Реферат: Охорона та реставрація пам’яток містобудування та архітектури
Повернення цих об`єктів до життя є дуже важливим для національно-державного відродження України, а виконання робіт на високому рівні свідчить про відмінний професіоналізм фахівців-реставраторів, громадянське розуміння цієї важливої справи.
При цьому особливо слід відзначити організаторські здібності, глибоке знання справи президента корпорації Миколи Орленка.
Загалом обсяг науково-реставраційних робіт, виконаних корпорацією у 1998 році складає 39,8 млн.грн., що становить 153% від попереднього року , в т.ч. по підрядній діяльності - 37 млн.грн., науково-проектній - 2,7 млн.гривень.
За перше півріччя поточного року виконано робіт обсягом 24 млн. грн. (142% від 1998 р.), в т.ч. по підрядній діяльності - 22,7 млн.грн., науково-проектній - 1,3 млн.гривень
Загалом реставраційні організації України здатні забезпечити виконання реставраційно-ремонтних робіт на пам`ятках архітектури річним обсягом 50-60 млн.гривень. Це і необхідно для здійснення заходів по збереженню і використанню пам`яток як цього вимагає законодавство.
Відсутність коштів в необхідних обсягах призводить до необхідності виконувати роботи на різних другорядних об`єктах, що знижує рівень кваліфікації робітників у реставраційних організаціях і може призвести до відтоку висококваліфікованих фахівців-реставраторів. А таких спеціалістів необхідно готувати протягом 10-15 років.
Так, якщо в 1985-1992 роках щорічно корпорацією "Укрреставрація" реставраційно-ремонтні роботи проводились на 200-250 пам`ятках архітектури і вводилось "під ключ" до 50-60 пам`яток архітектури, то в 1998 р. введено лише 11. При цьому доля виконаних робіт за рахунок коштів держбюджету складає 10% проти 80% в 1991 році.
Зниження фінансування, система оподаткування без врахування специфіки пам`яткоохоронної справи і реставрації зокрема, відсутність механізму заохочення тих, хто фінансово підтримує або здійснює роботи на пам`ятках, може призвести не тільки до занепаду реставраційних організацій, а й до безповоротньої втрати безцінних свідків нашої історії, унікальних об`єктів історико-архітектурної спадщини.
Тому, тепер у своїй державі нам невідкладно необхідно переглянути й неупереджено оцінити стан справи із збережнням пам`яток зодчества вцілому і реставраційної її галузі зокрема. Безперечно, роль цієї галузі повинна зростати у зв`язку з новим будівництвом і реконструкцією історичних міст: при цьому пам`ятки архітектури слід не просто зберігати й реставрувати, а й перетворювати на органічну складову сучасного життевого середовища.
Щоб в подальшому не допустити загибелі безцінних пам`ток та занепаду реставраційної галузі на урядовому рівні та місцевим органам виконавчої влади слід переглянути підходи до цієї справи при формуванні Державного та місцевих бюджетів на 2000 і наступні роки. Конче потрібно розробити науково-обгрунтовану Національну програму збереження та використання пам`яток містобудування і архітектури України, якою встановити комплекс необхідних заходів і визначити засади залучення інвестицій для ефективного збереження і використнання пам`яток. Програма повинна забезпечити ефективність капіталовкладень та певну їх віддачу.
Кардинальне ж вирішення питань охорони і реставрації пам`яток містобудування і архітектури вбачається у законодавчому врегулюванні правових, майнових та фінансових відносин у цій сфері, що передбачено проектом Закону "Про охорону культурної спадщини". Проект Закону підготовлений до другого читання, але на жаль його розгляд у Верховній Раді постійно відкладається.
Між тим, уже зараз необхідно вирішити одну із найсерйозніших проблем пам`яткоохоронної сфери, таку як правове забезпечення недержавних інвестицій до справи утримання, охорони, реставрації та використання пам`яток історії та культури. Шляхом прийняття різних, але взаємоузгоджених нормативних актів необхідно забезпечити:
- можливість легальної, цивілізованої приватизації пам`яток архітектури та історико-меморіальних будівель;
- юридичні й фінансові гарантії інвестицій в ті пам`ятки, які не підлягають приватизації, а тому передаються в довгострокову оренду чи користування;
- звільнення від оподаткування і надання субсидій неприбутковим організаціям, що працюють в сфері охорони, реставрації та використання історико-культурної спадщини.
Вищеперелічені умови повинні бути створені найближчими роками, інакше природний процес старіння об`єктів історико-культурної спадщини може призвести до масового незворотного руйнування великих масивів пам`яток вже на початку третього тисячоліття.
Слід зауважити, що там, де з розумінням ставляться до цієї важливої справи, вишукують кошти і не чекають тільки на державний бюджет є вагомі результати. Свідченням цього є діяльність Київської міськдержадміністрації і персонально її голови Олександра Омельченка по забезпеченню виконання Указу Президента України "Про заходи щодо відтворення видатних пам`яток історії та культури".
Чи не єдиним в Україні прикладом малого історичного міста де, завдяки послідовним і продуманим діям міського керівництва протягом 1991-1997 років розроблено і реалізовано проект формування сучасного архітектурного середовища на основі реабілітації історико-містобудівної спадщини є місто Глухів Сумської області.
Проведену роботу з реставрації пам`яток архітектури, благоустрою м.Глухова удостоєно Державної премії України в галузі архітектури.
Аналогічна робота проведена в м.Охтирці Сумської області, де, завдяки залученню коштів ВО "Охтирканафтогаз" вдалося завершити триваючу з повоєнних часів реставрацію ансамблю Покровського собору, влаштовано благоустрій центру міста, збудовано соціально-культурний комплекс.
У м.Суми коштом Української банківської академії ведеться реставрація, реконструкція і відтворення кварталів найвизначнішої історичної забудови заповідного центру міста.
Нажаль таких прикладів небагато, а в практику увійшло "вирвати" кошти з держбюджету і надолужити багаторічну бездіяльність під приводом різних ювілейних дат, часто надуманих. А що можна сказати, коли такі області, як Закарпатська і Житомирська, маючи велику архітектурно-містобудівну спадщину XIV -поч.ХХ століть, яка представлена середньовічними замками, мурованими костелами і православними храмами, унікальними типами дерев`яних церков практично роботу по її збереженню не проводять.
Збереження історико-архітектурної спадщини справа державна, тому і Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, місцеві органи влади повинні всіляко вирішувати цю справу як організаційними, так і економічними заходами, забезпечити механізм заохочування тих, хто фінансово підтримує або здійснює безпосередньо роботи на таких об`єктах.
Згідно з Основами законодавства України про культуру держава в особі ії органів влади і управління забезпечує охорону пам`яток історії та культури України, захист історичного середовища.
Відповідно до Законів України "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" та "Про основи містобудування", Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів, Держбуд України здійснює державне управління в галузі охорони пам'яток містобудування і архітектури. Чинним законодавством визначено, що усі пам'ятки історії та культури, які знаходяться на території України, охороняються Державою.
Україна, як член Конвенції "Про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини" зобов`язана забезпечувати охорону, збереження в належному стані культурної спадщини, що розташована на своїй території.
Облік пам`яток.
На сьогодні під державну охорону взято 15059 пам'яток архітектури і містобудування, з яких Софійський собор з ансамблем споруд та Києво-Печерська лавра, а також історичний центр м.Львова включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а понад 3 тисячі об`єктів належать до категорії пам`яток загальнодержавного значення. Решта - пам`ятки місцевого значення. Архітектурна спадщина поки що облікована по областях дуже нерівномірно:
Кiлькiсть пам'яток архiтектури i
мiстобудування, взятих пiд державну охорону.
Всього по Україні, в т.ч. по областях | 1980 р. | 1997 р. |
Вінницька | 511 | |
Волинська | 468 | |
Дніпропетровська | 318 | |
Донецька | 76 | |
Житомирська | 49 | |
Закарпатська | 148 | |
Запорізька | 25 | |
Івано-Франківська | 1359 | |
м.Київ | 546 | |
Київська | 211 | |
Кіровоградська | 392 | |
Республіка Крим | 992 | |
Луганська | 341 | |
Львівська | 3659 | |
Миколаївська | 22 | |
Одеська | 1437 | |
Полтавська | 199 | |
Рівненська | 338 | |
м.Севасьополь | 95 | |
Сумська | 473 | |
Тернопільська | 1178 | |
Харківська | 653 | |
Херсонська | 143 | |
Хмельницька | 228 | |
Черкаська | 312 | |
Чернівецька | 738 | |
Чернігівська | 217 | |
Всього | 3835 | 15059 |