Реферат: Облік та аналіз у зовнішньоекономічній діяльності підприємств

ВСТУП

Реформування системи бухобліку є складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. У Посланні Президента України до Верховної Ради від 22 лютого 2000 року зазначається необхідність переходу підприємств у 2000 - 2001 рр. на світові Стандарти бухгалтерського обліку. Такий перехід здійснюється в рамках реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію зі світовим економічним простором, яка передбачає адаптацію законодавства України до законодавств розвинутих країн.

На виконання Програми реформування системи бухобліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України N 1706 від 28.10.98, в 1998 - 99 рр. розроблялися, обговорювалися напрямки реформування і затверджувалися необхідні інструменти (положення тощо) забезпечення реформування обліку і фінансової звітності. Прийнятий в 1999 році Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", як і Програма, передбачає здійснення регулювання бухобліку у напрямку гармонізації з міжнародними Стандартами бухгалтерського обліку та звітності. Саме цей Закон встановив основні принципи бухгалтерського обліку, визнавши його дані базовими для складання будь-якої звітності, в якій містяться вартісні показники.

Суб'єкти підприємництва матимуть змогу самостійно визначати облікову політику підприємства; обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них; затверджувати правила документообороту і технологію обробки облікової інформації; встановлювати межі та форми ведення обліку для внутрішніх потреб управління, включаючи ведення в окремій системі рахунків і регістрів обліку доходів, витрат, активів, зобов'язань у потрібному підприємству аспекті деталізації та регламентації (управлінський облік).

Виконання Програми реформування бухгалтерського обліку передбачає розробку і запровадження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі - ПБО). З метою розробки та врахування більш широкого спектру думок і пропозицій, ухвалення проектів положень, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку і звітності при Міністерстві фінансів України утворено дорадчий орган - Методологічну раду з бухгалтерського обліку, у роботі якої беруть участь представники Держкомстату, ДПА, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, НБУ, Антимонопольного комітету, Спілки орендарів і підприємців, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Державного комітету промислової політики, Держпідприємництва, Ради підприємців України, Міністерств юстиції, енергетики, АПК, транспорту, освіти, фінансів, НАН України, провідних вищих учбових закладів економічного профілю, Українського товариства фінансових аналітиків, УСПП та Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців.

У більшості прийнятих ПБО містяться норми, які знайомі фахівцям за відповідною нормативною базою. Водночас вони доповнені деякими новими методами оцінки, розподілу, складу річної бухгалтерської звітності. Збережені національні традиції щодо затвердження уніфікованих форм бухгалтерської звітності.

Наказом Міністерства фінансів N 291 від 30.11.99 р. затверджено План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Для полегшення практичного застосування Положень (стандартів) зі складання балансу та переходу до нового Плану рахунків листами Міністерства фінансів України N 18-424 від 04.02.2000 р. та N 18-432 від 23.02.2000 р. оприлюднені:

¾ Методичні рекомендації з перенесення сальдо рахунків і субрахунків попереднього Плану рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності об'єднань, підприємств і організацій на рахунки і субрахунки Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 291 від 30.11.99 р., та

¾ Методичні рекомендації щодо визначення підприємствами й організаціями показників вступного сальдо Балансу (графа 3) у 2000 році.

Для спрощення процедури визначення показників звітності наказом Міністерства фінансів України N 37 від 24.02.2000 р. підприємствам дозволено не подавати показники за аналогічний період 1999 року у формах фінансового звіту.

Постановою Кабінету Міністрів України N 419 від 28.02.2000 р. затверджено Порядок подання фінансової звітності. Зокрема, строк подання квартального фінансового звіту встановлено на 25 число місяця, наступного за звітним кварталом, а річного - 20 лютого.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" до річної фінансової звітності підприємств включені Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки і пояснення. При цьому слід взяти до уваги, що для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності наказом Міністерства фінансів України N 39 від 25.02.2000 р. встановлена скорочена за показниками річна і квартальна фінансова звітність в обсязі тільки Балансу і Звіту про фінансові результати. Примітки повинні подаватися підприємствами (крім малих) лише у складі річного звіту, і вони також будуть укладені Міністерством фінансів України в уніфіковану таблицю як додаток до річного звіту, що спростить роботу підприємств з розкриття інформації.

