Реферат: Поняття галузі
Характеристика галузі
Аналіз ситуації в поліграфічному виробництві України та в суміжних з нею галузях та підгалузях хотілося б розпочати оглядом статистичних даних.
У поліграфічному секторі економіки активно утверджується тенденція до збільшення кількості господарюючих суб’єктів. Нині тут налічується 2 тисячі підприємств різних форм власності, в т.ч. 21 відсоток, колективної—56.6, приватної - 21.8. Це свідчіть про те, що поліграфія все в певніше входить у ринок, вже діє досить сильне конкурентне середовище.
Численні приватні, колективні поліграфічні підприємства та фірми, які здебільшого оснащенні сучасною технікою, що успішно конкурують, точніше домінують на ринку пакувальної, рекламної, бланкової, та іншої комерційної продукції. Заради об’єктивності слід сказати що вони помітно підняли рівень якості поліграфічного виконання друкованої продукції.
В газетному, журнальному, книжковому виробництві домінуюче становище поки що залишається за державними підприємствами. Воно й зрозуміло адже ці виробництва мають сьогодні складну інфраструктуру, великі виробничі та допоміжні площі, що коштує значних коштів. Зважаючи на це, бізнес сюди входить досить обережно, детально прораховуючи можливу рентабельність вкладень.
В Україні за 2000 році було видано 6679 назв книг і брошур загальним тиражем 42998,7 тис. прим. Це менше, ніж у 1999 році на 325 одиниць за кількістю назв та на 12842,6 тис. прим. за тиражем. У 2000 р. частка книг і брошур, надрукованих видавництвами і організаціями з державною формою власності склала 21,1 % (1413) за кількістю назв і 28,2% (12140,9 тис.) за тиражами, комерційні видавництва та видавничі організації видали відповідно 78,9% (5266) та 71,8% (30857,8 тис.).
Високі показники за обсягом робіт мали видавництва з державною формою власності:
"Освіта", "Наукова думка", а також комерційні видавництва "Сталкер", "БАО", "Фоліо" та "А.С.К.", які видали відповідно 176, 76, 62,137,136,127, 95 назв книг
Основною причиною такого глибокого спаду книговидання є те, що в Україні не створені необхідні економічні умови, які б сприяли формуванню помірних цін на книгу, зробили б її доступною широким верствам населення. А це, в свою чергу, стимулювало б нарощування обсягів книговидання і книго-розповсюдження та відповідне підвищення рівня завантаження виробничих потужностей поліграфії. Щоб радикально змінити ситуацію мусимо, насамперед, домогтися ослаблення руйнівного податкового пресу на книгу, введення нульової ставки податку на додану вартість усіх операцій, робіт та послуг при підготовці, друкуванні та розповсюджен розповсюдженні книги. Саме нульова ставка ПДВ діє в Росії, Білорусі, Естонії, Латвії, Литві, СІЛА, Великобританії, Польщі, Норвегії, Швейцарії, Південній Кореї, Аргентині, Бразилії, Колумбії. Набагато нижчі, ніж в Україні, діють ставки ПДВ на книгу в Туреччині, Італії, Іспанії, Словенії, Чеській Республіці, Нідерландах, Бельгії, Канаді, Німеччині — від 1 до 7 відсотків.
Оцінюючи ситуацію в поліграфічній сфері, слід наголосити на тому, що вона залишається складною, неоднозначною та суперечливою. Як і в усьому нашому вітчизняному виробництві, тут не вистачає обігових коштів, тиснуть непомірні податки, дається взнаки низька платоспроможність населення і юридичних осіб, у результаті чого падає попит на поліграфічну продукцію і зростає дебіторська заборгованість. Низькою є завантаженість виробничих потужностей, значна їх частина потребує модернізації, складним є фінансове становище поліграфічних підприємств.
Підсумки роботи у 2000 році свідчать про певне пожвавлення роботи поліграфїїі деяку стабілізацію економічної ситуації. Зокрема, підприємства, що перебувають у функціональному підпорядкуванні Держкомінформполітики, закінчили рік з приростом товарної продукції, порівняно з 1997 роком, з усіх натуральних показників: по книжково-журнальній продукції — на 3,8 відсотка, газетній — на 20,1, образотворчо-етикетковій — 30,5.
Обсяг випуску товарної продукції в діючих цінах збільшився на 21,1 відсоток, балансовий прибуток — на 25,5, середньомісячна зарплата підвищилась на 17,9 відсотка.
2001 рік кожне третє підприємство системи Держкомінформполітики закінчило зі збитками.
Аналізуючи проблеми видавничо-поліграфічного комплексу, слід виокремити питання книжкового виробництва, матеріальна база якого перебуває в стані занепаду. У цьому секторі, як відомо, працюють знані далеко за межами України книжкові підприємства, зокрема. Головне — виробниче об'єднання "Поліграфкнига", київська книжкова фабрика АТЗТ "Книга", харківські — ім. Фрунзе і "Глобус", львівська "Атлас". Основу їх завантаження завжди складали підручники, навчальна, науково-технічна, енциклопедична література. Сьогодні ж, на жаль, цих замовлень вони не мають в належній кількості.
