Географічні координати

10 градусів Південної широти.

76 градусів Західної довготи.

Територія

Загальна площа - 1 285 220 кв.км.

Площа суші - 1 280 000 кв.км.

Площа рік і озер - 5 220 кв.км.

Кордони

Сухопутні кордони: Болівія 900 км., Бразилія 1 560 км., Чилі 160 км., Колумбія 2 900 км., Еквадор 1 420 км.

Довжина берегової лінії 2 414 км.

Територіальні води 200 морських миль.

Континентальний шельф 200 морских миль.

Використання земель

Орні землі - 3%.

Землі, що використовуються в рослинництві - 0%.

Землі, що використовуються в тваринництві - 21%.

Ліси - 66%. Інші землі - 10%.

Стихійні лиха: землетруси; цунамі; повені; вулканічна активність.

На Заході вздовж берега Тихого океану вузька смуга берегових рівнин. В центрі система Анд, на Сході Амазонська низина і предгірна рівнина. Середньомісячні температури на узбережжі від 15С до 25С, в Андах і на плоскогір’ях від 5С до 16С, на рівнинах від 24С до 27С. Опадів від 700 до 3000 мм. На рік. Плоскогір’я, плато, схили хребтів покриті степами або напівпустелями, східні схили і Амазонська низина - вічнозеленими лісами. З річок - найбільша Амазонка, із озер - Тітікака.

Екологічні проблеми

-незаконна вирубка лісів;

-інтенсивне пасовищне тваринництво на схилах Коста і Сьерра, приводить до забруднення земель;

-забруднення повітря воздуха в Лімі;

-забруднення річок і прибрежних вод викидами муніципальних і промислових стічних вод.

Географічне положення Перу. Даржава Перу рзозташована в західній частині Південної Америки між 81o19’ та 68o заходної довготи і між 0o01’ та 18o21’ південної широти. На її території (1 285,215 кв. км) можуть вільно розміститися Франція, Іспанія та Італия розом узяті. Серед Латиноамериканських країн Перу за розміром території поступається лише Бразилії, Аргентині та Мексиці. На півної її сусідами є Еквадор і Колумбія, на сході - Бразилія, на південному сході - Болівія і на крайньому півдні - Чилі. Із заходу омивається Тихим океаном.

В адміністративному плані поділяється на 23 департаменти і провінцію Кальяо, наділену правами департаменту. Державні мови - іспанська та кечуа. Переважаюча релігія - католицька. Столиця - Ліма.

Рельєф. Розміри країни и природно-географічна різноманітність зумовили контрасти її окремих районів.

Вузькою смугою простягнулася Коста – західне узбережжя, що омивається Тихим океаном, смуга берегової пустелі, шириною від 80 до 150 км.

За береговою пустелею підноситься одна з найвищих гірських систем нашої планети – Анди. Високі, покриті вічними снігами піки (найвищий - Уаскаран – 6768 м), потужні льодовики, глибокі каньйони, обширні високогірні плато – така Сьерра – гірська частина країни, буквально “пила”. Туз із невеликого льодовикового озера Лаурикоча бере початок найбагатоводніша ріка світу – Амазонка. Східна частина країни – 3/5 всієї території (перуанці називают Сельвою, від латинського “сілва” - ліс), вкрыта густим волого-екваторіальним лісом.

Гідрографія. Все тихоокеанське узбережжя порізане річками, але лише деякі з них доносять свої води до океану на протязі всього року. Русла більшості річок заповнюються водою на короткий період - з січня по квітень, - коли в Андах йдуть дощі, тануть снігаи і льодовики.

Велику роль в житті Сьери з давніх часів відіграють річки, в долинах яких концентруеться основна частина населення.

Збігаючі з гірських льодовиків струмки, зливаючись, утворюють озера. Одне з них – Лаурікоча - дає початок протікаючому на північ Мараньону. На протязі майже 640 км він розділяє Західний і Центральний Кордільєри. Ще одна велика річка північних Анд – Уаляга. Прорвавши східний Кордільєр, вона виходить на рівнину Сельви зливаючись згодом с Мараньоном утворює велику Амазонку. В південному Перу найбільша річка – Апуримак. Зливаючись з Мантаро, Апуримак дає початок річці Эні, яка нижче за течією називається Тамбо. Тамбо разом з іншою річкою, Урубамбою, в свою чергу дає початок Укаялі, найважливішій річці перуанської Сельви.

Долина ріки Урубамба – колиска великої інкської цивілізації. В верхній течії, де вона носить назву Вільканота, розміщена древня столиця інків – Куско. Неподалік від Куско знаходяться руїни знаменитої фортеці доколумбової Америки – Мачу-Пікчу.

Політичний лад.