Таким чином, підприємства протягом трьох кварталів 2000 року складають фінансовий звіт у складі тільки двох форм – Балансу та Звіту про фінансові результати, структура яких вдосконалювалася протягом останніх двох - трьох років і не має значних розбіжностей із затвердженою на 2000 рік. Особливих труднощів зі складання такої звітності у підприємств не повинно виникнути через те, що кількість показників у квартальній бухгалтерській (фінансовій) звітності 2000 року проти квартального звіту 1999 року скорочено на 142, або майже у 2 рази. Така ж тенденція характерна для квартальної фінансової звітності суб'єкта малого підприємництва.

Новий План рахунків бухгалтерського обліку запроваджуватиметься підприємствами в міру їх готовності до цього. Але на користь найшвидшого застосування нового Плану рахунків бухобліку є концепція його побудови, за якою назви і призначення рахунків і субрахунків збігаються з назвою і змістом показників Балансу і Звіту про фінансові результати 2000 року, що дозволяє безпосередньо з рахунків і субрахунків нового Плану рахунків отримувати інформацію для складання фінансової звітності. Але і у випадку використання попереднього Плану рахунків можна майже без будь-яких перешкод скласти квартальний фінансовий звіт.

На рахунках старого Плану рахунків підприємства отримають потрібну інформацію для заповнення у Балансі 2000 року показників про основні фонди, нематеріальні активи, грошові кошти, готову продукцію, товари, статутний, додатковий і резервний капітал, прибуток, дебіторську і кредиторську заборгованість, кредити банку та інші зобов'язання підприємств.

Виходячи з норм ПБО 9 "Запаси" зрозуміло, що вся вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, які передані (передаються) в експлуатацію, розглядається як витрати підприємства, тобто в балансі і на рахунках не може бути показника про вартість малоцінних предметів в експлуатації, про нарахування зносу за ними. Такий розріз інформації схожий з тим, що був у 1999 році і раніше відносно малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатації вартістю до 10 грн. за одиницю. Крім того, з 1996 року за наказом Міністерства фінансів України N 112 від 31.05.96 р. малі підприємства здійснювали списання малоцінних та швидкозношуваних предметів незалежно від вартості за повною вартістю на витрати при передачі в експлуатацію без нарахування зносу, тобто як і передбачено ПБО 9 "Запаси". Отже, застосування такої методики не є новим, а лише поширює межі її застосування.

Частина малоцінних та швидкозношуваних предметів у 2000 році включається до складу статті "Основні засоби". Вищенаведені Методичні рекомендації пояснюють нескладну техніку такої трансформації.

У складі статті "Незавершене виробництво" не повинно бути частини загальногосподарських (накладних) витрат (рахунок 26) та витрат обігу (рахунок 44), оскільки такі витрати за ПБО 16 "Витрати" розглядаються повністю як витрати звітного періоду і не підлягають розподілу між незавершеним виробництвом і випуском готової продукції, між вартістю реалізованих і нереалізованих товарів і готової продукції.

Спрощені процедури відображення на рахунках та у балансі операцій з придбання, вибуття основних засобів, нарахування амортизації тепер не передбачають відображення джерел, використаних на придбання основних засобів. Подібні операції тепер не стосуються (за старим Планом рахунків) оборотів на рахунках 85 "Статутний фонд", а також рахунках 86 "Амортизаційний фонд", 87 "Фонди економічного стимулювання", 88 "Фонди спеціального призначення" (деяких субрахунків), 93 "Фінансування капітальних вкладень", 94 "Фінансування формування основного стада".

У звіті про фінансові результати слід звернути увагу на такі зміни:

¾ виключені розділи з показниками про розшифрування прибутків і збитків, про використання прибутку, про платежі до бюджету;

¾ показник "Собівартість реалізованої продукції" для підприємств виробничої сфери зазнав змін на суму загальногосподарських витрат (рахунок 26), яка у звіті 2000 року відображається у статті "Фінансові витрати" (в частині процентів за користування кредитами) та у статті "Адміністративні витрати" (решта);