Реферат: Облік товарних операцій в торгівлі
- іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті - в сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на день виявлення нанесеного збитку.
По інших матеріальних цінностях (крім дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей) визначення розміру збитку від розкрадання (псування) та недостачі регламентується Порядком № 116.
Згідно з цим Порядком розмір збитку від розкрадання, недостачі і псування матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% від балансової вартості на час виявлення такого факту, з урахуванням індексів інфляції (які щомісячно визначаються Держкомстатом України), відповідного розміру ПДВ і акцизного збору за формулою:
Рз = [(Бв-А) Іінф+ПДВ+Аз] К,
де Рз - розмір збитку; Бв - балансова вартість; А - амортизаційні відрахування; Іінф- Індекс інфляції; Аз - акцизний збір; К - коефіцієнт, який застосовується до певного виду цінностей.
Так, вартість спирту етилового, коньячного, соків спиртових визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням ПДВ і акцизного збору з застосуванням коефіцієнта 3; вартість плодоягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника І ПДВ з використанням коефіцієнта 3. Продовольчі товари, ціни на які дотуються державою, оцінюються з додаванням до роздрібної ціни суми дотацій.
Розмір збитку від розкрадання, недостачі, знищення бланків цінних паперів визначається виходячи з їх номінальної вартості з застосуванням коефіцієнта 5, а по бланках цінних паперів, на яких не зазначена номінальна вартість, - за вартістю придбання з застосуванням коефіцієнта 50.
Якщо, наприклад, балансова вартість недостачі товарів становить 1000 грн., індекс інфляції – 1,1 ставка ПДВ - 20%, а коефіцієнт, який застосовується по даній групі товарів, - 3, то сума збитку, що підлягає відшкодуванню винуватцем, становить 3 960 грн.; різниця між балансовою вартістю недостачі товарів і визначеною сумою збитку, що підлягає відшкодуванню винуватцями, складатиме відповідно 2960 грн. (3960 - 1000).
У бухгалтерському обліку на визначену суму різниці роблять запис по
дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» і кредиту рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Вартість відшкодованого винними особами збитку по недостачі товарно-матеріальних цінностей відображається по дебету рахунка ЗО «Каса» (або рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці», якщо керівником прийнято рішення
про утримання суми збитку із заробітної плати винних осіб) у кореспонденції з кредитом рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків».
Із суми, сплаченої винними особами, відшкодовується збиток, нанесений підприємству по недостачах і псуванню цінностей, а решта суми (різниця між балансовою вартістю товарів, яких невистачає, і відшкодованою сумою) підлягає перерахуванню до бюджету, що відображається записом по дебету рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».
При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік лишків і недостач товарів, які виникають внаслідок пересортиці, може бути допущений в порядку винятку, якщо пересортиця відбулася в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи, за один і той же звітний період і товарів однієї і тієї самої назви (якщо товари мають подібний зовнішній вигляд або упаковані в однакову тару і відпускалися без розпакування тари). Проте різниця у вартості недостач і лишків при більшій вартості недостач
списується на рахунок винних осіб, які допустили пересортицю, і з них стягується.
Якщо винуватці пересортиці товарів не встановлені, то сума різниці розглядається як недостача товарів понад норми природних втрат з віднесенням її на витрати операційної діяльності підприємства. В цьому разі в протоколі інвентаризаційної комісії має бути наведено обгрунтування, чому сума різниці по пересортиці не може бути віднесена на матеріально відповідальних осіб.
Перевищення вартості товарів, виявлених у надлишку, над вартістю недостачі товарів внаслідок пересортиці відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей з віднесенням на доходи операційної діяльності підприємства.
Облік операцій по патентуванню окремих видів діяльності
Патентування окремих видів підприємницької діяльності в країні регламентується Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 №98 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10.02.98 № 102). Дія цього Закону поширюється на торговельну діяльність за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків і кредитних карток на території України; на діяльність по обміну готівкових валютних цінностей.
