Реферат: Загальна характеристика інноваційних процесів. Поняття і класифікація їх видів
Вп1 — продуктивність пращ у розрахунковому pop
(періоді), тис.грош.од./чол.;
Vвп- обсяг виробленої продукції, тис.грош.од.
Приріст продуктивності праці
Івп1 - загальне зростання продуктивності праці у розрахунковому році (періоді), %;
L1 — фактична чисельність персоналу, чол.;
Вп1 — продуктивність праці у базовому році (періоді), тис.грош.од./чол.
Приріст фондоозброєності праці
де I1f — темп зростання фондоозброєності праці у розрахунковому році (періоді), /о;
Фосн — вартість основних виробничих фондів, тис.грош.од.;
f0 — фондоозброєність праці у базовому році (періоді), тис.грош.од./чол.
Приріст фондовіддач/
де IF- — темп зміни фондовіддачі за розрахунковий рік (період), %;
F0 — фондовіддача у базовому році (періоді), грош.од.
• Частка економії від впровадження технічних і організаційних новин в загальних витратах на виробництво продукції, %
де D1 — середня заробітна плата одного працівника у розрахунковому році (періоді), грош.од.;
Р1 — загальна сума прибутку у тому ж році (періоді), тис.грош.од.
Приріст рентабельності виробництва
де R1 - рівень рентабельності виробництва у розрахунковому році (періоді), %;
Фвир загальна вартість виробничих фондів, тис.грош.од.
Зроблені за наведеним методичним підходом розрахунки пересічних показників свідчать про істотний вплив технічних і організаційних нововведень на розвиток і ефективність виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства України. Зокрема по всій сукупності машинобудівних підприємств країни за останній десятирічний відтинок часу за рахунок здійснених нових організаційно-технічних заходів частка приросту обсягу виробленої продукції, продуктивності і фондоозброєності праці у середньому становила відповідно 63, 76 і 57 відсотків загальної його величини. При загальній помітній тенденції постійного зниження фондовіддачі технічні і організаційні нововведення забезпечили значне підвищення цього показника (приблизно 18%). У порівнянні з загальною позитивною динамікою показників витрат на виробництво (собівартості продукції) і рентабельності виробництва темпи їх відповідно зниження і збільшення, які обумовлені організаційно-технічними чинниками, були майже у 1,5-2 рази вищими. При цьому частки зміни розрахункових показників під впливом технічних і організаційних нововведень склали у середньому 62-63 і 37-38 відсотків загальної позитивної їх динаміки.
Технічний розвиток підприємства, суть і основні форми.
Науково-технічний процесц Потенційні можливості розвитку і ефективності виробництва визначаються перш за все науково-технічним огресом, його темпами і соціально-економічними зультатами.
Чим цілеспрямованіше і ефективніше використовуються івітні досягнення науки і техніки, що є першоджерелами ггку продуктивних сил, тим успішніше вирішуються зі і пріоритетні (по відношенню до виробничих) льні завдання життєдіяльності суспільства. Науково-технічний прогресе (НТП) в буквальному розумінні означає безперервний .взаємообумовлений науки ї :хніки; у ширшому суттєво-змістовному і.їченні — це постійний процес створення нових і удосконалення застосовуваних технологій, засобів •пва і кінцевої продукції з використанням науки.
НТП можна тлумачити також як процес нагромадження і практичної реалізації нових наукових і технічних знань, цілісну циклічну систему "наука — техніка — виробництво", що охоплює ряд стадій: фундаментальні теоретичні дослідження; прикладні науково-дослідні роботи; дослідно-конструкторські розробки; освоєння технічних нововведень; нарощування виробництва нової техніки до потрібного обсягу, її застосування (експлуатація) впродовж певного періоду часу; техніко-економічне, екологічне і соціальне старіння виробів, наростаюча їх заміна новими, більш ефективними зразками.
Йому властиві як еволюційні (зв'язані з накопиченням кількісних змін), так і революційні (обумовлені стрибкоподібними якісними змінами) форми удосконалення технологічних методів і засобів виробництва, кінцевої продукції. При цьому до еволюційних форм НТП відносять поліпшення окремих техніко-експлуатаційних параметрів виробів чи технології їх виготовлення, модернізацію або створення нових моделей машин, обладнання, приладів і матеріалів у межах одного й того ж покоління техніки, а до революційних — зміна поколінь техніки і кінцевої продукції, виникнення принципово нових науково-технічних ідей, загально-технічні (науково-технічні) революції, у процесі яких здійснюється масовий перехід до нових поколінь техніки у лідируючих її галузях.
