Реферат: Мета оцінки вартості виробничо-майнового потенціалу підприємства
МЕТА ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ВИРОБНИЧО-МАЙНОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА.
Оцінка виробничо-майнового потенціалу завжди підпорядкована певній меті, вирішенню якого-небудь конкретного завдання. Оцінювач має добре знати це завдання, заради якого здійснюється оцінка, щоб правильно вибрати потрібний методичний інструментарій.
Потреби в оцінці вартості всього майнового комплексу підприємства виникають і випадках: куплі- продажу акцій підприємства на ринку цінних паперів; куплі –продажі частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю; продажі підприємства повністю на аукціоні або конкурсі при процедурі банкрутства або при приватизації державного підприємства; передачі всього підприємства в оренду; реорганізації або ліквідації підприємства; здійснення інвестиційного проекту підприємства; одержання кредиту під заклад всього майна підприємства.
Рис.1.1. Структурна схема формування вартості виробничо-майнового комплексу підприємства і його складових елементів.
|
 |
р
Оцінка вартості нерухомого майна підприємства здійснюється з метою: продажу якої-небудь частини нерухомості підприємства; одержання кредиту під заклад якої-небудь частини нерухомості підприємства; страхування нерухомого майна підприємства; визначення бази оподаткування для нарахування податку на майно; переоцінки основних засобів; оформлення будь-якої частини нерухомості підприємства як внеску в статутний капітал іншого новостворюваного підприємства; оцінки вартості нерухомого майна підприємства при розробці бізнес – плану по реалізації якого-небудь інвестиційного проекту; оцінки вартості нерухомого майна підприємства як проміжного етапу в загальній оцінці вартості підприємства при використанні затратного підходу.
Оцінка вартості машин і обладнання проводиться при: продажу деяких машин, одиниць обладнання, приладів та остатків; оформленні закладу під частину рухомого майна для одержання кредиту; страхуванні рухомого майна підприємства; передачі машин і обладнання в оперативну оренду; організації лізингу машин і обладнання; визначенні бази оподаткування для основних засобів при нарахуванні податку на майно; оформленні яких-небудь машин і агрегатів об’єднання як вклад в статутний капітал іншого підприємства; при розробці бізнес-плану для реалізації якого-небудь інвестиційного проекту; проміжному етапі в загальній оцінці вартості підприємства.
Оцінка вартості нематеріальних активів необхідна: при їх придбанні іншою фірмою; при визначенні збитку, нанесеною діловою репутацією підприємства незаконними діями зі сторони інших підприємств; при використанні їх як внеску в статутний капітал новостворюваного товариства; при визначенні гудвіла для загальної оцінки вартості підприємства.
2
3.ОЦІНКА ВАРТОСТІ АКЦІЙ
Оцінка привілегійованих акцій
Привілегійовані акції мають переваги над звичайними акціями при виплаті дивідендів, а також при реорганізації або ліквідації фірми. При визначенні їх інвестиційної вартості необхідно враховувати такі змінні:
фіксовану норму дивідендів, яку власник акції повинен отримати в кінці кожного періоду ( кварталу чи року );
прийнята ставка дисконту або мінімальна норма прибутку, яка визначена для інвестора.
Загальна математична формула для визначення інвестиційної вартості акції має такий вигляд:
ІВ = å Др¤( 1+р )
Де ІВ – інвестиційна вартість привілегійованих акцій;
Др. – щорічні виплати дивідендів;
р – мінімальна ставка дисконту;
п – останній рік запланованого періоду.
Оскільки для привілегійованих акцій немає дати погашення і по них виплачується фіксована сума дивідендів протягом невизначеного періоду, то рівняння для визначення дійсної вартості акцій можна спростити:
ІВ = Др¤ р
Приклад. В акціонерному товаристві “Дністер” встановлено, що на кожну привілейовану акцію виплачується в кінці року 10 грн. і кожна акція приносить 12-процентний доход. Виходячи з цього, інвестиційна ціна привілейованої акції становить 83,33 грн. (10:0,12).
Важливим показником оцінки є встановлення доходу по вкладах у привілейовані акції, який характеризується трьома показниками: очікуваним доходом, доходом дати викупу, реалізованим прибутком.
Очікуваний доход визначається за формулою:
і = Др. ¤ Р ,
де і – очікуваний доход по привілейованій акції,
Др. – щорічна виплата дивіденду,
Р – існуюча ринкова ціна привілейованої акції.