Суб'єктами правовідносин, які регулюються цим Законом, є юридичні особи і суб'єкти підприємницької діяльності, які не мають статусу юридичної особи – резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва), які займаються зазначеною вище діяльністю, за винятком:
1) підприємств і організацій Укоопспілки, воєнної торгівлі (військовою атрибутикою тощо), аптек, які знаходяться у державній формі власності, і торговельно-виробничих державних підприємств робітничого постачання в селах, селищах та містах районного підпорядкування;
2) суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які:
- здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;
- платять податок на промисел в порядку, передбаченому чинним законодавством;
- здійснюють продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибних, дачних, садових і городних ділянках продукції рослинництва, бджільництва тощо;
платять фіксований податок згідно з чинним законодавством про оподаткування доходів фізичних осіб;
- платять державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна (якщо товари кожної категорії відчужуються не частіше одного разу на рік);
3) суб'єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством і здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва і продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих і Українського товариства
глухих.
Не вимагає патентування діяльність суб'єктів підприємницької діяльності по закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається по розрахунках в безготівковій формі (заготівля сільськогосподарської продукції і продукції її переробки; пункти приймання склотари від населення тощо).
Торговий патент - це державне посвідчення, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності або його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в Законі видами підприємницької діяльності.
Торговий патент не засвідчує права суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність (тобто не є нематеріальним активом).
Якщо суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, то патент придбавасться для кожного підрозділу.
Торгові патенти видаються для здійснення торговельної діяльності за готівку, надання побутових послуг (строк дії 12 місяців), здійснення операцій по торгівлі (обміну) валютними цінностями (строк дії 36 місяців) і надання послуг у сфері грального бізнесу (на 60 місяців).
Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів і асортиментного переліку товарів (на календарний місяць в межах таких граничних рівнів):
- на території м. Києва, обласних центрів - від 60 до 320 грн.;
- на території м. Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів - від ЗО до 160 грн.;
- на території інших населених пунктів - до 80 грн.
Короткостроковий торговий патент видається для здійснення торговельної діяльності за готівку строком від І до 15 днів з одночасною сплатою всієї вартості патенту з розрахунку 10 грн. за один день. Такий патент видається при проведенні ярмарків) виставок-продажу та інших короткострокових заходів, пов'язаних з демонстрацією і продажем товарів (п. 16 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.97 № 1077).
Пільговий торговий патент видається строком на 12 місяців (з одноразовою оплатою в розмірі 25 гри.) суб'єктам підприємницької діяльності, в торговельній діяльності яких використовуються товари вітчизняного виробництва (поштові марки, листівки, конверти, проїзні квитки, товари народних промислів, періодичні видання друкованих засобів масової інформації, готові лікарські засоби, вітаміни для населення; вугілля, торф, дрова для населення та інші товари, передбачені ст. 8 Закону). Повний перелік товарів, передбачених до реалізації, обов'язково зазначається у пільговому патенті.
Особливістю патентування торгівлі валютними готівковими цінностями є стягнення плати в розмірі 320 грн. за календарний місяць, а також більш тривалий строк дії торгового патенту (36 місяців).
Особливістю придбання торгового патенту на здійснення операцій по наданню послуг у сфері грального бізнесу є більш висока фіксована вартість патенту на окремі види грального бізнесу (наприклад, при використанні грального автомата з грошовим або речовим виграшем стягується плата за патент у розмірі 700 гри. на рік; при використанні грального стола з кільцем рулетки - 32000 грн. на рік: при використанні інших гральних столів (крім столів для більярда) - 24000 гри. на рік і т.д.). Торговий патент для проведення операцій по наданню послуг у сфері грального бізнесу видається на кожне окреме гральне місце (автомат, стіл) строком дії 60 місяців. При придбанні патенту на здійснення операцій у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить плату в розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці.