Демократичний еквівалент коронації — інагурація президента. Інагурація — кульмінаційна церемонія цілої серії драматичних подій, що очікуються публікою, яка "інагурує" президента — обирає його на політичну роль, яку він виборов. Ритуал проходить через серію "обов'язкових сцен", які не тільки встановлюють політичну легітимність президента, а ще і певним чином запевняють публіку у єдності, стабільності, безперервності політичного порядку. Ритуал вступу на посаду включає і певну поступку тому, хто втратив таку можливість, зазнав поразки на виборах, його обіцянку підтримувати переможця, а це посилює легітимність самого переможця. Очікування "безконфліктного переходу" лідерства та адміністрації як показника кооперації та гармонії між командою, що йде, і командою, що приходить, є одним з елементів демократії.

Церемонії деградації та реабілітації існують поряд з ритуалами спадковості і вступу на політичну посаду. Такі церемонії включають розуміння ситуації, в якій людина сприймається як порушник групових норм, а отже вже не може бути тим, ким вона була (або є) до сих пір.

Кожна більш менш тривало існуюча політична організація теж має свої ритуали, що драматизують її існування та цілі: партійні з'їзди та конференції (або ковенції), свої свята (робочої солідарності або вияву пошани до своїх героїв), свої фестивалі.

Випадкові ритуали — це ритуали, до яких звертаються під час кризових ситуацій. Суспільство завжди має символічні ресурси, за допомогою яких воно намагається вийти із ситуації кризи.

Отже, ритуали відіграють важливу роль у політичному процесі, полегшуючи процес політичної ідентифікації, сприяючи легітимізації політичної влади, створенню політичних організацій, трансформацій політичної свідомості.

Література

1.Философский энциклопедический словарь. — Москва, "Советская энциклопедия", 1983. — С. 235.

2.Bocock, Robert. Ritual in Industrial Society: A Sociological Analisys of Ritualism in Modern England. London, 1974. — P. 36-37.

3.Geert, Clifford. Deep Play: Notes of Balinese Cockfight.//Daedalus. Winter 1972. — P.1-37.

4.Gluckman, Max. Rituals of Rebellion in South East Africa, 1954. Manchester: Manchester University Press. — P.3.