Науково-технічна революція (НТР) віддзеркалює докорінну якісну трансформацію суспільного розвитку на основі новітніх наукових відкрить і винаходів, що справляють революціонізуючий вплив на змінювання знарядь і предметів праці, технології, організації і управління виробництвом, характеру трудової діяльності людей. Зміст сучасної НТР найбільш повно розкривається Її особливості. До ключових (визначальних) з них сяться:
• перетворення науки у безпосередньо дуктивну силу (втілення наукових знань у людині, логії і техніці; безпосередній вплив науки на пальне виробництво та інші сфери діяльності
суспільства);
• новий етап суспільного поділу праці, по0язаний з перетворенням науки у ведучу сфери економічної і соціальної діяльності, що набуває масового характеру (до науки перейшла найбільш революціонізуюча, активна роль у розвитку всіх сторін суспільства; сама практика вимагає, щоб наука випереджала у своєму розвитку техніку і виробництво, а останнє все більш ставало технологічним втіленням науки);
• прискорення темпів розвитку сучасної науки і техніки, що підтверджується скороченням перебігу часу від наукового відкриття до його практичного використання;
• інтеграція багатьох галузей науки, самої/науки з виробництвом з метою прискорення і підвищення ефективності усіх сучасних напрямків науково-технічного прогресу;
• якісне перетворення усіх елементів процесу виробництва — засобів праці (революція У робочих машинах, поява керуючих машин, перехід до автоматизованого виробництва). Предметів Праці (створення нових матеріалів з наперед заданими властивостями; використання нових, потенційно невичерпних джерел енергії),, самої праці (трансформація її характеру та змісту, збільшення у ній частки творчих елементів).
Науково-технічний прогрес, що завжди здійснюється у взаємозв'язаних еволюційних та революційних його формах, є домінантою (визначальним чинником) розвитку продуктивних сил, невпинного підвищення ефективності виробництва, цим самим забезпечує неухильне зростання продуктивності суспільної праці. Спираючись на суть, зміст та закономірності сучасного розвитку науки і техніки, можна виокремити характерні для більшості галузей народного господарства загальні напрямки НТП, а по кожному з них — Пріоритети на найближчу доступну для огляду перспективу (рис.8.2).
В умовах сучасних революційних перетворень у технічному базисі виробництва ступінь його технічної досконалості та рівень економічного потенціалу в цілому визначаються прогресивністю використовуваних технологій — способів одержання і перетворювання матеріалів, енергії, інформації, виготовлення продукції. Технологія виступає завершальною ланкою і формою матеріалізації фундаментальних досліджень, засобом безпосереднього впливу науки на сферу виробництва.
Якщо раніше її вважали забезпечуючою підсистемою виробництва, то зараз вона набула самостійного значення, перетворившись в авангардний напрям НТП.
Сучасним технологіям властивні певні тенденції їх розвитку "і застосування. Головними з них є: по-перше, перехід до малостадійних процесів шляхом сполучення в одному технологічному агрегаті окремо виконуваних раніше операцій; по-друге, забезпечення у нових технологічних системах мало- або безвідхідності виробництва; по-третє, підвищення рівня комплексності механізації процесів на основі застосування систем машин і технологічних ліній; по-четверте, використання в нових технологічних процесах засобів мікроелектроніки, що дозволяє одночасно з підвищенням ступеню автоматизації процесів досягти більш динамічної гнучкості виробництва.
Технологічні методи все більше і частіше визначають конкретну форму і функції засобів та предметів праці і, отже, ініціюють появу інших напрямків НТП; вилучають з виробництва технічно і економічно застарілі знаряддя праці і породжують нові машини і устаткування, засоби автоматизації. Зараз принципово нові види техніки розробляються і виготовляються під нові технології, а не навпаки, як це відбувалось раніше, коли панував примат засобів праці.
НТП у галузі знарядь праці, технічний рівень і якість виготовлювальних машин і устаткування залежать безпосередньо від ступеня прогресивності та якісних характеристик застосовуваних для їх виробництва конструкційних та інших допоміжних матеріалів. Звідси випливає все зростаюча роль створення та широкого використання нових матеріалів, що характеризує один з важливих напрямків НТП.
В галузі предметів праці варто виділити такі тенденції НТП: 1) істотне підвищення якісних характеристик матеріалів мінерального походження, стабілізація і навіть зменшення питомих обсягів їх споживання; 2) інтенсивний перехід' до застосування у все більшій кількості легких, міцних та корозієстійких кольорових металів і сплавів, що став можливим внаслідок появи принципово нових технологій, які у багато разів зменшили вартість їх виробництва; 3) істотне розширення номенклатури та форсоване нарощування обсягів продукування штучних матеріалів з наперед заданими і унікальними властивостями.
 |