Реферат: Аналiз ефективностi реорганiзованого швейного цеху по виготовленню жакету жiночого
Середньомісячна заробітна плата 1 робітника (Зпл. сер. міс. 1 роб.) розраховується шляхом поділення річного фонду олати праці виробничих робітників (Ф річ. роб) з преміями (Пр.) на чисельність робітників (N роб.) та на 12 місяців.
Зпл. сер. міс. 1 роб. = (Ф річ. роб + Пр)/ N роб.*12
Зпл. сер. міс. 1 роб. = ((1060,79+212,59+14,14) / 282*12)*1000=381,83грн.
Середньомісячна зарплата 1 працюючого (Зпл. сер. міс. 1 прац.) розраховується шляхом поділення річного фонду олати праці працюючих(Ф річ. прац) з преміями (Пр.) на чисельність працюючих (N прац.) та на 12 місяців.
Зпл. сер. міс. 1 прац. = (Ф річ. прац + Пр ) / N прац.*12
Зпл. сер. міс. 1 прац . = ((1096,31+238,47) / 289*12)*1000=386,22грн.
1.3. ТЕХНІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА
План науково-технічного розвитку передбачає систему взаємозв'язаних заходів по підвищенню техніко-економічного рівню виробництва на підставі впровадження самої передової й високоефективної техніки замість морально застарілої та фізично поношеної.
Діяльність підприємств за науково-технічним розвитком виробництва є собою удосконалення виробничо-технічної бази у відповідності з новими досягненнями науки, техніки, нової технології.
Організація виробництва - це сполучення діяльності людей у часі та просторі, та раціональне використання ними засобів виробництва для випуску продукції високої якості при найменших затратах. На підприємствах швейної промисловості на базі нової техніки та технології використовуються прогресивні форми поточної організації виробничих процесів.
Економічна ефективність відображається у показниках підвищення ефективності виробництва: продуктивності праці, фондовіддачі, рентабельності, ефективності капітальних вложень.
Основними джерелами фінансування для впровадження усіх заходів по науково-технічному розвитку є засоби та кошти, зароблені колективом, тобто та частина прибутку, яка спрямована на розширення виробництва у фонд накопичення.
План науково-технічного розвитку розробляється у наступних напрямках:
створення та освоєння виробництва нової продукції й поновлення продукції, що вже випускається;
планування, впровадження прогресивних технологічних процесів комплексної механізації та автоматизації виробництва;
розробка та впровадження автоматизованих систем;
розробка заходів по підвищенню ефективності використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів;
удосконалення керування та організація виробництва;
планування науково-дослідних робіт та дослідно-конструкторських робіт;
планування основних показників техніко-економічного рівня виробництва.
Вихідними даними для розробки плану є результати науково-дослідних робіт, плануємі капітали вкладення, матеріально-технічні ресурси та поточні витрати на розвиток техніки і вдосконалення організації виробництва, замовлення споживачів на створення нових виробів.
Джерелами фінансування науково-технічного розвитку, удосконалення виробництва та керування є фонд накопичення, який створюється з прибутку та від амортизаційних відрахувань, призначених для нового повного оновлення виробництва, науки та техніки.
ТАБЛИЦЯ 1.3.1. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЕФЕКТИВНОСТІ
ЗАМІНИ ОБЛАДНАННЯ
| Показники | Одиниці виміру | Умовне позначення | До впровадження | Після впровадження |
| 1. Назва та клас обладнання 2. Категорія складності 3. Оптова ціна обладнання 4. Розряд робіт 5. Норма часу на операцію 6. Тарифна ставка 1 сек 7. Кількість встановлених машин на операцію 8. Норма амортизації за рік 9. Витрати на утримання 1 ум. од. 10. Премії робітникам 11. Доплата та додаткова зарплата 12. Нарахування на заробітну плату 13. Плановий випуск потоку у рік | - - грн. - сек. грн. од. % грн % % % од. | - Кскл Копт Рр. Нч Тст Км На Вум П Д Н Мрік | 555-5 “Juki” 3,5 1900 4 80 0.00049 1 15 150 25 15 38,16 159250 | 297 Промшвеймаш” 3,5 1950 4 50 0,00049 1 15 150 25 15,0 38,16 159250 |
РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАМІНИ ОБЛАДНАННЯ
1Економія по заробітній платі:
Ез.пл. = (Р від. 1-Р від.2) * ( 1 + П) * ( 1 + Д )*( 1+Н )
100 100 100
Ез.пл.=(0,0392 - 0,0245)*(1+25/100)*(1+15/100)*(1+38,16/100)=
=0,0147*1,25*1,15*1,3816= 0,029
Р від. - відрядна розцінка
П - процент премії
Д - процент доплат
Н - процент начислення
2. Відрядна розцінка: Р від. = Т ст * Нч
Т ст. - тарифна ставка 1 секунди
Нч - норма часу
Рвід.1=0,00049*80 = 0,0392 грн.
Рвід.2=0,00049*50 = 0,0245 грн.
3. Амортизаційні витрати: А = Ц опт. * На
- 100
Ц опт. - оптова ціна обладнання
На - норма амортизації
А1=(1900*15) /100=285 грн.
А2=(1950*15) /100=292,5 грн.
4. Витрати на утримання обладнання: В утр. = В утр.1ум.од. * К с * К обл.
В утр.1ум.од. - витрати на утримання 1 умовної одиниці
К с - коефіціент ремонтної складності
К обл. - кількість встановленого обладнання
В утр.1=150*3,5*1=525 грн.
В утр.2=150*3,5*1=525 грн.
5. Загальні витрати на утримання обладнання: В заг. = А + В утр.
В заг.1=285+525=810 грн.