Національний уряд. 5 квітня 1992 президент Альберто Фухіморі розпустив обидві палати Національного конгресу, провів чистку суддівського корпусу, призупинив дію конституції і при підтримці збройних сил встановив в країні режим одноосібної влади. Тем самим було покладено край 12-літньому періоду конституційного правління, який ознаменований поглибленням економічних і соціальних проблем, загостренням політичних неузгоджень і поляризацією політичних сил. В листопаді 1992 в країні були проведені вибори до асамблеї. Оскільки більшість опозиційних партій відмовились прийняти участь у виборах, Асамблея складалася переважно із прихильників президента, і розроблена нею конституція надавала президенту широкі повноваження.

Нова конституція укріпила широкий спектр президентських повноважень. Згідно її положень, президент обирається на 5 років і може бути переобраний на другий термін. Він має право приймати закони, вносити законопроекти до Конгресу, переглядати прийняті Конгресом закони, призначати послів і членів вищого військового командування без затвердження Конгресом. Президент має право розпускати вищий орган законодавчої влади, якщо останній висловить негативну думку про діяльність двох чи більше членів кабінету, в противному випадку міністрам буде винесено вотум недовір’я. Крім того, президент може своєю волею ввести режим надзвичайного стану на термін до 60 днів, на протязі якого дія конституційних прав призупиняється, а контроль за дотримання суспільного порядку покладається на армію.

Законодавча влада в країні належить однопалатному Національному конгресу, що складається з 120 членів, вибори яких проводяться за партійними списками одночасно з виборами президента терміном на 5 років. Прерогативою Конгресу є прийняття бюджету, затвердження узгоджень про позики і міжнародних договорів, розробка законопроектів і прийняття законів. Конгрес має право проведення розслідувань по «питаннях, що мають суспільне значення», робити запити і всловлювати недовір’я уряду (Раді міністрів) або окремим її членам.

Судова влада, котра офіційно вважається третьою гілкою влади, незалежною від двох інших, давно є опорою політичного фаворитизму. Після того як в квітні 1992 Фухіморі здійснив державний переворот, функціонування судової системи країни було призупинене, потім вона була перебудована з розрахунком на більшу незалежність від впливу правлячої політичної еліти. Члени Верховного суду призначаються незалежною Національною юридичною радою. Конституційний суд, сім членів якого обираються Національним конгресом на п’ятилітній термін, має право, зі свого боку, відміняти постанови уряду. По конституції 1993 була відновлена смертна кара за тероризм і зрада в військовий час.

Політичні організації. На протязі останнього століття суспільне життя Перу характеризувалося наявністю слабких політичних партій, постійними економічними кризами і розшаруванням населення за соціальними і культурними ознаками. Ці фактори пояснюють величезний політичний вплив, який мають в Перу збройні сили, які довгий час вважали себе єдиним гарантом порядку і вершителем політичних доль країни.

Судово-правова система. Як і в більшості країн Латинської Америки, судово-правова система Перу базується на положеннях римського громадянського права в тому вигляді, як вони були використані в Іспанії і, в меншій мірі, в Франції.

Збройні сили. Для мужчин, що досягли 18-річного віку, служба в збройних силах є обов’язковою, срок служби – 2 роки. Не всі особи, що досягли призовного віку, в обов’язковому порядку призиваються в армію. Забезпечення внутрішньої безпеки і поліцейські функції здійснюються частинами громадянської і республіканської гвардії, що нараховують близько 60 тис.осіб.

Етнічна належність і мова. В дощових лісах східного Перу проживають біля ста індіанських племен. Ці племена, практично ізольовані від всього іншого населення, розмовляють місцевими діалектами і здобувають харч мисливством, рибальством та землеробством.

Ще одна група корінного населення включає індіанців, що розмовляють мовами кечуа і аймара. Багато з них переселилися до столиці країни – Ліми чи інші міста на узбережжі, особливо після того, як в 1980 в горах почалася партизанська війна, але більшість продовжують жити в Андах, займаючись землеробством та скотарством.

Інше населення складають креоли – білі нещадки європейців, в основному іспанців, які до 1970-х років практично панували в країні; метиси – нещадки мішаних шлюбів європейців і індіанців, що складають основну частину середнього класу, а також деяка кількість негрів та вихідців із Азії.

Адміністративно-територіальний поділ. Згідно конституції 1993, в Перу відновлено адміністративний поділ на 24 департаменти, 159 провінцій і більш 1500 міських утворень. Конституція 1979 затвердила створення областей, які повинні функціонувати як автономні економічні і адміністративні одиниці. На даний момент на базі 23 (з 24 існуючих) департаментів створено 12 областей. Утворення ще однієї області тимчасово призупинено, інші також ще не розпочали виконувати свої функції в повному обсязі. По конституції 1993, поділ на області зберігається, однак об’єм повноважень місцевих органів самоуправління скорочується.