Реферат: Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів

Розглянемо схему бухгалтерських записів при експорті товарів безпосередньо підприємством-виробником. Цифрові позначення умовні.
1. Виготовлена на експорт партія готової продукції надійшла з виробництва й оприбуткована на склад за фактичною собівартістю. Підстава - накладна.

м 36
2. Відповідно до контракту відвантажена експортна партія готової продукції покупцю. Підстава - рахунок-фактура. Контрактна вартість відвантаженої партії готової продукції - 300 000 гр. од.

Рахунок-фактура виписується на суму продажу товарів або, як заведено говорити, на контрактну вартість товару, що вказується в іноземній валюті. Слід зазначити, що рахунок-фактура оформляється на таку кількість примірників, яка визначена контрактом, на бланках уніфікованої форми, іноземною мовою, передбаченою у контракті або умовами акредитива при акредитивній формі розрахунків. Рахунки-фактури рекомендується реєструвати в спеціальному журналі із зазначенням країни, фірми, номера і суми рахунку, дати виписки. Це необхідно для контролю над випискою рахунків і надходженням за ними платежів.

Оскільки рахунок виписується в іноземній валюті, а бухгалтерський облік ведеться в національній валюті України, то, відображаючи реалізацію готової продукції в бухгалтерському обліку, необхідно суму рахунку в іноземній валюті перерахувати в національну валюту України. Слід зазначити, що заборгованість дебітора за цією операцією одночасно відображається і в іноземній валюті, на практиці це має такий вигляд: 150 000 дол. США / 300 000 гр. од. або гривень. Сума заборгованості, перелічена в національну валюту за курсом, що діяв на дату її виникнення, називається балансовою вартістю заборгованості (стаття 7.3.3 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств").
3. Списується фактична собівартість відвантаженої партії готової продукції:

Відповідно до нового Плану рахунків, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30 листопада 1999 p., витрати, пов'язані зі збутом продукції, враховуються на рахунку 93 "Витрати, пов'язані зі збутом". До витрат, пов'язаних із реалізацією експортних товарів на шляху їх просування від постачальника до покупця, належать: оплата за транспортування, перевалювання і зберігання вантажів, оплата страхування і митних процедур. Сюди ж належить вартість товарів, поданих як зразки. Витрати, пов'язані з реалізацією товарів, на території України оплачуються в українській національній валюті, на іноземній території - в іноземній валюті. Облік витрат, пов'язаних із збутом продукції, ведеться паралельно з обліком товаропотоків.
В аналітичному обліку витрати, пов'язані зі збутом продукції, наприклад, з доставкою експортних товарів до прикордонного пункту (станція Чоп при транспортуванні залізницею) або вихідного порту в Україні (м. Одеса), а також витрати, пов'язані зі зберіганням і перевалюванням вантажів у портах і на прикордонних пунктах, та інші доцільно обліковувати на окремо відкритому субрахунку 93/1 "Витрати, пов'язані зі збутом в українській валюті".
Витрати на доставляння експортних товарів від вихідного пункту українського порту або прикордонного пункту до місця здавання вантажу іноземному покупцеві відповідно до умов контракту (фрахт, страхування вантажу, перевезення по транзитній території та ін.) доцільно обліковувати на субрахунку 93/2 "Витрати, пов'язані зі збутом в іноземній валюті". За дебетом цього рахунку відображається сума визнаних витрат, пов'язаних зі збутом продукції, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".
Яка частина витрат, пов'язаних зі збутом готової продукції на іноземній території припадає на постачальника, залежить від умов поставки товару, на яких укладений контракт. Витрати, пов'язані зі збутом, мають бути економічно обґрунтовані. Не можна до них відносити витрати, що виникли з вини підприємства або іноземного партнера, хоча вони ' пов'язані з продажем товарів (витрати на переадресування вантажів, втрати при розрахунках, збитки від анульованих контрактів тощо). Такі витрати повинні відшкодовуватися за рахунок винної сторони і відображатися на рахунку 71 "Інший операційний прибуток", субрахунок 715 "Отримані штрафи, пені, неустойки". Не допускається списання на витрати пов язані з реалізацією готової продукції, штрафів, пені і неустойок, тому що вони економічно не виправдані: їх можна було уникнути.

