Реферат: Охорона та реставрація пам’яток містобудування та архітектури

Повернення цих об`єктів до життя є дуже важливим для національно-державного відродження України, а виконання робіт на високому рівні свідчить про відмінний професіоналізм фахівців-реставраторів, громадянське розуміння цієї важливої справи.

При цьому особливо слід відзначити організаторські здібності, глибоке знання справи президента корпорації Миколи Орленка.

Загалом обсяг науково-реставраційних робіт, виконаних корпорацією у 1998 році складає 39,8 млн.грн., що становить 153% від попереднього року , в т.ч. по підрядній діяльності - 37 млн.грн., науково-проектній - 2,7 млн.гривень.

За перше півріччя поточного року виконано робіт обсягом 24 млн. грн. (142% від 1998 р.), в т.ч. по підрядній діяльності - 22,7 млн.грн., науково-проектній - 1,3 млн.гривень

Загалом реставраційні організації України здатні забезпечити виконання реставраційно-ремонтних робіт на пам`ятках архітектури річним обсягом 50-60 млн.гривень. Це і необхідно для здійснення заходів по збереженню і використанню пам`яток як цього вимагає законодавство.

Відсутність коштів в необхідних обсягах призводить до необхідності виконувати роботи на різних другорядних об`єктах, що знижує рівень кваліфікації робітників у реставраційних організаціях і може призвести до відтоку висококваліфікованих фахівців-реставраторів. А таких спеціалістів необхідно готувати протягом 10-15 років.

Так, якщо в 1985-1992 роках щорічно корпорацією "Укрреставрація" реставраційно-ремонтні роботи проводились на 200-250 пам`ятках архітектури і вводилось "під ключ" до 50-60 пам`яток архітектури, то в 1998 р. введено лише 11. При цьому доля виконаних робіт за рахунок коштів держбюджету складає 10% проти 80% в 1991 році.

Зниження фінансування, система оподаткування без врахування специфіки пам`яткоохоронної справи і реставрації зокрема, відсутність механізму заохочення тих, хто фінансово підтримує або здійснює роботи на пам`ятках, може призвести не тільки до занепаду реставраційних організацій, а й до безповоротньої втрати безцінних свідків нашої історії, унікальних об`єктів історико-архітектурної спадщини.

Тому, тепер у своїй державі нам невідкладно необхідно переглянути й неупереджено оцінити стан справи із збережнням пам`яток зодчества вцілому і реставраційної її галузі зокрема. Безперечно, роль цієї галузі повинна зростати у зв`язку з новим будівництвом і реконструкцією історичних міст: при цьому пам`ятки архітектури слід не просто зберігати й реставрувати, а й перетворювати на органічну складову сучасного життевого середовища.

Щоб в подальшому не допустити загибелі безцінних пам`ток та занепаду реставраційної галузі на урядовому рівні та місцевим органам виконавчої влади слід переглянути підходи до цієї справи при формуванні Державного та місцевих бюджетів на 2000 і наступні роки. Конче потрібно розробити науково-обгрунтовану Національну програму збереження та використання пам`яток містобудування і архітектури України, якою встановити комплекс необхідних заходів і визначити засади залучення інвестицій для ефективного збереження і використнання пам`яток. Програма повинна забезпечити ефективність капіталовкладень та певну їх віддачу.

Кардинальне ж вирішення питань охорони і реставрації пам`яток містобудування і архітектури вбачається у законодавчому врегулюванні правових, майнових та фінансових відносин у цій сфері, що передбачено проектом Закону "Про охорону культурної спадщини". Проект Закону підготовлений до другого читання, але на жаль його розгляд у Верховній Раді постійно відкладається.

Між тим, уже зараз необхідно вирішити одну із найсерйозніших проблем пам`яткоохоронної сфери, таку як правове забезпечення недержавних інвестицій до справи утримання, охорони, реставрації та використання пам`яток історії та культури. Шляхом прийняття різних, але взаємоузгоджених нормативних актів необхідно забезпечити:

- можливість легальної, цивілізованої приватизації пам`яток архітектури та історико-меморіальних будівель;
- юридичні й фінансові гарантії інвестицій в ті пам`ятки, які не підлягають приватизації, а тому передаються в довгострокову оренду чи користування;
- звільнення від оподаткування і надання субсидій неприбутковим організаціям, що працюють в сфері охорони, реставрації та використання історико-культурної спадщини.

Вищеперелічені умови повинні бути створені найближчими роками, інакше природний процес старіння об`єктів історико-культурної спадщини може призвести до масового незворотного руйнування великих масивів пам`яток вже на початку третього тисячоліття.

Слід зауважити, що там, де з розумінням ставляться до цієї важливої справи, вишукують кошти і не чекають тільки на державний бюджет є вагомі результати. Свідченням цього є діяльність Київської міськдержадміністрації і персонально її голови Олександра Омельченка по забезпеченню виконання Указу Президента України "Про заходи щодо відтворення видатних пам`яток історії та культури".

Чи не єдиним в Україні прикладом малого історичного міста де, завдяки послідовним і продуманим діям міського керівництва протягом 1991-1997 років розроблено і реалізовано проект формування сучасного архітектурного середовища на основі реабілітації історико-містобудівної спадщини є місто Глухів Сумської області.

Проведену роботу з реставрації пам`яток архітектури, благоустрою м.Глухова удостоєно Державної премії України в галузі архітектури.

Аналогічна робота проведена в м.Охтирці Сумської області, де, завдяки залученню коштів ВО "Охтирканафтогаз" вдалося завершити триваючу з повоєнних часів реставрацію ансамблю Покровського собору, влаштовано благоустрій центру міста, збудовано соціально-культурний комплекс.

У м.Суми коштом Української банківської академії ведеться реставрація, реконструкція і відтворення кварталів найвизначнішої історичної забудови заповідного центру міста.

Нажаль таких прикладів небагато, а в практику увійшло "вирвати" кошти з держбюджету і надолужити багаторічну бездіяльність під приводом різних ювілейних дат, часто надуманих. А що можна сказати, коли такі області, як Закарпатська і Житомирська, маючи велику архітектурно-містобудівну спадщину XIV -поч.ХХ століть, яка представлена середньовічними замками, мурованими костелами і православними храмами, унікальними типами дерев`яних церков практично роботу по її збереженню не проводять.

Збереження історико-архітектурної спадщини справа державна, тому і Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, місцеві органи влади повинні всіляко вирішувати цю справу як організаційними, так і економічними заходами, забезпечити механізм заохочування тих, хто фінансово підтримує або здійснює безпосередньо роботи на таких об`єктах.

Згідно з Основами законодавства України про культуру держава в особі ії органів влади і управління забезпечує охорону пам`яток історії та культури України, захист історичного середовища.

Відповідно до Законів України "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" та "Про основи містобудування", Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів, Держбуд України здійснює державне управління в галузі охорони пам'яток містобудування і архітектури. Чинним законодавством визначено, що усі пам'ятки історії та культури, які знаходяться на території України, охороняються Державою.

Україна, як член Конвенції "Про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини" зобов`язана забезпечувати охорону, збереження в належному стані культурної спадщини, що розташована на своїй території.

Облік пам`яток.

На сьогодні під державну охорону взято 15059 пам'яток архітектури і містобудування, з яких Софійський собор з ансамблем споруд та Києво-Печерська лавра, а також історичний центр м.Львова включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а понад 3 тисячі об`єктів належать до категорії пам`яток загальнодержавного значення. Решта - пам`ятки місцевого значення. Архітектурна спадщина поки що облікована по областях дуже нерівномірно:

Кiлькiсть пам'яток архiтектури i
мiстобудування, взятих пiд державну охорону.

Всього по Україні, в т.ч. по областях	1980 р.	1997 р.
Вінницька		511
Волинська		468
Дніпропетровська		318
Донецька		76
Житомирська		49
Закарпатська		148
Запорізька		25
Івано-Франківська		1359
м.Київ		546
Київська		211
Кіровоградська		392
Республіка Крим		992
Луганська		341
Львівська		3659
Миколаївська		22
Одеська		1437
Полтавська		199
Рівненська		338
м.Севасьополь		95
Сумська		473
Тернопільська		1178
Харківська		653
Херсонська		143
Хмельницька		228
Черкаська		312
Чернівецька		738
Чернігівська		217
Всього	3835	15059