У своїх паралельних європейським дослiдженнях пролем семантики, не без спливу традицiй прагматизму, А.Кожибський дiйшов до виснов­­­ку, що "загальна семантика... вчить, як бiльш ефективно використо­­­вувати нашу нервову систему"[Цит.за: 12. -p.74]. Засоби ж для та­­­кого "ефективного використання" здобуваються з критичного аналiзу мови, тобто значень слiв, що вживаються у повсякденному спiлку­­­ваннi i впливають на поведiнку людей. Спорiдненою з лiнгвiстичною фiлософiєю є й технiка "загальної семантики": аналiз мови передба­­­чає дослiдження низки явищ, яка мiстить факт (референт), нервову систему, мову, нервову систему i дiю. Iнакше кажучи, факт через нервову систему дiє на мовну форму, а вона, знову ж проходячи че­­­рез нервову систему, породжує дiю. Тобто, фактично ми маємо справу iз завершеною прагматистською конструкцiєю, яка демонструє пара­­­докси, що виникають у наслiдок прийняття настанов iндуктивiзму не в якостi методологiчних принципiв органiзацiї процесу пiзнання, а в якостi епiстемологiї чи, ще гiрше, онтологiї.

За головний висновок самообгрунтування iндуктивiзма маємо виз­­­нати принципову заборону розглядати теоретичнi узагальнення у якостi знання про об'єктивну дiйснiсть.

Використана література

1. Конт О. Дух положительной философии. -СПб.,1910.

2. Уэвелл В. История индуктивных наук в 3-х тт. -Т.1. -СПб., 1897.

3. Тюхтин В.С. Диалектико-материалистический принцип отражения и творческий характер познания // Творческая природа научного поз­­­нания. -М.,1984. -с.15-26.

4. Спенсер Г. Происхождение науки. -СПб., 1898.

5. Ебер М. Прагматизм, дослiдження його рiзних форм. -К.,1995.

6. Джемс В. Прагматизм. -К.,1995.

7. Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления. - М., 1915.

8. Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. - М., 1971.

9. Carnap R. The Methodological Character of Theoretical Concepts//Minnesota Studies in the Philosophy of Science. -Minneapolis,1956.

10. Карнап Р. Значение и необходимость. - М., 1959.

11. Тарский А. Введение в логику и методологию дедуктивных на­­­ук. - М., 1948.

12. Weiberg J. Review of Studia Philosophica, v.I // The Philosophical Review, v.XLVII.

13. Авенариус Р. Критика чистого опыта. Т.1,2. - М., 1907-08.

14. Мах Э. Познание и заблуждение. Очерки по психологии иссле­­­дования. -М.,1909.

15. Мах Э. Анализ ощущений и отношение физического к психичес­­­кому. -М.,1908.

16. Рассел Б. Человеческое познание, его сфера и границы. - М., 1957.

17. Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. - М., 1958.

18. Шлик М. О фундаменте познания//Аналитическая философия: Избранные тексты. -М.,1993. -с.33-50.

19. Куайн У. Вещи и их место в теориях//Аналитическая филосо­­­фия: Становление и развитие. -М.,1998. -с.322-342.

20. Конт О. Курс положительной философии в 3-х тт. -Т.1. -СПб., 1899.

21. Милль Дж.С. Система логики силлогистической и индуктивной. -СПб.,1914.

22. Рутковский Л.В. Критика методов индуктивного доказательст­­­ва//Избранные труды русских логиков ХIХ века/Составитель Н.И.Кон­­­даков.-М.:Из-во АН СССР,1956.

23. Хилл Т.И. Современные теории познания. -М.,1965.