Реферат: Обігові кошти підприємства та поліпшення їх використання
План.
1. Оборотні кошти підприємства: поняття і структура.
2. Нормування оборотних коштів.
3. Показники і шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.
1. На підприємствах мають місце поточні витрати фінансових коштів, які у процесі господарювання здійснюють певний кругообіг.
На першій стадії кругообігу вони витрачаються на придбання сировини, матеріалів та ін. ресурсів, тобто переходять з грошової форми в матеріально-товарну, формують певні виробничі запаси, а потім вступають у другу фазу – виробничу. В процес виробництва включаються робітники, що одержують зарплату за роботу. потім матеріальні цінності стають готовою продукцією, яка продається і підприємство має певну виручку. яка не тільки відшкодовує витрати, але і дає прибуток.
гроші – товар – виробництво – товар – гроші
Оборотні кошти – це сукупність грошових коштів підприємства необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фонду обігу.
1. За місцем і роллю в процесі виробництва.
Формулювання і регулювання окремих елементів оборотних коштів має свої особливості. З огляду на це відокремлюють оборотні кошти у сферах виробництва та обігу, а також розділюють їх на нормовані і ненормовані.
Оборотні фонди – це частина засобів виробництва, яка бере участь у виробничому циклі і переносить свою вартість на вартість грошової продукції.
Одна частина входить до продукції і утворює її, а друга допомагає виконувати процес.
Фонди обігу – це частина засобів виробництва, яка не бере участі у виробничому процесі але авансується на створення засобів оборотних фондів.
Оборотні кошти використовують ефективніше тоді, коли більша їхня частина золота у сфері виробництва.
2. За джерелами утворення оборотні кошти є:
1) власні
2) позичені
3. За способами планування або формування
1) нормовані
2) ненормовані
Оборотні кошти підприємства
| Оборотні кошти у сфері виробництва (оборотні фонди) | Оборотні кошти у сфері обігу (фонди обігу) |
| виробничі запаси незавершене виробництво поліфабрикати вл. вигот. витрати майбутніх ??? | відвантажена продукція грошові кошти по р/р дебіторська заборгованість інші оборотні кошти |
| нормовані оборотні кошти залишки готової продукції | ненормовані оборотні кошти |
2. Нормування – це необхідний розмір грошових коштів, що вкладаються в мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва.
Методи розрахунку нормативів оборотних коштів.
аналітичний – аналіз наявних товарно-матеріальних ресурсів з наступним корегуванням фактичних запасів та вилучення з них надлишкових;
коефіцієнтний – в уточненні чинних на початок розрахункового періоду нормативів власних обігових коштів згідно зі змінами в цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих коштів;
метод прямого рахунку – це науково обґрунтований розрахунок нормативів за кожним нормованим елементом оборотних коштів (виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, залишки готової продукції). Це є найбільш ефективний метод, попередні два є допоміжні.
1) Норматив оборотних коштів у виробничих запасах.
Виробничі запаси розділяють на ті, які відносяться до оборотних фондів (сировина, матеріали, паливо) і ті які відносять до основних фондів (запчастини, інструменти, інвентар).
Норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що їх відносять до оборотних фондів визначається множенням середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі на норму їхнього запасу в днях.
Точність розрахунку залежить від правильного визначення запасів матеріальних ресурсів. На підприємстві існує декілька видів запасів: транспортний, підготовчий, поточний, резервний.
Транспортний, що не перевищує двох днів, оборотні кошти вкладаються на період з моменту оплати встановленого постачальником рахунку до прибуття вантажу на склад підприємства.
Підготовчий – на період часу, необхідного для приймання, складування та підготовки до виробничого використання матеріальних ресурсів.
Поточний – обчислюють у межах половини середнього інтервалу між поставками певних видів матеріальних ресурсів (якщо між споживачем і постачальником договір один раз на місяць то кожний запас має забезпечувати 15 днів роботи.
Резервний (страховий) – за середнім відхиленням фактичних строків поставки від передбачених договором або за періодом, необхідним для термінового оформлення замовлення та доставки матеріалів від виробника до споживача.
У цілому норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що їх відносять до оборотних фондів визначають за схемою
Квартальна потреба в матеріалах 2700 т.
Середньодобова витрата 30 т.
Ціна однієї тони матеріалу 12000 грн.
Вартість добової витрати (2´3) 360000 грн.
Норма запасу
а) транспортного 2 дн.
б) підготовчого 3 дн.
в) поточного 15 дн.
г) резервного 5 дн.
д) усього 25 дн.
Норматив оборотних коштів п4´п5д 9000000 грн.
Оборотні кошти, що тяжіють основних, відрізняються за змістом і значенням від тих, які відносять до оборотних фондів і нормування їх відрізняється – основою служать норми запасу деталей на одиницю ремонтної складності. У моло??? і швидкозношуючих предметах
1) порізне визначення норм для матеріальних цінностей, що зберігаються на складі і тих що експлуатуються;
2) грошова оцінка складських запасів за повною заготівельною вартістю, а предметів. що використовуються 50% первісної вартості;
3) відмова від нормування у днях споживання предметів, що експлуатуються, і розрахунок норм на підставі коефіцієнтів, що характеризують залежність від розміру запасів, від чисельності персоналу, кількості робочих місць, вартості окремих видів устаткування.
2) Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві.
Залежить від обсягу продукції, що виробляється, собівартості окремих її видів, характеристики розподілу витрат протягом виробничого циклу.
Тобто оборотні кошти змінюються прямо пропорційно динаміці масштабі випуску та с/в продукції. При цьому має бути враховано співвідношення середньої с/в незавершеного виробництва і с/в готової продукції, яке заведено називати коефіцієнтом наростання витрат.
Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві
Ту – середня тривалість виробничого циклу в дн.
Vg – середньодобовий випуск товарної продукції.
Кнв – коефіцієнт наростання витрат (с/в в незавершеному виробництві).
1) Vg – середньодобовий випуск товарної продукції обчислюється:
а) ділення запланованого випуску на кількість днів розрахункового періоду;
б) середньозважувальне за питомою вагою окремих виробів в с/в товарної продукції.
Розподіл витрат на виготовлення виробу за днями виробничого циклу (грн.)
| Дні виробничого циклу | Щоденні витрати | Сума витрат нароста-ючим підсумком |
| Перший Другий Третій Четвертий П’ятий Шостий Всього | 30000 3000 3500 4000 4000 5600 50100 | 30000 33000 36500 40500 44500 50100 234600 |