Доход до дати викупу акції розраховується за формулою: І=Др+ [( Р Р )/ У]
( Р – Р )¤ 2
де І – доход до дати викупу,
Др – існуюча ринкова ціна привілейованої акції,
У – кількість років до дати викупу
Приклад: Передбачається, що акція буде викуплена за 5 років, дивіденди будуть виплачуватися щорічно і ціна викупу буде 100 доларів, існуюча ціна за акцію – 85 доларів. Тоді приблизний доход до дати викупу становитиме:
І = 15,38%
Реалізований прибуток – це середня щорічна норма прибутку по привілейованій акції між датою придбання і датою продажу. Цей прибуток розраховується за формулою:
Др + [( Р-Р )/Упр]
( Р + Р)/ 2
де І – реалізований прибуток по привілейованій акції;
Р – виручка від реалізації;
Упр – кількість років володіння акцією;
Др – щорічна норма дивідендів;
Р – існуюча ринкова ціна привілейованої акції
Приклад : Припустимо. Що привілейована акція була придбана за 95 доларів, щорічно виплачували дивіденди – 10 доларів, володіння акцією - 4 роки, продали її за 99 доларів. Тоді реалізований прибуток становитиме:
І = 11, 34
Ризик інвестицій визначається несталістю, мінливістю або стандартним відхиленням норм прибутку за певний період часу.
Стандартне відхилення – це статистична оцінка, зручна для визначення відхилення окремих значень від середньої величини.
Наприклад, середнє значення прибутку по простих акціях протягом 1926 – 1984 рр. Було 9,5%, а ризик – 21,2%. Оскільки показник ризику (21%) залишився незмінним протягом багатьох років, то ця цифра використовується при прогнозуванні ризику в майбутньому.
Деякі акції мають більший сумарний ризик ніж стандартне відхилення з ряду причин: через більшу нестабільність збуту, цін на товари, доходів або більшу частину постійних витрат серед усіх можливих витрат. Відповідно акції з більшим ступенем ризику можуть мати більший доход через те, що вкладники неохоче йдуть на ризик, а тому вимагають і більшу премію за ризик.
Сумарний ризик, що визначається як стандартне відхилення очікуваної норми прибутку на протязі певного періоду часу (наприклад, 5 років) можна розділити на дві сладові: систематичний ризик і залишковий ризик.
Систематичний ризик – відображає співвідношення доходу по акції і доходу по індексу курсу на ринку в певний період часу. Для визначення цього співвідношення необхідно порівняти надприбуток по акції з надприбутком ринку. Систематичний ризик, помножений на ризик фондової біржі є сукупним ризиком фондової біржі.
2.ШІСТЬ ФУНКЦІЙ ГРОШОВОЇ ОДИНИЦІ ДЛЯ ОЦІНКИ.
Грошова одиниця в часі має різну вартість. При цьому певна сума грошей в даний момент має більшу цінність, ніж така ж сума в майбутньому.
Наприклад:
а) вкладник може поставити гроші в банк на депозит, чи купити облігацію і через певний період одержати на цю суму з певним прибутком. Чим більший вклад буде зроблено зараз, тим більший доход буде в майбутньому і навпаки;
б) деякі види активів зростають в ціні протягом часу, внаслідок зміни їх фізичних характеристик. Так, інвестор, вкладаючи кошти на закупку молодняка продуктивних тварин чи на закладку багаторічних насаджень може мати більшу їх вартість в майбутньому, ніж в даний момент. І чим більший первинний вклад, тим вищий майбутній доход;
в) гроші протягом часу мають схильність до зниження їх купівельної здатності внаслідок інфляції.
Для розрахунку вартості грошей в часі використовується шість функцій грошової одиниці, які розраховуються на основі складного процента.
Складний процент означає, що сума грошей, яка покладена на депозит, приносить проценти, включаючи проценти на проценти, які залишилися на рахунку. Наприклад, якщо інвестор поклав гроші на депозит в сумі 1000 гривень під 10% річних строком на 3 роки і протягом цього періоду не буде знімати процентів з депозиту, то після закінчення першого року сума вкладу становитиме 1000+(1000*0,1)=1100 гривень; після другого року вклад складе: 1100+(1100*0,1)=1210 гривень; після третього року загальна сума вкладу дорівнюватиме: 1331 гривень. Тобто, нарахування складного процента приносить доход інвестору в сумі 331 грн., тоді як нарахування простого процента ( при умові щорічного знімання з вкладу приросту доходу) приносить інвестору доход в сумі 300 грн.