Реферат: Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів
Порядок здійснення обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначено Положенням про реєстрацію зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з додатками №1-7 (надалі Положення), затвердженим наказом Міністерства економіки України №136 від 29.06.2000 "Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів)".
Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснюється Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, а також уповноваженим ниморганом по Івано-Франківській області - управлінням зовнішніх зв’язків, туризму і торгівлі облдержадміністрації, яке правомочне здійснювати облік (реєстрацію) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) суб’єктів підприємницької діяльності, що зареєстровані в області, якщо облікова вартість цих договорів (контрактів) не перевищує 1 мільйона 500 тисяч доларів США.
Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на експорт відходів та брухту чорних металів (код ТН ЗЕД - 72 04) здійснюється виключно Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України за погодженням з Державним комітетом промислової політики України незалежно від облікової вартості контрактів.
Зовнішньоекономічні договори (контракти), предметом яких є товари, зазначені в додатках 4, 5, підлягають реєстрації тільки в тому разі, коли до цих товарів не застосовано режим ліцензування та їх експорт здійснюється до країн, зазначених у додатку 7, у яких (або щодо яких) існують відповідні кількісні обмеження експорту товарів походженням з України.
Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які укладені суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності та предметом яких є товари походженням з України, експорт яких здійснюється в рамках бартерних (товарообмінних) операцій, провадиться Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України та уповноваженими ним органами з додержанням правил, установлених пунктами 8 та 9 цього наказу, за товарами, визначеними в додатках 5, 6, та, у разі здійснення бартерних (товарообмінних) операцій з країнами, зазначеними в додатку 7, за товарами, визначеними в додатку 4.
Зовнішньоекономічні договори (контракти), на підставі яких здійснюються операції з давальницькою сировиною українського замовника, підлягають обліку (реєстрації) лише в тих випадках, коли контрактом передбачена реалізація готової продукції в країні виконавця або вивезення її до іншої країни.
В разі, коли чинними міжнародними договорами передбачаються прийняття та виконання Україною зобов’язань щодо експорту товарів, зазначених у додатках 4 та 5, у рамках кількісних обмежень, установлених іноземними державами чи економічними угрупованнями, та запровадження процедури ліцензування або подвійної перевірки (з видачею "експортного документа") експорту зазначених товарів і коли контракти, предметом яких є ці товари, підлягають обліку (реєстрації), застосовуються правила міжнародних договорів та законодавства України щодо режиму ліцензування і квотування або подвійної перевірки експортних операцій, а реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів) призупиняється на період до закінчення дії зазначених міжнародних договорів.
Ліцензії на експорт товарів, які отримані суб’єктами підприємницької діяльності згідно з цим пунктом, прирівнюються до карток реєстрації-обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів) при здійсненні митного оформлення та інших передбачених чинним законодавством процедур щодо вивезення товарів з митної території України.
Для обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) подаються такі документи:
заява в довільній формі на офіційному бланку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності - заявника за підписом його керівника (див. додаток №1);
інформаційна картка зовнішньоекономічного контракту установленої форми (див. додаток №3);
оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) з усіма чинними на дату подання додатками, специфікаціями, додатковими угодами та іншими документами, які є частинами контракту;
копія, завірена в установленому порядку керівником суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності (якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) підписаний фізичною особою, його копія засвідчується в установленому порядку);
копія свідоцтва про державну реєстрацію, завірена керівником суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;
копія витягу з торговельного, банківського чи судового реєстру або реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію іноземного суб’єкта господарської діяльності, керівником суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України (подається тільки в разі попередньої поставки товару);
документ про оплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору (контракту).
Відповідальність за достовірність інформації, наведеної у документах поданих для реєстрації, несе керівник організації-замовника.
Картка реєстрації зовнішньоекономічного договору видається заявникові у строк, не більший десяти робочих днів з дати подання документів та при пред’явленні заявником документа, що засвідчує особу, та доручення на їх отримання.
Оплата за здійснення реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) здійснюється в розмірі 365 грн відповідно до наказу МЗЕЗторгу від 18.06.99 №442 та зараховується:
до державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 14060200 – 275,75 грн. (номери рахунків див. додаток №3)
до обласного бюджету за кодом бюджетної класифікації 14060300 – 91,25 грн.
ОБЛІК ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ
Експорт - це продаж товарів або послуг іноземному покупцю з відправленням товару в країну покупця. Існують такі основні види експортних операцій: а) поставки експортного товару за готівку; б) експорт товару на умовах комерційного кредиту; в) експорт товару в рахунок державного кредиту (України), наданого країні іноземного покупця; г) експорт товару при компенсаційній угоді; д) експорт товару при бартерній угоді; е) експорт товару в рахунок надання допомоги. Крім товарів, можливий експорт робіт (наприклад, будівництво об'єктів за кордоном) і експорт послуг (технічні послуги, навчання спеціалістів та ін.).
Експорт товару оформляється контрактом, один примірник якого зберігається в головного бухгалтера, котрий контролює стан розрахунків. У контракті обов'язково вказується порядок розрахунків готівкою або в кредит, тобто з розстрочкою платежу. Як вже зазначалося, у міжнародних розрахунках під словом "готівка" розуміють повну оплату товару до чи в момент переходу товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця. Розрахунки готівкою здійснюються через банки, форми розрахунків готівкою такі: банківський переказ; документарне інкасо; документарний акредитив; розрахунки за відкритим рахунком; розрахунки чеками.
Таким чином, розрахунки готівкою - це здебільшого розрахунки в безготівковій формі. При цьому слід зазначити, що сьогодні в Україні відповідно до "Правил використання готівки іноземної валюти на території України", затвердженими постановою правління НБУ від 26 березня 1998 р. № 119 і зареєстрованими в міністерстві юстиції України 15 квітня 1998 р. за № 245/2685, у розрахунках між нерезидентами і резидентами за експорт з України продукції, робіт і послуг на суму до 10 тис. дол. США можливий варіант використання готівки вільно конвертованої валюти або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті за курсом НБУ на день зарахування коштів.
Для проведення таких розрахунків в уповноважений банк, де відкрито рахунок резидента, подаються:
* контракт або договір із нерезидентом, що передбачає повну або часткову оплату готівкою у ВКВ на суму до 10 тис. дол. США;
* оригінали митних декларацій про вивіз із країни нерезидента і ввезення в Україну вільно конвертованої валюти;
* довідка банку про зняття валютних коштів із рахунку нерезидента;
* копія паспорта уповноваженої особи для внесення в касу суми готівки;
* повноваження фізичної особи-нерезидента відповідно до умов контракту або договору.
За наявності зазначених документів нерезидент безпосередньо здає в касу банку готівку для зарахування її на розподільний рахунок резидента.
Форма розрахунків вказується в контракті. Розрахунок у кредит або розрахунок із розстрочкою платежу має дві форми:
1) комерційний кредит (кредит експортера імпортеру);
2) видача авансу імпортером експортеру.
Оплата товарів за рахунок банківських кредитів не розглядається як розстрочка платежу, оскільки покупець розраховується з постачальником готівкою, але за рахунок кредиту, отриманого в банку. Експортним операціям вигідніші розрахунки готівкою, оскільки вони дають змогу швидко втягнути в обіг валютну виручку. В імпортних операціях доцільніше користуватися комерційним кредитом з урахуванням умов його надання.
Під час обліку експортних операцій необхідно чітко визначити, хто експортер товарів - підприємство-виробник, зовнішньоторговельна фірма, яка створена на підприємстві для цих цілей, але не є юридичною особою, чи спеціалізована зовнішньоторговельна фірма, що виконує доручення підприємства-виробника експортувати товар за комісійну винагороду, тобто здійснює посередницьку функцію, або уповноважені організації, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 1993 р. № 212, для здійснення експорту продукції (робіт, послуг) у межах державного кредиту.