Реферат: Індикативне планування

Рис. Система балансів, які використовують під час розробки Державної програми економічного і соціального розвитку (індикативного плану)

Матеріальні баланси у системі економічних балансів посідають провідне місце. Вони відображають рівність ресурсів сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів тощо за всіма джерелами надходження і їх розподілом.

Залежно від значення конкретних видів продукції матеріальні баланси розробляє Міністерство економіки України, Держкомресурсів,

інші міністерства, а також економічні служби облдержадміністрацій.

Розрахунки балансового типу ведуть також у разі формування планів

на підприємствах і в територіальних органах управління міського районного рівнів.

За охопленням кількості видів матеріальних ресурсів розрізняють: одно- і багатопродуктові (міжпродуктові і комплексні) матеріальні баланси,

Типові однопродуктові матеріальні баланси розробляють за фор­мою, наведеною у табл.

Таблиця. Схема однопродуктового балансу

.

1 РЕСУРСИ		II. РОЗПОДІЛ
.1. Залишки на початок року: у постачальників у споживачів 2.Виробництво (видобуток, заготівлі) 3.Імпорт 4. Інші надходження		1. Виробнично-експлуатаційні потреби 2. Капітальне будівництво 3. Ринковий фонд 4. Експорт 5. Інші витрати (поповнення державних резервів тощо) 6. Залишки на кінець року: у постачальників у споживачів
Усього ресурсів		Усього розподілено

Багатопродуктові матеріальні баланси розробляють у натураль­них, умовно-натуральних показниках, або у грошовому вираженні. Прикладом застосування умовних одиниць для складання балансу є баланс паливно-енергетичний (умовне паливо). Прикладом зведеного матеріального балансу у грошовому вираженні є зведений баланс бу­дівельних матеріалів.

На підставі класифікації складу створюваного продукту розроб­ляють баланси засобів виробництва і баланси предметів споживання.

За формою виконання матеріальні баланси бувають затверджу-вальні і розрахункові. В індикативному плануванні вони мають розра­хунковий характер.

Друга група балансів - баланси праці. Вони призначені для аналі­зу та прогнозування розподілу і використання трудових ресурсів. У практиці планування передбачають розроблення балансу трудових ресурсів та балансу ринку праці.

Система фінансових балансів дає змогу у грошовому вираженні

Таблиця. Схема матеріального балансу предметів споживання

І. РЕСУРСИ		11. РОЗПОДІЛ
1. Виробництво 2. Імпорт 3. Залишки на початок року: у постачальників у споживачів 4. Інші надходження		1. Ринковий фонд 2. Позаринкові фонди: а) промислова переробка б) промислове споживання в) споживання держбюджетними організаціями г) інші позаринкові спожи­вачі 3. Експорт 4. Інші витрати 5. Залишки на початок року: у постачальників у споживачів
Усього ресурсів		Усього розподілено

оцінити результати виробничо-господарської діяльності підприємст­ва, міністерства (відомства), регіону, країни в цілому. Фінансові ба­ланси допомагають пов'язати матеріальний і вартісний аспекти від­творення, зіставити доходи та витрати, фінансове обгрунтувати зав­дання індикативного плану.

Важливе значення у розробці Державної програми економічного і соціального розвитку має система найважливіших балансів національ­ної економіки. Вони характеризують масштаби, головні натурально-речові, грошово-фінансові та територіальні пропорції між секторами і сферами національної економіки у випадку відтворення матеріальних благ і послуг. До системи цих народногосподарських балансів нале­жать баланси виробленого та використовуваного ВВП, національного доходу, національного багатства, зведені баланси праці, зведений ба­ланс фінансових ресурсів, міжгалузевий баланс.

Формування ринкової економіки не заперечує ролі балансових розрахунків, а навпаки, посилює їхнє значення для виявлення дис­пропорції і вироблення важелів державного впливу на учасників рин­кових відносин з метою усунення таких диспропорцій.

Нормативний метод. Використання цього методу в індикативно­му плануванні дає змогу за допомогою норм і нормативів визначати потребу у виробництві продукції чи послуг. Потребу (планове зав­дання) обґрунтовують ресурсами, через норми і нормативи визначають показники індикативного плану. Окрім цього, норми і нормативи у плануванні виконують своєрідну контрольну функцію, наприклад, контролюють ступінь досягнення орієнтованих рівнів ефективності виробництва, стан навколишнього середовища тощо. Ще в період 1987-1990 pp. використовували економічні нормативи, що виконува­ли функцію регулювання взаємовідносин між первинною ланкою ви­робництва (підприємством) і державою у ході розроблення і реаліза­ції державних планів.

Отже, за роллю у плануванні норми і нормативи поділяють на ці­льові, економічні (утворення фондів), використовувані у техніко-економічних розрахунках. У сучасних умовах економічні нормативи частково втратили своє значення, їх зрідка використовують у практи­ці розробки та реалізації індикативних планів. Цільові ж і використо­вувані у техніко-економічних розрахунках є важливими й сьогодні. До їхнього складу належать: норми ефективності суспільного вироб­ництва; норми і нормативи затрат праці; норми й нормативи витрат і запасів сировини, матеріалів, палива та енергії: норми і нормативи використання виробничих та освоєння проектних потужностей; нор­ми і нормативи потреби в устаткуванні та його використанні; норми і нормативи капітальних вкладень і капітального будівництва; фінан­сові норми та нормативи.