Питання модернізації виробничої бази, технічного переоснащення поліграфічного виробництва. Зрозуміло, це стосується не лише районної поліграфії, а всього вітчизняного поліграфічного комплексу.
Пропозицій щодо нового поліграфічного обладнання сьогодні багато. На цьому ринку працює чимало відомих фірм, зокрема, "Поліг-рафімпорт", "Прес-сервіс", представництво фірми "Гейдельберг", "Ві-ай-пі-системз", "Макхауз", "Інтертехнодрук". Вони не тільки здійснюють поставки устаткування, а й забезпечують його монтаж, сервісне обслуговування, навчання кадрів, надання консультацій, здійснюють технологічний супровід.
2.Оцінка рушійних сил розвитку галузі
До числа найбільш розповсюджених рушійних сил відносяться:
зміни багаторічного темпу розвитку галузі. Різке збільшення довгострокового попиту, як правило, притягує нові фірми на даний ринок товарів і послуг, і навпаки. таким чином, зміни попиту убік росту чи падіння є причиною для галузевих змін, тому що вони (зміни) впливають на:
баланс між галузевою пропозицією та купівельним попитом,
структуру ринку;
інтенсивність конкуренції.
зміни складу покупців і способів уживання даного продукту. Ці зміни являють собою причину зміни вимог споживачів до сервісу, створення інших чи модифікація колишніх каналів збуту, розширення чи звуження кола продукції, що випускається, збільшення чи зменшення необхідного капіталу, зміни маркетингових тактик;
впровадження нових товарів. Відновлення продукту може розширювати ринок, стимулювати ріст попиту, збільшувати ступінь диференціації серед продавців, що суперничають. Коли ринок характеризується швидким поширенням нового чи поліпшеного товару, відновлення продукту галузі є ключовою рушійною силою;
зміни технологій. Часті і важливі технологічні нововведення в методах виробництва можуть сильно змінювати одиничні витрати виробництва, розмір інвестицій, мінімальний ефективний розмір виробництв, викликати схильність до вертикальної інтеграції, збільшувати значення ефекту життєвого циклу товару;
впровадження нових методів торгівлі (маркетингу). Якщо фірми впроваджують нові ефективні методи торгівлі, то їхні зусилля винагороджуються вибухом купівельного інтересу, збільшенням попиту на продукцію галузі і т.д., що може істотно вплинути на умови конкуренції і позиції фірм-суперників;
вхід чи відхід великих фірм. Прихід великого новачка може вилитися не тільки в гру з новими ключовими гравцями, але й у гру за новими правилами. Відхід великої фірми з даної галузі так само приводить до зміни галузевої структури за рахунок зменшення провідних компаній і розділу споживачів;
поширення технологічних ноу-хау. Якщо не існує сильного патентного захисту нових технологій, можлива швидка дифузія власних досягнень фірм в області технологій стає важливою рушійною силою і конкуренції;
зростаюча глобалізація галузі. Глобалізація є однієї з основних рушійних сил у галузях:
а/ що базуються на природній сировині;
б/ у яких низький рівень витрат виробництва - вирішальний момент конкурентної боротьби;
у/ у який одна чи декілька зростаючих, ведучих агресивну політику компаній прагнуть завоювати надійні конкурентні позиції на ринках максимально можливого числа привабливих країн.
зміни витрат і ефективності. З появою в галузі нових ефективних масштабів виробництва й ефектів життєвого циклу, що зменшують витрати на одиницю продукції, великі фірми одержують переваги і можуть примусити інші фірми до стратегій "формування росту". Аналогічно, різко зростаючі витрати на ключові ресурси можуть викликати: 1/ зміну постачальників у пошуках більш придатних цін чи 2/ пошук більш дешевих продуктів, що заміняють складові витрат.
виникнення споживчого попиту на диференційований продукт (чи навпаки, на більш стандартизований продукт). Двигуном змін у цьому випадку є боротьба між фірмами, хто кого "передиференціює". Конкурентні сили розвиваються (виявляються) по-різному в залежності від того, у якому напрямку діють ринкові сили: убік посилення чи зменшення диференціації продукту.
вплив регулюючих положень і змін державної політики. Будь-які дії держави через свої інститути, включаючи регулювання економічних відносин, а також зміна державної політики взагалі, можуть докорінно вплинути на ринок і конкурентні умови.
зміна суспільних поглядів і способу життя. Поява хвилюючих суспільство проблем, зміна суспільних поглядів і способу життя можуть привести до великих змін у галузі.
зниження ступеня невизначеності і підприємницького ризику. Нові галузі характеризуються високим ступенем невизначеності і ризику, але з часом ситуація проясняється і ризик знижується, що приводить до припливу нових фірм. Фірми, що виросли разом з галуззю, повинні бути готові захистити себе від потенційних нових великих конкурентів і модифікувати конкурентні стратегії.