У зв'язку з тим, що витрати, пов'язані з продажем, впливають на фінансовий результат експортної угоди, необхідно вести їх аналітичний облік у розрізі товарних партій. Однак не всі витрати можна безпосередньо віднести на конкретну товарну партію. Витрати, пов'язані з реалізацією готової продукції, поділяються на прямі і непрямі.

Прямі витрати можна безпосередньо віднести на конкретну товарну партію. Це витрати на перевезення, перевалювання, зберігання, експортне мито, витрати на митні процедури та ін. Такі витрати включаються в собівартість експортного товару при його реалізації і разом із виробничою собівартістю товару утворюють його повну собівартість.

Непрямі (загальноторговельні) знеособлені витрати, що не відносяться до конкретного товару, стягуються у сукупності за якийсь час. Це - оплата послуг банку, транспортно-експедиторська комісія, портові збори. Непрямі витрати в собівартість окремої партії не входять. Вони обліковуються на рахунку 93/3 "Загальноторговєльні витрати на експорт" і включаються загальною сумою в собівартість реалізованих експортних товарів, а тоді розподіляються за певною методологією між окремими партіями.

Витрати, пов'язані з реалізацією готової продукції, потрібно відносити обов'язково до того періоду, коли вони були фактично здійснені. Якщо витрати, пов'язані з майбутнім періодом, оплачуються достроково, то для виявлення реального фінансового результату за звітний період їх слід обліковувати на рахунку 39 'Витрати майбутніх періодів", потім щомісяця списувати рівними частками на 93-й рахунок.
4. Надійшла на валютний розподільний рахунок валютна виручка, перерахована у національну валюту за офіційним курсом НБУ на дату зарахування виручки:

Законом України від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" установлено максимальний 99-денний термін для надходження валюти на рахунки українських експортерів. Тому ще до укладення контракту з іноземним покупцем необхідно мати інформацію про його фінансовий стан, оскільки ненадходження валютної виручки або її недонадходження спричиняють штрафні санкції у вигляді пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від вартості неодержаної валюти, перерахованої за офіційним курсом НБУ на день нарахування пені. Сума нарахованої пені не може бути вищою від суми неодержаної виручки.

Між датою митного оформлення експорту товарів, датою підписання документів про фактичне виконання робіт і послуг (дата здійснення операції) і датою надходження валютної виручки проходить певний час. За цей час курс іноземної валюти, у якій виписаний рахунок, може змінитися. Різниця між еквівалентом у національній валюті тієї самої кількості іноземної валюти на різні дати, викликана зміною курсу валюти, називається курсовою різницею. Курсова різниця може бути додатною або від'ємною. Додатна курсова різниця виникає у разі підвищення офіційного курсу іноземної валюти відносно національної на звітну дату порівняно з датою виникнення заборгованості в іноземній валюті або її надходження. Від'ємна ж, навпаки, - при падінні курсу.
З метою оподатковування відповідно до п. 7.3.6 "Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподатковування прибутку підприємства" будь-яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що є на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховується в національну валюту (гривню) за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивна або негативна різниця між результатом такого перерахунку і балансовою вартістю іноземної валюти або заборгованості включається відповідно до валових доходів або до валових витрат платника податку.

5. Зроблена дооцінка дебіторської заборгованості у зв'язку з підвищенням офіційного курсу долара США на кінець звітного періоду:

Дт 362 "Розрахунки з іноземними покупцями";

Кт 714 "Дохід від операційної курсової різниці".

6. Списана на фінансовий результат собівартість реалізованої готової продукції:

Дт 791 "Результат основної діяльності";

Кт 901 "Собівартість реалізованої готової продукції".

7. Списана на фінансовий результат сума доходу від реалізації готової продукції:

Дт 701 "Дохід від реалізації готової продукції";

Кт 791 "Результат основної діяльності".

При експорті товарів податок із додаткової вартості обчислюється за нульовою ставкою (п. 6.2.1 Закону України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР "Про податок з додаткової вартості").