В заг.2=292,5+525=817,5 грн
6. Загальні витрати на одиницю виробу: В заг.на од = В заг.
П річ.
П річ. - річна потужність
В заг.на од.1=810/159250 = 0,005863 грн.
В заг.на од.2=817,5/159250 = 0,0051334 грн.
7. Економія (перевитрати) по утриманню обладнання:
Е(П) = В заг.на од.1-В заг.на од.2
Е (П)=0,0051334-0,0050863 = 0,0000471
8. Економія чиста на одиницю виробу: Еч = Е з.пл.+(-) Е(П)
Еч=0,029-0,0000471 = 0,0289529 грн.
9. Економія умовно-річна: Е ум.річ. - Еч * П річ.
Е.ум.річ.= 0,0289529*159250 = 4610,7 грн.
10. Термін окуплення обладнання: Т ок. = К1 - К2+В заг.
Е ум.річ.
Ток .= (1950+817,5) / 4610,7 = 0,6 року.
К1 - капітальні витрати (Цопт) нового обладнання
К2 - вартість реалізації обладнання, яке вибуло. К2 = О
В заг. - витрати загальні на утримання нового обладнання
11. Коефіцієнт економічної ефективності: Е = 1 / Т ок.
Е=1/0,6 = 1,67
1.4. СОБІВАРТІСТЬ, ПРИБУТОК ТА РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ
Собівартість - дуже важливий показник роботи підприємства, по рівню собівартості можна судити про те, наскільки ефективно використовуються основні фонди, трудові ресурси, грошові кошти та матеріальні ресурси.
В плані по собівартості, прибутку та рентабельності розраховується калькуляція собівартості, кошторис, прибуток, витрати на 1 грн. товарної продукції. Структура собівартості - це відношення статей або економічних елементів до їх загального підсумку.
Собівартість може бути виробнича та повна.
Виробнича собівартість - це сума вартості матеріалів за відрахуванням відходів і вартості обробки.
Повна собівартість складається з суми вартості виробничих та позавиробничих витрат
С/вт = С/вт вироб + В позавир
Калькуляцією собівартості називається зведення грошових витрат на виробництво та реалізацію однієї одиниці виробу. Вона складається за статтями калькуляційного листа, тобто переліку витрат на виробництво продукції в залежності від місця їх виникнення та призначення.
Калькуляція собівартості складається за такими статтями:
Матеріальні витрати за відрахуванням відходів.
Вартість обробки:
Основна заробітна плата;
Додаткова заробітна плата;
Відрахування на соціальне страхування;
Відрахування у фонд зайнятості населення;
Витрати на підготовку та освоєння виробництва;
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання;
Цехові витрати;
Загальнофабричні витрати;
Інші витрати.
Виробнича собівартість
3. Позавиробничі витрати.
Повна собівартість
На усіх етапах виробництва економії витрат надається особливе значення. Це пов'язано з тим, що по мірі збільшення масштабів зростає значення кожного відсотку зниження собівартості. Зниження собівартості має велике народогосподарче значення, тому що в наслідок зниження собівартості збільшується прибуток підприємства, а отже, й прибутки держави, а також може бути знижена оптова та вільна ціна на виріб.
Собівартість може бути знижена за рахунок:
підвищення продуктивності праці;
зниження норм витрат матеріалів на одиницю виробу;
скорочення чисельності обслуговуючого персоналу та складу керуючого апарату;
- економії паливно-енергетичних ресурсів.
Прибуток - це основний результативний показник роботи підприємства. Це чистий прибуток, який підприємство отримує за реалізацію своєї продукції. Цей показник характеризує загальні підсумки держпродрозрахункової діяльності підприємства.
Сума прибутку залежить від рівню собівартості, кількості реалізованої продукції та ціни оптової. Через показник прибутку держава здійснює контроль за виробничо-господарчою діяльністю підприємств і встановлює пропорції між результатами господарчої діяльності і задовільнення економічних інтересів колективу.
Маса отриманого підприємством прибутку не може бути безпосередньо використана для порівняння ефективності виробничої діяльності кількох підприємств.
Прибуток, що отриманий підприємством, розподіляється таким чином:
Вноситься податок у державний та місцевий бюджети.
Підприємства розраховуються за кредитами банку.
Сплачують надану позику та відсоток за банківськими кредитами.
Прибуток, що залишився, розподіляється для створення фондів накопичення та фондів споживання.
Фонд споживання це кошти, спрямовані на вирішення соціальних питань: забезпечення житлом, безкоштовне живлення, виплата дивідендів по акціям, премій та інше.
Фонд накопичення - це кошти, що використовуються для розширення виробництва, реконструкції, закупівлі нового обладнання.
Рентабельність - показник, що характеризує ефективність підприємства з точки зору ефективного використання виробничих фондів та поточних витрат. Розрізнюють рентабельність продукції та рентабельність підприємства.
Рентабельність продукції розраховується як відношення прибутку до повної собівартості у відсотках:
Витрати на одну гривню товарної продукції - показник, що характеризує скільки коштів вклало підприємство для отримання однієї гривні. Розраховується як відношення собівартості до ціни оптової:
ТАБЛИЦЯ 1.4.1. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ КАЛЬКУЛЯЦІЇ
| Назва тканини | Норма витрати, п.м | Ширина тканини, м | Ширина кромки, м | Ціна вільна, грн | ПДВ, % | Торгова націнка, % |
| Тканина костюмна | 1,5 | 1,5 | 0,02 | 45 | 20 | 10 |
| Тканина підкладна | 1,5 | 1,5 | 0,02 | 4 | 20 | 10 |
| Прокладка клейова | 1,00 | 0,9 | ----- | 4 | 20 | 10 |