Реферат: Мета оцінки вартості виробничо-майнового потенціалу підприємства
Першою функцією грошової одиниці є майбутня вартість грошової одиниці, що покладена на депозит. Процент нараховується на суму початкового вкладу і раніше нарахованого проценту. Взаємозв’язок між нинішньою вартістю грошей майбутньою вартістю враховується з допомогою майбутньої вартості грошової одиниці за формулою:
МО = ( 1+к)
Де МО – майбутня вартість грошової одиниці;
п– кількість часових періодів;
к – ставка процента.
Майбутня вартість всієї поточної суми розраховується за формулою:
МС = ПС * ( 1 + К ) ,
де МС – майбутня вартість грошей;
ПС – поточна вартість грошей.
Таким чином, перша функція грошей використовується в оцінці для прогнозування майбутньої вартості об’єкта оцінки, виходячи з його поточної вартості ринкової вартості.
Процес , при якому гроші рухаються від даного моменту до майбутнього, визначається як нагромадження. Для його розрахунку потрібно мати вихідну суму і ставку процента.
Наступна Функція грошової одиниці – нагромадження грошової одиниці за період. Вона показує майбутню вартість одиниці регулярних платежів при визначеній ставці процента, дає можливість дати відповідь на питання про те, яка сума буде депонована за встановлений строк.
Періодичні депозити, на які нагромаджується процент, можуть вноситися частіше, ніж раз в рік; відповідно частіше нагромаджується і виплачується процент. Для визначення фактора нагромадження при депонуванні 1 гривні за кожний період слід розділити ставку процента на кількість періодів в році і перемножити кількість років на частоту вкладу. Тобто, нагромадження грошової одиниці за період – це майбутня вартість одиниці періодичного депозиту при визначеній ставці порцента, яка визначається за формулою:
МО – 1,
К
Де МО – нагромадження грошової одиниці за період;
Якщо розглядається серія періодичних грошових надходжень, тобто ануїтет, його майбутня величина складає:
МСА = ПСВ*МО ,
Де МСА – майбутня вартість ануїтету;
ПСВ – платіж в серії виплат.
Третя функція грошової одиниці – фактор фондовідшкодування є величиною періодичного інвестування, що необхідна для нагромадження грошової одиниці, включаючи нагромаджені проценти, показує грошову суму, яку необхідно депонувати в кінці кожного періоду для того, щоб через задану кількість періодів залишок склав, наприклад, 1 гривню. Даний фактор приймає до уваги процент, який одержують по депозитах.
Сума факторів фонду відшкодування і періодичного проценту дорівнює внеску на амортизацію 1 гривні. Це співвідношення показує, що процент доход на інвестиції; другий – відшкодування капітальних затрат, повернення інвестиційних коштів. Тобто фактор фондовідшкодування дає можливість розрахувати суму, яка необхідна для нагромадження на депозиті грошової одиниці за період і визначається відповідно за формулою:
1
МО ,
Де ФВ – фактор фондовідшкодування.
При необхідності розрахунку величини періодичного інвестування з метою нагромадження потрібної суми використовується формула:
МСІ =МСН * ФВ,
Де МСІ – майбутня сума періодичного інвестування;
МСН – майбутня вартість, яка необхідна для нагромадження суми.
Таким чином, дана функція грошової одиниці використовується в оцінці для визначення щорічної суми, яка необхідна для відшкодування інвестицій в покупку.
Четверта функція грошової одиниці – поточна вартість грошової одиниці є величиною зворотною до майбутньої вартості грошової одиниці. Вона показує вартість грошової одиниці, яку передбачається одержати в майбутньому.
Процес, в якому гроші рухаються від майбутнього до даного моменту називається дисконтуванням. Для його розрахунку необхідно знати майбутню суму грошей і ставку дисконта.
Поточна вартість грошової одиниці визначається за формулою:
Де ПО – поточна вартість грошової одиниці всієї майбутньої суми розраховується за формулою:
ПС = МС * ПО
Таким чином, дана функція грошової одиниці використовується в оцінці для приведення майбутніх доходів від експлуатації об’єкта в нинішню вартість або для розрахунку поточної величини грошової суми, яка буде одержана в майбутньому від продажі об’єкта.
