Реферат: Ринкова система і організація підприємництва
Тест ІІ-47.
1 | Пониження курсу національної валюти сприяє: | а | Б |
Вигідному експорту, дорогому імпорту. | Невигідному експорту, дешевому імпорту | ||
2 | Підвищення курсу національної валюти сприяє: | Не вигідному експорту, дешевому імпорту | Вигідному експорту, дешевому імпорту |
Тест ІІ-48.
Валютні курси визначаються: | а | Б |
Паритетом покупної можливості валют | Паритетом покупної можливості валют, а також співвідношенням попиту і пропозиції на валюту. |
Тест ІІ-48.
До протекціонівстької політики відноситься | а | Встановлення таможних платежів, тобто тарифів, що підвищує ціни на імпортні товари. |
б | Крім таможних платежів, установлення квот на імпорт, субсидування експорту, тиск на інші крани з метою “добровільного” обмеження експорту. |
Тест ІІ-49.
1 | Якщо експорт перевищує імпорт, то утворюється | а | Б |
Позитивне сальдо торгового балансу | Негативне сальдо торгового балансу | ||
2 | Якщо імпорт перевищу експорт, то утворюється | Негативне сальдо торгового балансу | Позитивне сальдо торгового балансу |
Контрольні питання:
В зв’язку з якими процесами отримали розвиток міжнародна торгівля? В чому абсолютні і відносні переваги міжнародної торгівлі?
Які заходи включає практика протекціонізму? Наведіть доводи в користь протекціонізму.
Що таке торговий баланс: Платіжний баланс?
Що лежить в основі валютних курсів? Які фактори впливають на валютний курс?
В чому суть валютних інтервенцій?
Які економічні наслідки зміни валютних курсів?
Які недоліки і позитивні сторони має система гибких валютних курсів і система твердо фіксованих курсів?
Приватні інтереси, національні інтереси, суспільні інтереси.
Література:
Підручний по основах економічної теорії.
Економики. Учебник под редакцией А.С.Булатова.
Теми виступів і доповідей:
1.Економічна основа торгівлі. Спеціалізація і порівняльні перваги.
2.Торгові бар’єри.
3.Доводи в користь протекціонізму.
4.Платіжний баланс країни.
5.Валютна система і коректування платіжного балансу.
Літератури: К.Макконнелл, С. Брю “Економикс” гл. 30, гл. 40.
6.Що означає нерівновага платіжного балансу?
7.Фіксований і плаваючий курси.
8.Приватні, національні і суспільні інтереси.
Література: Пол Хейне. “Економический образ мышления” гл. 27.
9.Ринок іноземних валют. Обмінні курси: пониження і підвищення. Економічні наслідки.
Література: К.Макконнелл, С. Брю “Экономикс» гл. 17.
Основи підприємницької діяльності.
1.Юридичні особи і їх реєстрація.
2.Форми підприємницької діяльності.
3.Банкрутство комерційного підприємства.
1.Юридичні особи і їх реєстрація.
Комерційною діяльність або її учасниками є юридичні особи, на Заході замість юридичних осіб говорять фірми.
Юридичною особою визначається організація, яка має у власності майно і відповідає по свої обов’язках цим майном і бути відповідачем у суді. Юридичні особи повинні мати самостійний баланс і кошторис. Якщо комерційна особа є комерційно. організацією, вона відкриває у банку розрахунковий рахунок. Юридична особа діє на основі статуту чи засновницького договору.
Комерційні організації повинні бути зареєстровані і внесені у торговий реєстр. Реєстр – це книга ведення обліку з певними даними, її ведуть адміністративні органи. Це дані про найменування фірми, напрямок діяльності, прізвище членів товариства, дані про власний капітал та інше.
2.Форми підприємницької діяльності.
Одноосібне підприємство – це юридична особа, створена одною особою – засновником.
Товариство – об’єднання декількох осіб для спільної комерційної діяльності. Право голосу у товариствах залежне від розміру внеску.
Повне товариство передбачає, що кожний член товариства особисто бере участь у справах товариства і несе повну відповідальність за нього.
Командне товариство – це об’єднання повного товариства і людей, які несуть відповідальність тільки в межах вкладів. Керуючись товариством і здійснюють його представництво повне товариство. Товариство діє на підставі засновницького договору, який підписують всі учасники товариства.
Товариство з обмеженою відповідальність (ТОВ) – форма об’єднання окремих капіталів у загальний. Учасники товариства несуть відповідальність тільки по своїх вкладах, тобто обмежену відповідальність, пропорційно розміру їх долі у статутному фонді. Засновницькими документами є статут і договір.
Акціонерне товариство (АТ) – таке, в якому кожний учасник володіє акціями, а право голосу в управлінні – пропорційне кількості акцій. Тут справу мають не з вкладеним капіталом, а з акціонерним капіталом. Номінальна вартість випущених акцій повинна дорівнювати сумі статутного фонду АТ. Учасники АТ несуть обмежену відповідальність за АТ в межах своїх акцій. Отримують частину прибутку у вигляді дивіденда, який приходиться на одну акцію.
Існує два типи АТ: відкрите і закрите.
Відкрите АТ – акціонером може бути люба людина. Акції відкритого АТ відкрито перепродуються. Відкрите АТ публікує для загальної відомості дані річного звіту, баланс, прибутки і збитки.
Закрите АТ – акції розподіляються по закритій підписці визначеного кругу осіб. Як правило, акціями володіють члени трудового колективу. Акції не продаються, можуть переходити від однієї особи до іншої по згоді більшості акціонерів.
Вищим органом управління ат є загальні збори акціонерів, між зборами – Рада директорів, із числа директорів збори назначають генерального (виконавського) директора. Рада директорів затверджує склад правління товариства. Правління є виконавським органом.
Дочірні і залежні товариства господарське товариство може створювати дочірні товариства, з участю в його статутному капіталі або в відповідності із зключеним між ними договором. Дочірнє товариство не відповідає за збитки основного товариства, але основне відповідає за дочірнє.
Залежне товариство призначається у тому випадку, коли інше товариство має більше 20% голосуючих акцій АТ або 205 статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю.
Кооперативи – добровільне об’єднання громадян для виробництва або господарської діяльності (виробництво, переробка, збут, виконання робіт, побутове обслуговування, надання послуг) засноване на особистій трудовій діяльності і об’єднані його членів майновим паєм (внесків). Кожний член кооперативу має 1 голос, незалежно від розмірів внеску і зобов’язаний працювати в ньому. Прибуток розподіляється відповідно трудової діяльності. Кооператив має статут, затверджений його членами. Керує кооперативом правління, затверджене загальними зборами.
Підприємницька діяльність без утворення юридичної особи. Громадяни, які виявили бажання здійснювати таку діяльність, подають у відповідні органи місцевої влади заяву по реєстрацію, де вказують повне і точне найменування виду діяльності. Якщо даний вид діяльності підлягає ліцензуванню, йому видають ліцензію. Дохід громадянина – підприємця обкладається податком для фізичних осіб.
Малі підприємства (М.П.) – (індивідуальні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю) чисельність працівників яких не, перевищує: у промисловості, будівництві, транспорті – 100 чол. у с/г –60, в науці і науковому обслуговуванні – 60, в оптовій торгівлі – 50, роздрібній торгівлі – 30. У місцевих законоположеннях можуть бути встановлені інші якісні параметри.
М.П. – швидко насичують ринок, створюють робочі місця, спричинюють швидкому оновленню користуються підтримкою держави: мають пільгові кредити, нижчі податки і т.д.
Представництво і філіали.
Представництво – відособлений підрозділ юридичної особи, розміщений поза місцем його знаходження, яке виражає інтереси юридичною особи і може від його імені здійснювати операції. Представництво не має права юридичної особи і самостійного балансу.
Філіалом є підрозділ фірми (юридичної особи), який розміщений відокремлено від місця знаходження фірми, виконує всі її функції, вт.ч. функції представництва. Філіал не є юридичною особою і не має самостійного балансу, керівники представництва і філіалів назначаються юридичними особами.
3.Банкрутство комерційних підприємств.
В ринкових умовах підприємство може бути по рішенню суду об’явлено банкрутом. Претензії кредиторів можуть бути об’явлені на основні фонди і іншу власність збанкрутілого підприємства. Органи влади, які реєстрували юр. особи чи суд назначає ліквідаційну комісію встановлює порядок і терміни ліквідації.
Ліквідаційна комісія виявляє кредиторів і письмово їх повідомляє про ліквідацію фірми. Якщо для розрахунку з кредиторами засобів не вистачає, ліквідаційна комісія здійснює продаж майна з публічних торгів для виконання судових рішень.
Вимоги кредиторів встановлюються в такому порядку:
в першу чергу задовольняються вимогами громадян;
в другу чергу проводяться розрахунки з працюючими;
в третю чергу – з кредиторами по зобов’язаннях;
в четверту чергу – розрахунках з бюджетом і позабюджетними фондами.
в кінці з іншими кредиторами.
Згідно закону про банкрутство, при невиплаті заборгованості, на суму зверх 500 мінімальних зарплат в обумовлені договорами терміни можна протягом 3-х місяців звернутися в суд і поставити вимогу публічного визнання боржника банкрутом.
Тест ІІІ-1.
Виділіть правильні відповіді:
Якій із форм підприємництва характерні наступні недоліки?
Недоліки | Форми підприємства | |||||
кооператив | товариство | ТОВ | АТЗ | АТВТ | ||
1 | Можлива несумісність | |||||
2 | Риск втрати особисте майно чи майно чи вклади | |||||
3 | Відмова від права на комерційну тайну | |||||
4 | Відсутність можливості контролю списків осіб, які водніють цінними паперами даної фірми |