Реферат: Вплив природних катастроф

Як видно з приведених в таб.1 даних, в зоні посиленого радіоекологічного контролю (РЕК) у школярів простежується наявність таких негативно забарвлених емоційних симптомокомплексів: незахищен³сть (87,3+4,0 і 34,2+5,4; р тривожність (86,3 4,0 і 51,3 5,7; р 0,001), недовіра до себе

(12,3 3,8 і 2,6 1,8; р 0,.01), відчуття неповноцінності (16,4 4,3 і 3,9 2,2; р 0,01), ворожість (29,7 3,8 і 11,2 5,6; р 0,001). Дещо вищими показниками вирізняється конфліктність (22,1+3,4 і 10,1+5,1) та депресивність (8,9 5,6 і 1,1 0,8), хоча результат не досягає статистично значущого рівня, В той же час простежується високий показник симптомокомплексу, пов`язаного із труднощами спілкування у контрольній групі (17,2 3,1 і 20,8 9,6), хоча результат також не досягає статистично значущого рівня. Таке явище, на наш погляд, може бути зумовлене соціальними факторами і не пов`язане із впливом навколишньго середовища.

Якщо прослідкувати динаміку розвитку симптомокомплексів, то побачимо, що показники по таких симптомокомплексах як незахищеність (81,9 4,5 і 75,3 3,4 ), тривожність (58,3 5,8 і 86,3

3,7), ворожість (31,9 5,4 і 27,4 3,8) залишаються відносно стабільними як в молодшому так і в середньому шкільному віці. Виходячи з цього, можна зробити попередній висновок про те, що дані негативно забарвлені симптомокомплекси виникли під впливом несприятливої екологічної ситуації, тобто підвищеного радіаційного фону і є результатом реагування психічної сфери школярів у відповідь на забруднене довкілля.

В той же час такі симптомокомплекси як відчуття неповноцінності (5,5 2,6 і 16,4 4,3; р 0,01),конфліктність (15,2+ 4,2 і 28,7 5,3; р 0,001), труднощі спілкування і (5,5 2,6 і 28,7 5,3; р 0,001), депресивність (0 і 17,8; р 0,001) в середньому шкільному віці достовірно зменшуються. На нашу думку, таке явище пов`язано із психологічними особливостями дітей молодшого шкільного віку. В цей період надзвичайно актуальними є проблеми адаптації до вимог шкільного режиму, побудови міжособистісних стосунків тощо. Пізніше, в міру особистіного зростання, такі проблеми стають більш .збалансованими. З іншого боку, наявність недовіри до себе (12,3 3,8 і 31,9 5,4; р 0,01) у середньому шкільному віці може свідчити про відсутність впевненості у своїх силах. На наш погляд, це спричинено відсутністю позитивної життєвої перспективи, яка породжується перебуванням у ситуації хронічного стресу.

Розглянемо інші показники, отримані за допомогою тесту Люшера. Тут надзвичайно часто зустрічається ситуація заперечення основних (1,2,3,4) кольорів, наданння переваги додатковим, (5,6,7,0), використання останніх у групі компенсації.

7 5 1 2 3 6 4 0 7!

+ + х х = = - -

5 1 7 4 6 2 3 0 4!

+ + х х = = - -

Крім того, високий рівень емоційного напруження у школярів зони РЕК зустрічається достовірно частіше (8,9+2,3 і 2,2 +1,1; р<0,01). Вдвічі вищим являється середній рівень (29,7+3,7 і 19,1+2,9; р<0,05). Що стосується низького рівня емоційного напруження, то в контрольній групі даний показник достовірно вищий (44,8+4,1 і 59,6+0,7 р<0,001). Простежується певна динаміка у рості рівня емоційного напруження. Так, середній показник достовірно вищий у молодших школярів (38,3+5,6 і 20,8+4,7; р<0,05). Низькі показники рівня емоційного напруження суттєво не відрізняються (43.8+5,8 і 45,8+5,8; р<0,05). Високі показники цього параметру залишаються практично однаковими в обидвох вікових групах (8,2+3,2 і 9,7+3,4; р<0,05).

Такі дані дають підставу стверджувати про вплив екологічної ситуації на психоемоційну сферу дітей. Слід підкреслити, що наявність відносно стійких високих та середніх показників рівня емоційного напуження у школярів молодшого та середнього шкільного віку зумовлена саме впливом підвищеного радіаційного фону, оскільки інші фактори, що зумовлюють емоційне напруження, впливали на дітей експериментальної та контрольної груп в однаковій мірі.

Підвищений рівень емоційної напруги може призвести до невротизації дітей. Про це свідчить наявність негативної тенденції емоційного реагування дітей, виявленої за допомогою спеціальної медико-психологічної методики вивчення рівня невротизації (опитувальник Санкт-Петербурзького інституту ім.В.М.Бехтерєва). В зоні посиленого радіоекологічного контролю переважав такий рівень невротизації, який оцінюється як передпатологічний, передневротичний (27,8 6,1 і 9,5 4,5; р<0,05), тоді як виражених патологічних форм невротичних розладів не спостерігалось.

Таким чином, результати нашого дослідження суперечать даним офіційної статистики, де зазначається, що після Чорнобильсткої катастрофи в Україні не виявлено вірогідних змін рівня нервово-психологічної патології (2,с.14). Проте, при спеціально проведеному психологічному обстеженні школярів в зоні посиленого радіоекологічного контролю встановлено вірогідне переважання патологічних форм нервово-психічних розладів.

Чорнобильська катастрофа призвела в Україні до забруднення радіонуклідами з рівнем більше 1 Кі/км кв близько 35млн. га з населенням приблизно 5 млн осіб, при чому чверть з них - діти, організм в цілому і психіка яких є особливо чутливими до радіаційного впливу (2, с.13).

До недавнього часу в променевій патології основну увагу приділялося великим дозам загального опромінення ( більше 1 Гр), що викликали гостру променеву хворобу, яка безпосередньо загрожувала життю потерпілого ( Єрмолаєва-Маковська А.П.в співавт.1983). Оцінка впливу малих доз радіації залишається суперечливою.

Однак, протягом останніх років у світовій літературі простежується схилення в сторону визнання можливої шкідливої дії доз опромінення менших 5 сГр/рік (Коноплянников А.Т. в співавт.1983, Борисова В.В.1984).

Малими вважаються дози одноразової радіаційної дії, які не перевищують 100 Рад (1Гр). Але відносно до аварії на ЧАЕС такими слід вважати в основному дози, менші 20 Рад або 0,2 Гр (Брилліант М.Д. в співавт.1987.

Узагальнення результатів нашого дослідження свідчить про те, що радіаційне забруднення довкілля після аварії на ЧАЕС призвело до погіршення умов для повноцінного психічного розвитку дітей та підлітків. У зв`язку з цим особливої важливості набирає психологічне вивчення і виявлення граничних станів, тобто допатологічних змін у психічному стані дітей, які не досягли ступеня хвороби, але в значній мірі негативно впливають на психічний розвиток.

Оскільки фізичне здоров`я у значній мірі залежить від душевного стану, врівноваженості почуттів, своєчасного вирішення внутріособистісних конфліктів, від формування гармонійних стосунків, важливу роль відіграє попередження станів, які викликають надмірну емоційну напруженість.

Діти та підлітки, у яких виявляється підвищений рівень невротизації, емоційна нестабільність та негативні емоційні симтомокомплекси, становлять «групу ризику» відносно розвитку психічної ,психосоматичної патології та соціальної дезадаптації. Отже, можна зробити висновок , що відхилення в емоційній сфері являються своєрідними індикаторами впливу радіаційного забруднення довкілля на психічний розвиток школярів. Тому необхідно своєчасно виявити дітей, що потребують психологічної допомоги з метою психокорекційної роботи.

В світовій практиці ,вивчення впливу навколишнього середовища на здоров`я дитини, функціонування емоційної сфери, проводиться шляхом попереднього виявлення незначних відхилень та найбільш ранніх симптомів невротизації, які в значній мірі визначають стан здоров`я у подальшому житті особи (7,с.79).

Відповідно до завдань збереження психічного здоров`я дітей, що мешкають у зоні посиленого радіаційного контролю, нами визначені концептуальні підходи та розробляються програми психолого-педагогічної допомоги дітям «групи ризику».

ІІ. Результати психічного розвитку школярів, що мешкають в зоні посиленого РЕК.

2.1. В результаті за даними порівняльної характеристики показників проективної методики Д-Д-Л у школярів зони РЕК постежуються наступні показники.

За параметром "незахищеність" у вікових групах 7-13 р. достовірно переважають високі показники у порівнянні з котрольним. Паралельно наявні достовірні показники тривожності, яка присутня у дітей молодшого (6-10 р.) та середнього (11 і 14 р.) шкільного віку, відсутні високі показники тривожності у 12 і 13 р.

В той же час за даними тесту Люшера достовірно високий рівень емоційного напруження присутній саме в 13 р. і 6 р.

Висновок/коментарі ??

Ми вважаємо, що така ситуація може...??

Слід відзначити, що дані по інших симптомокомплексах спостерігається дещо краща ситуація. Так, показники симп-ксу недовіра до себе у дітей зони РЕК достовірно відрізняються лиш у 8 р. (2,3 ? 0,3 і 0,4 ? 0,2; t = 5,3) та 13 р. (4,1 ? 0,4 і 1,0 ? 0,2; t = 6,8). Однак, якщо брати до уваги, що дані вікові групи співвідносяться відповідно з молодшим та середнім шкільним віком, то є право стверджувати про присутністьт недовіри до себе у дітей початкових та середніх класів зони РЕК.

Наявність недовіри до себе у дітей і підлітків зони РЕК може бути пов'язана саме з проблемою неблагополучності екологічної ситуації, зокрема з інформацією про наслідки Чорнобильської катастрофи. Мається на увазі власна безпомічність, зневіра у своїх можливостях, зокрема в проблемі навчальної діяльності, у підлітків, яким виповнилося 3-4 роки в момент вибуху на ЧАЕС.

Фрейд - характеристика 3-4 віку!

Формування комплексів.....

Що стосується підлітків комплексу неповноцінності, то достовірні результати наявні в молодшому шкільному віці 7 і 8 років, відповідно 2,3 ? 0,3 і 0,7 ? 0,3 в контролі та 3,2 ? 0,4 і 1,4 ? 0,3 в контролі.

За параметрами "ворожість" і "конфліктність", достовірно високі показники також простежуються лише в молодшому шкільному віці (7-10 р.) і знижуються починаючи з 11 р.

При цьому ..... [стор. 5 ---]

На нашу думку, таке явище пов'язано із психологічними особливостями дітей молодшого шкільного віку. В цей період надзвичайно актуальними є проблеми адаптації до вимог шкільного режиму, побудови міжособистісних стосунків тощо. Пізніше, в міру особистісного зростання, такі проблеми стають більш збалансованими.

З іншого боку, наявність недовіри до себе, стійка тривожність [незахищеність] у середньому шкільному віці свідчить про відсутність виявленості у своїх силах внаслідок постійного перебування в умовах хронічного стресу.

Наявність незахищеності у всіх вікових групах може свідчити про невпевненість школярів не лише у постійних надходженнях матеріальної допомоги, яку здійснює місцева влада і уряд з метою покращення умов проживання і харчування, а й недостатньо корекційну і роз'яснувальну роботу вчителів, психологів, засобів масової інформації.

Кукуруза Г.М.

Результати ряду досліджень стану психічного здоров'я дітей та підлітків в зонах, які постраждали від аварії, демонструють значне збільшення поширеності пограничних нервово-психічних розладів у цих дітей порівняно з контролем [21]. В таких дітей частіше відзначалися стійкі астенічні стани, іпохондричний синдром, фобічний синдром, депресивна симптоматика, які поєднувалися із вегетативними порушеннями. Виявлена відсутність чіткої залежності між межовими нервово-психічними розладами і рівнем радіаційного впливу дозволила авторам прийти до висновку про те, що проживання в умовах хронічної психотравмуючої ситуації зумовлює формування у ряду дітей і підлітків стани психічної дезадаптації, клінічні особливості яких відповідають особливостям психогенній. Обидва фактори (радіаційне ураження і емоційний стрес) взаємодоповнюють, підсилюють один одного і у в сукупності ведуть до зниження адаптаційного потенціалу і погіршення здоров'я дітей і підлітків [43]/

В результаті дворазового обстеження в 1987 і 1989 рр. підлітків, які проживають в районах постраждалих від аварії на ЧАЕС, А.І.Негу?? і спів. Авт. (1991) виявили достовірне зростання рівня невроматизму. Життєва перспектива школярів-підлітків із Народичівського р-ну була скорочена в часі (56,2 роки порівняно з 76,4 р. в контрольній групі) і в ній часто були присутні можливі власні хвороби, і смерті близьких. При поглибленому психоневрологічному тестуванні лише у 16% дітей, які пред'явили скарги на своє здоров'я, це було підтверджено об'єктивно. Автори пояснюють цей факт певною тенденцією до аггравації??, інду???ваної напруженістю соціально-психологічної ситуації.

Результати вимірювання самооцінок підлітків - жителів Гомельської обл. свідчать про більшу, в порівнянні з контролем, нестійкість емоційної сфери, вираженості тривожно-депресивного компоненту, невпевненості в собі, більш низької оцінки своїх можливостей. В міжособистісній взаємодії їх відрізняє більша замкнутість, обережність у спілкуванні [45]/

Аналіз емоційної сфери підлітків, які проживають на забруднених територіях, виявив з них наявність симптомів "позиції жертви" і елементи аутодеструктивної поведінки, переважання негативних життєвих перспектив [137].

У школярів, які проживають в зонах радіаційного забруднення, зафіксований так званий "стрес безпомічності в обтяжливій ситуації", який проявляється почуттям безпомічності, подавленим настроєм, прагненням до розрядки, спокою, тривожним станом у зв'язку з негативними змінами в житті [119]. До 1994 р. головними цінностями для них є "життя" і "здоров'я близьких" [53].

Комплекси психологічне обслідування 6-7-річних дітей, які проживають в Гомельській області, порівняно з контролем виявило у дітей основної групи в середньгому більш низькі показники по всіх інтелектуальних функціях [18].

Аналіз психологічного статусу дітей з районів з радіонуклідним забрудненнями, які поступають на санаторно-курортне лікування в екологічно "чисті" зони, дозволило виділити в числі домінуючих фактор тривожності, встановити прояви незахищеності, ворожості, конфліктності, почуття неповноцінності. В процесі санаторно-курортного лікування зафіксована тенденція до нормалізації психологічного статусу дітей [68, 82, 160].

Таким чином, при списанні особливостей характеру та емоційного реагування в різних категоріях дітей і підлітків, які постраждали в результаті аварії на ЧАЕС, відзначалися порушення, які виражалися в зниженні загального емоційного фону, висока тривожність, нестабільність адекватних реакцій. Неадекватна самооцінка, що трактувалася як вторинні зміни особистісних особливостей під впливом психотравмуючої постчорнобильської ситуації /Кукуруза/.

Яковенко

ст.10

Отримані дані, завдяки яким можна дійти до останнього оптимістичного висновку про те, що радіоактивний чинник, котрий тривалий час діє на старшокласників - мешканців зони радіаційного забруднення не спрямував свою руйнівну дію на особистість, зокреима комунікативну сферу, а торкнувся переважно показників розвитку вищих психічних функцій на відміну від учнів-переселенців, в яких переважно постраждала емоційно-вольова сфера.

Самооцінка та рівень домагань старшокласників, що живуть у зоні жорстокого радіоекологічного конфлікту, статистично достовірно відрізняються в гірший бік тільки за одним параметром - самооцінка здоров'я /Кукуруза Г.В. 1996/ (пересел. зони відчуж. м.Прип'ять до Харкова).

Узагальнення матеріалів досліджень, що виконувались в 1991 р. дають підстави констатувати, що аварія на ЧАЕС і пов'язані з нею наслідки значно вплинуло на ситуацію життєдіяльності дітей і підлітків, які безпосередньо проживали і продовжують жити в зонах радіологічного контролю. Ці зміни спричинили порушення систем соціальних відносин, стереотипів соціальної поведінки та землекористування, що складалися впродовж поколінь, відпрацьованих і перевірених на практиці форм відтворення і розвитку ???? поколінь.

Психотравмуюча ситуація, що склалася після аварії на ЧАЕС активізувала негативні прояви індивідуальних відмінностей, загострила тенденції розвитку окремих рис характеру, які набули рівня акцентуацій. Останнє підвищило вірогідність конфліктів, утруднень в адаптації дітей і підлітків до соціального оточення, призвело до зниження рівня їх психоціальні?? Активності (астмо-невротичні прояви) - з одного боку та ....???

ст.12

У підлітковому віці відбувається професійне самовизначення людини, вимальовуються обриси майбутнього "????" життя - формується життєвий "сценарій". Його зміст значною мірою залежить від самооцінки, рівня домагань, ціннісних орієнтацій, позиції особистості та навколишніх.

Проведені Яковенком С.І. дослідження показали, що для потерпілих, зокрема для підлітків, чорнобильська катастрофа є важливою віхою на життєвому шляху. Вони очікують у майбутньому надії, про які їх благополучні однолітки і не згадують. Це тяжкі захворювання, смерть батьків. власні хвороби, інвалідність, смерть. Очікувана ними тривалість життя, виявилась меншою на 11, 6 років. Формування у багатьох з них комплексу "жертви", "приреченого" робить суб'єктивно недоцільними набуття освіти, професії, створення сім'ї і народження дітей - всього того, що входить до поняття "нормального" життєвого шляху.

За даними досліджень В.І.Лисенка [192], понад 50% обстежених школярів моють нервово-психічні порушення, що є свідченням їх соціально-психологічної дезадаптації. Типовими проявами психічного неблагополуччя є астенізація, тривожність, роздратованість, емоційна нестабільність. Негативні тенденції найбільш виразно виявились у дівчат, для яких типові прояви радіофобії, на відміну від хлопців - більш агресивних і означали? невпевнених в собі.

Психологічна адаптація дітей до нових умов життя і діяльності в місцях переселення досліджували Л.А.Пергаменщиком?? [252]. Було встановлено, що:

- структура ціннісних орієнтацій "аборигенів" і "мігрантів" суттєво не розрізняються, на першому плані у старшокласників така цінність як "здоров'я";

- найбільш вразливими до впливу негативних факторів виявилися дівчата, саме вони потребують постійної психологічної підтримки.

Вплив чорнобильської катастрофи викликає певні зміни в структурі рис особистості, у самосвідомості, а статус мігранта "нав'язує" особливі моделі поведінки.

Особливості міжособистого спілкування та конфліктів в групах дітей і підлітків досліджувалися Б.П.Жизневським [125]. В регіонах з тяжкою екологічною обстановкою статистично значуще збільшується кількість конфліктів учнів із вчителями при зниженні кількості благополучно завершених конфліктів.

Провідними формами поведінки в конфлікті були "агресія" та "у?????ння" при статистично значущому зниженні частки проявів "пристосування", що можна розглядати як прояв синдрому соціально-психологічної дезадаптації.

Л.Н.Рожко було проведено аналіз уявлень молодших, середніх та старших підлітків про чорнобильську катастрофу та її наслідки. Вивчено собливості самопочуття, активності, настрою (???????) зростання проявів ситуативної та особистісної тривоги (за Спілбергером). ???? ро "зняття" станів напруження, тривоги, страху.....???

??ІІ. Характеристика району та методів дослідження.

2.1.Загальна характеристика району дослідження.

Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до радіоактивного забруднення значної кількості населених пунктів Івано-Франківської області. На основі спостережень, виконаних спеціалістами “Спецатому” та обласної санітарно-епідеміологічної станції радіоактивне забруднення території з рівнем від 1 до 5 Кюрі/км2 по Цезію – 237 має місце у таких районах та населених пунктах:

Верховинський район
І.
1	Буркут	1,86		5	Бережниця	2.22
2	Зелене	1,46		6	Криворівня	1,50
3	Топільче	1,30		7	Буковець	1,00
4	Явірник	1,20		8	Верховина	1,80
Городенківський район
1	Незвисько	1,36		10	Олієво-Королівка	1,33
2	Воронів	1,11		11	Вільховці	2.18
3	Лука	1,63		12	Новоселівка	1,50
4	Корнів	2,20		13	Копачинці	2,10
5	Улиж	1,92		14	Репуженці	1,30
6	Монастирок	1,58		15	Ясенів-Пільний	1.20
7	Кунисовці	2,94		16	Топорівці	2,50
8	Раковець	4,61		17	Назаренково	1,20
9	Семенівка	2,68
Коломийський район
1	Черемхів	1,00
2	Станіславівка	1,00
3	Грабич	1,00
Косівський район
1	Старий Косів	1,06		8	Гуцулівка	1,04
2	Вербовець	1,01		9	Спас	1,01
3	Хімчин	1,10		10	Шешори	1,07
4	Річка	1,24		11	Яблунів	1,56
5	Яворів	1,03		12	Уторопи	1,32
6	Кривоброди	2,07		13	Розтоки	1,32
7	Корости	1,53		14	Кобаки	1,03
Снятинський район
1	Русів	3,00		14	Олешків	2.42
2	Стецівка	4,00		15	Прутівка	1,27
3	Стецева	4,60		16	Видинів	2,82
4	Потічок	2,20		17	Устя	2,86
5	Підвисоке	3,30		18	Х. - Будилів	1,00
6	Красноставці	1,63