П’ята функція грошової одиниці – фактор поточної вартості аннуїтету. Аннуїтет – це серія рівних платежів, які вносять або одержують через однакові проміжки часу протягом певного періоду. Прикладом є серія платежів для погашення іпотечного боргу, який передбачає рівновеликі виплати. Аннуїтетний метод передбачає капіталізацію майбутніх потоків доходів від інвестицій, а також використання формул складного процента, в яких потоки доходів розглядаються як аннуїтетні, що забезпечують як повернення інвестованого капіталу, так і доход на нього.
Фактор поточної вартості ануїтету дає можливість визначити нинішню вартість періодично одержуваної грошової одиниці. Він розраховується за формулою:
Де А – фактор поточної вартості ануїтету;
п – кількість часових періодів ( п = 1,...П)
Для встановлення поточної вартості всієї суми ануїтету використовується формула:
ПСА = ПСВ* А
Де ПСА – поточна вартість ануїтету.
Якщо ж грошові надходження по роках різні за величиною, то дисконтується кожне грошове надходження окремо.
Шоста функція грошової одиниці – внесок на амортизацію грошової одиниці є показником регулярного платежу в рахунок погашення грошової одиниці кредиту і нарахування процентів.
Внесок на амортизацію одиниці – це регулярний періодичний платіж для погашення кредиту, який приносить процент. Він визначається як зворотна величина поточної вартості ануїтету.
Математично внесок на амортизацію кредиту визначається як відношення одного платежу до початкової основної суми кредиту. Внесок на амортизацію одиниці показує, яким буде обов’язковий періодичний платіж по кредиту, що включає процент і виплату частини основної суми і дає можливість погасити кредит протягом встановленого терміну.
Чим вищою є процентна ставка або короткий термін амортизації кредиту, тим вищий повинен бути обов’язковий періодичний платіж. І навпаки, чим нижча ставка проценту і триваліший строк виплат, тим нижчий обов’язковий регулярний платіж. В цілому кожний рівновеликий платіж на амортизацію одиниці включає процент ( доход на інвестиції) і виплату частини початкової основної суми ( повернення інвестицій).
Багато кредитів передбачають щомісячні, поквартальні або піврічні платежі. Для того, щоб врахувати це, необхідно розділити номінальну річну ставку процента на частоту нагромадження ( наприклад, при щомісячному нагромадженні розділити на 12) і помножити кількість періодів в році на кількість років. Він визначається як зворотна величина до поточної вартості ануїтету:
ВА =
Де ВА – внесок на амортизацію грошової одиниці.
Таким чином, дана функція грошової одиниці використовується в оцінці при визначенні вартості об’єкта. Який придбаний за рахунок кредитних ресурсів.
Оскільки розрахунки по всіх шести функціях грошової одиниці дуже громіздкі, тому на практиці застосовуються спеціальні таблиці складних процентів, які наводяться у фінансових довідниках.
Порядок користування таблицями складних процентів передбачає таку послідовність:
1. Знаходимо сторінку з потрібною ставкою процента.
Знаходимо колонку необхідної функції грошової одиниці.
Знаходимо в колонці рік, який необхідний для розрахунків.
Перетин колонки потрібної функції грошової одиниці і ряду (рік) дає шуканий фактор грошової одиниці.
Всі шість функцій складного процента, які описані вище, можуть бути використані при проведенні оцінки об’єктів нерухомості. Так, нагромаджена сума одиниці дає можливість визначити за скільки можна продати власність. Виходячи з її сьогоднішньої ринкової вартості і очікуваного росту останньої за складним процентом. Нагромадження одиниці за період, в свою чергу, показує, як будуть рости регулярні депозити при складному проценті. Фактор фонду відшкодування показує, яку суму необхідно періодично депонувати для того. Щоб через певну кількість періодів при складному проценті нагромадити 1 гривню. Він показує, якою має бути щорічна норма, яка необхідна для відшкодування інвестицій в даний актив.
Поточна вартість одиниці показує сьогоднішню вартість грошової суми. Яка має бути одночасно одержана в майбутньому, наприклад від очікуваної продажі землі. Фактор ануїтету показує вартість потоку грошових коштів, наприклад, доходів, які одержують від власності. Що здається в оренду. Або платежів по іпотечному кредиту. Фактор внеску на амортизацію дає можливість визначити розмір періодичного платежу, який необхідний для амортизації кредиту, включаючи процент і виплати основної суми боргу.
В основу кожної з шести функцій покладено складний процент, який означає, що вся основна сума. Яка знаходиться на депозитному рахунку повинна приносити процент, включаючи процент. Який залишається на рахунку з попередніх періодів. При цьому, процент виплачується тільки на грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку.