Реферат: Напрями та об'єкти інвестування
Мотивація інвестиційної діяльності
Результатом будь-якої інвестиційної діяльності є отримання прибутку чи досягнення соціального ефекту. Інакше кажучи, всі :показники інвестиційного процесу повинні бути зацікавлені в його акції та ефективному завершенні. Саме таким чином реалізовані індивідуальні інтереси учасників інвестиційної діяльності:
інвестори у даному разі отримують повернення вкладених капіталів і передбачені дивіденди;
замовники отримують реалізований інвестиційний проект та доходи від його використання;
керівник проекту та його команда отримують плату за контрактом, додаткову винагороду за результатами роботи та формування прибутку і також підвищення професіонального рейтингу;
органи влади отримують податки з усіх учасників, а також задоволення громадських, соціальних та екологічних потреб і вимог у довіреній їм сфері;
споживачі отримують необхідні їм товари, продукти, послуги, плата за які відшкокодовує витрати на здійснення інвестиційної діяльності та формує прибуток, який отримують активні учасники;
інші зацікавлені сторони отримують задоволення своїх інтересів.
Для досягнення найбільшого ефекту від здійснення інвестеційної діяльності неохідно зважити на такі внутрішні та зовнішні фактори, які притаманні нашій економіці:
1) нестабільність;
2) дефіцит та обмеженість коштів і ресурсів;
3) інфляція та зростання вартості;
4) поява та посилення конкуренції;
5) соціальні проблеми та вимоги;
6) екологічні зміни та вимоги;
7) проблеми споживчого ринку;
8) зростаючі вимоги до якості робіт.
Якщо ж ці зміни не аналізуються та не враховуються при управлінні інвестиційною діяльністю, це може призвести до негативних результатів, а саме:
• зниження доходів і прибутків учасників;
• перевищення встановлених за контрактом вартостей, тривалості та строків завершення інвестиційного проекту;
• підвищення встановлених лімітів на спожиті трудові та матеріально-технічні ресурси;
• збільшення штрафів за порушення зобов'язань;
• запізнення з введенням нових технологій, відставання з відвадженням і практичним використанням результатів наукові досягнень і дослідно-конструкторських розробок;
• відставання появи нової продукції на споживчому ринку;
• непродуманість прийнятих рішень;
• низька ефективність інвестицій та великі строки окупності проектів.
Поняття про інвестиційний проект
У Методичних рекомендаціях з оцінки інвестиційних проектів та їх відбору для фінансування наводяться такі тлумачення інвестиційного проекту: «справа», «діяльність», «захід, що передбачає здійснення комплексу будь-яких дій, які забезпечують досягнення певних завдань». Ближче до цього поняття за змістом терміни «господарський захід», «комплекс робіт», «проект як система організаційно-правових і розрахунково-фінансових документів, які необхідні для здійснення будь-яких дій чи які описують дії».
На основі аналізу наведених визначень та ознак бізнес-проекту можна сформулювати узагальнене визначення поняття інвестиційного бізнес-проекту. Інвестиційний проект — це обмежена за часом цілеспрямована зміна системи зі встановленими вимогами до якості результатів, можливими межами витрат коштів та ресурсів і специфічною організацією з його розробки та реалізації.
Класифікація проектів. Множина бізнес-проектів може класифікуватися за різними ознаками. Очевидно, що наведена нижче схема класифікації не єдина, однак у більшості випадків вона уявляється нам корисною.
Виокремлено такі основи класифікації бізнес-проектів:
• тип проекту — за основними сферами діяльності, в яких здійснюється проект;
• клас проекту — за складом і структурою проекту та його предметною галуззю;
• масштаб проекту — за розмірами самого проекту, кількістю учасників та ступенем впливу на зовнішнє середовище;
• тривалість проекту — за терміном здійснення проекту;
• складність проекту — наприклад, за ступенем фінансової, технічної чи іншої складності;
• вид проекту — за характером предметної галузі проекту.
Розглянемо основні різновиди проектів:
І.Тип проекту — технічний, організаційний, економічний, соціальний, змішаний.
2. Клас проекту — монопроект, мультипроект, мегапроект.
3. Масштаби проекту — дрібний, середній, великий, дуже великий. Або інша класифікація: міждержавні, міжнародні, національні, міжрегіональні, регіональні, міжгалузеві, галузеві, корпоративні, відомчі, проекти одного підприємства.
4. За тривалістю проекти можуть буй короткотермінові (до З років), середньотермінові (від 3 до 5 років), довготермінові (понад 5 років).
5. Вид інвестиційних проектів: інноваційний та організаційна науково-дослідний, навчально-освітній, змішаний. Більшість бізнес-проектів носить інвестиційний (витратний) величина інвестицій, які необхідні для здійснення бізнесу, залежить від усіх перелічених ознак та насамперед від масштабу, тривалості та ступеня солідності проекту.
