Реферат: Класифікація і план рахунків бухгалтерського обліку

З прикладу видно, що сума одержаного з початку звітного року прибутку відображена на кредиті субрахунка "Прибуток нерозподілений" (300 000), а сума використаного прибутку - на дебеті регулюючого до нього субрахунка "Прибуток, використанні у звітному періоді" (200 000); різниця між цими сумами показує залишок невикористаного на звітну дату прибутку, що залишився в обороті підприємства - 100 000 грн. (300 000-200 000).

Функцію регулюючих контрпасивних рахунків виконують також рахунки "Неоплачений капітал" і "Вилучений капітал", призначені для уточнення величини власного капіталу. Сальдо цих рахунків показує, на яку суму треба зменшити суму власного капіталу, а тому при визначенні підсумку власного капіталу в балансі вираховується.

Отже, регулюючі контрпасивні рахунки використовуються у тих випадках, коли залишки відповідних джерел засобів відображаються в сумі, більшій фактичної їх величини.

Регулюючий контрпасивний рахунок			Основний пасивний рахунок (що регулюється)
Дебет	Кредит		Дебет	Кредит
Сальдо К				Сальдо Л
Л – К = М

Пояснення:

Л - сума джерела засобів (прибуток);

К - сума використаного джерела засобів;

М - залишок невикористаного джерела засобів.

Контрарно-доповнюючі регулюючі рахунки поєднують ознаки контрарних і доповнюючих рахунків. До них належить, наприклад, аналітичний рахунок "Відхилення фактичної собівартості готової продукції від планової", який пов'язаний з рахунком "Готова продукція" і має характер регулюючого доповнюючого активного рахунка (у випадку перевитрати) або контрактивного (при досягненні економії).

Схема регулюючих контрарно-доповнюючих рахунків

Основний активний рахунок (що регулюється)			Регулюючий контрарно- доповнюючий рахунок
Дебет	Кредит		Дебет	Кредит
Сальдо О			Сальдо П	Сальдо Р
О + П – Р = С

Пояснення:

О - первинна оцінка активів;

П - сума, що доповнює (збільшує) оцінку активів;

Р - сума, що зменшує оцінку активів;

С - фактична вартість активів.

3.3. Операційні рахунки

Операційні рахунки призначені для обліку витрат, доходів і результатів діяльності підприємства. Ці рахунки мають велике значення, оскільки забезпечують інформацію про витрати і доходи по операційній діяльності та визначення фінансових результатів від цієї діяльності.

На відміну від матеріального, на операційному рахунку відображається рух не одного, а всіх видів ресурсів, що беруть участь у здійсненні того або іншого господарського процесу.

За призначенням і структурою операційні рахунки поділяються на групи: збірно-розподільчі, бюджетно-розподільчі, калькуляційні, номінальні, порівняльні.

Збірно-розподільчі рахунки призначені для обліку (попереднього збирання) накладних витрат, пов'язаних з організацією, обслуговуванням, управлінням цехами та іншими виробничими підрозділами основного і допоміжного виробництв з метою наступного розподілу їх між відповідними об'єктами. Необхідність використання збірно-розподільчих рахунків зумовлена тим, що зазначені витрати в момент їх здійснення неможливо прямо віднести на ті або інші об'єкти (наприклад, витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню та ін.). Тому такі витрати протягом звітного періоду попередньо відображають (збирають) на дебеті збірно-розподільчих рахунків, а наприкінці місяця списують з кредиту цих рахунків на дебет рахунка "Виробництво" і розподіляють між об'єктами калькулювання пропорційно встановленому базису. За допомогою цих рахунків, крім того, здійснюється контроль за відповідністю фактичних витрат затвердженому кошторису, дотриманням норм витрат. Після списання облічених затрат збірно-розпо-дільчі рахунки закриваються, залишку не мають, а тому в балансі не відображаються.

До збірно-розподільчих належить, зокрема, рахунок "Загальновиробничі витрати", спосіб використання і будова якого були детально розглянуті в главі 5.4.

Отже, будову збірно-розподільчих рахунків схематично можна відобразити так:

Схема збірно-розподільчих рахунків

Дебет	Кредит
Оборот - збирання витрат, що підлягають розподілу (+)	Оборот - списання зібраних об'єктами витрат і розподіл між калькулювання (-)

Бюджетно-розподільчі рахунки використовуються для розмежування витрат і доходів між суміжними звітними періодами (місяцями, кварталами, роками) з метою рівномірного включення у затрати виробництва (обігу) або відображення в обліку одержаних доходів. Використання цих рахунків дає змогу визначити витрати і доходи саме того періоду, якого вони стосуються, незалежно від часу фактичного витрачання коштів або отримання доходів.

Бюджетно-розподільчі рахунки можуть бути активними і пасивними. До активних належить рахунок "Витрати майбутніх періодів", до пасивних - "Доходи майбутніх періодів".

Рахунок "Витрати майбутніх періодів" призначений для обліку витрат, фактично здійснених у звітному або попередніх звітних періодах, але які піддягають віднесенню на витрати майбутніх періодів. До них належать, наприклад, витрати на освоєння нових видів продукції, сплачена наперед орендна плата за взяті в оренду основні засоби, суми передплати періодичних видань та ін. Всі ці витрати в момент їх здійснення відображають на дебеті рахунка "Витрати майбутніх періодів". З кредиту цього рахунка облічені витрати поступово, рівними сумами списують на відповідні рахунки витрат (виробництво, загальновиробничі, адміністративні витрати, витрати на збут тощо), до яких вони належать. Залишок рахунка "Витрати майбутніх періодів" може бути тільки дебетовим і показує суму витрат, що підлягають списанню в наступні звітні періоди.

Схема рахунка "Витрати майбутніх періодів"

Дебет	Кредит
Сальдо - витрати попередніх звітних періодів, які належать до витрат наступних періодів Оборот - витрати, здійснені у звітному періоді за рахунок майбутніх періодів (+) Сальдо - залишок витрат, що належить до майбутніх періодів	Оборот - списання витрат попередніх періодів на заграти того періоду, до якого вони належать (–)