До інвестиційних проектів зазвичай належать проекти, головною метою яких є вкладення коштів у різні види бізнесу з метою отримання прибутку. В цій групі бізнес-проектів виокремлюють інноваційні проекти, до яких належить система різноманітних нововведень, що забезпечують безперервний розвиток організаційно-економічних систем.
Однією з найвідоміших спроб ввести стандартизований підхід по оцінки та аналізу інвестиційних проектів була діяльність Міжнародного центру промислових досліджень при ЮНІДО. У 1972р. було опубліковано «Керівництво з оцінки проектів», яке стало значним дослідженням з цього питання. Враховуючи загальну орієнтацію на використання цієї методики у країнах з ринковою економікою, яка тільки-но формується, а також зважаючи на той факт, що у роботі над створенням методики ЮНІДО брали участь головні міжнародні фінансові інститути (такі як Світовий банк. Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Міжнародний валютний фонд) не дивно, що саме ця методика стала еталоном аналізу інвестиційних проектів, які здійснюються на території СНД, зокрема в Україні.
Нині за рахунок коштів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) деякі українські банки фінансують інвестиційні проекти підприємств малого та середнього бізнесу (з приватною формою власності), що здійснюють (бою діяльність у галузях сільського господарства, харчової промисловості та послуг. Клієнти банків, які бажають скористатися коштами кредитної лінії від ЄБРР, повинні подати на розгляд банку клопотання про сподівання кредиту, обгрунтований бізнес-план та необхідні для пояснення такого кредитування документи.
До підприємств, для яких розробляється подібний інвестиції ний проект, висуваються такі вимоги:
• допроектні активи не повинні перевищувати 2,5 млн. де США (за винятком споруд і будівель);
• кількість працюючих не повинна перевищувати 500 осіб:
• діяльність підприємства має відповідати вимогам охороні довкілля, що висуває ЄБРР;
• максимальне співвідношення загального боргу (кредит ЄБР до власного капіталу має становити 70:30 %, а власний внесок проект — не менше 30 % вартості проекту;
• коефіцієнт обслуговування боргу (відношення прибутку для сплати податків, амортизаційних відрахувань і витрат на сплату відсотків з усіх позичок позичальника до всієї заборгованої позичальника з урахуванням кредиту ЄБРР) повинен бути меншим 1,3:1;
• вартість застави не повинна бути меншою за 120 % від с) загальної заборгованості за кредитом. Кредитні кошти не спрямовуються:
• на рефінансування вже існуючих зобов'язань приватних підприємств або фінансування придбаних цінних паперів діючі підприємств і нерухомості;
• на реалізацію проектів, пов'язаних з ігорним бізнесом, виробництвом або постачанням зброї тощо.
Бізнес-план до інвестиційного проекту розробляється відповідно до типової форми, яка надається банком клієнтом.
Умови кредитування:
1) мінімальна сума кредиту — 50 тис. дол. США;
2) максимальна сума кредиту — 2 млн дол. США;
3) термін короткострокового кредиту — від 6 до 12 місяців;
4) максимальний термін довгострокового кредиту — 5 років;
5) максимальна відстрочка погашення основної суми боргу 2 роки (тривалість пільгового періоду);
6) орієнтовна відсоткова ставка — 15 % річних;
7) відсотки за кредитом сплачуються клієнтом банку-учаснику щоквартально чи щомісячно (при короткостроковому кредитуванні) за принципом нагромаджувального підсумку.
Інвестиційний проект, що пройшов аналіз в українському банку-учаснику і дістав позитивний відгук, передається на розгляд спеціальної комісії НБУ та фінансового консультанта ЄБРР. Після грунтовної оцінки такого проекту можливе прийняття позитивного рішення щодо його фінансування.
Типи проектного фінансування
Усі учасники інвестиційного проекту ділять між собою відповідальність за його реалізацію. В основі такого розподілу лежить ступінь інвестиційного ризику, який бере на себе та чи інша сторона. У зв'язку з цим розрізняють кілька типів проектного фінансування:
1) без регреса на позичальника;
2) з частковим регресом на позичальника;
3) з повним регресом на позичальника;
4) на консорційних засадах.
Регрес — це право кредитора висувати фінансові вимоги до позичальника. Право регресу регламентує відносини між суб'єктами інвестиційного процесу. Збільшення (посилення) регресу призводить до погіршення коефіцієнта боргу, його покриття і відповідно до зменшення забезпеченості боргу. Посилення регресу підвищує інвестиційні ризики з боку позичальника і відповідно зменшує вартість позички.