Реферат: Додаткові підрядні речення
(Die Objektsätze)
Додаткові підрядні речення найчастіше відповідають на питання was? (що?) і підпорядковуються головному реченню за допомогою сполучників: daß (що), ob (чи) і сполучних слів: wer (хто), was (що); wo (де), wann (коли), wie (як); woran (на чому, про що), womit (чим, з чим), worauf (на чому, на що), wofür (для чого, за що) і деяких інших.
| In der Deutschstunde er fuhren wir, daß Karl Marx einen großen Einfluß auf Heines Schaffen ausgeübt hat. | На уроці німецької мови ми дізналися, що Карл Маркс мав великий вплив на творчість Гейне. |
| Wir wissen noch nicht, ob wir im nächsten Jahr Auszüge aus den Werken von Heine lesen werden. | Ми ще не знаємо, чи будемо читати наступного року уривки з творів Гейне |
| Der Lehrer fragte die Schüler, wo und wann der berühmte österreichische Komponist Mozart geboren wurde. | Вчитель запитав учнів, де і коли народився видатний австрійський композитор Моцарт. |
Додаткові підрядні речення можуть приєднуватися до головного і без сполучника. В цьому випадку вони мають порядок слів самостійного речення, а дієслово стоїть в кон'юнктиві.
Порівняйте:
| Er meinte, daß dieser Schüler gefehlt hat. Er meinte, dieser Schüler habe gefehlt. | Він думав, що цей учень був відсутній |
Непряма мова (die indirekte Rede) в німецькій мові, як і в українській, виражається додатковим підрядним реченням і вводиться звичайно сполучником daß (що).
| Unsere Klassenleiterin teilte uns mit, daß wir im Frühling den Kollektivbauern helfen werden. | Наш класний керівник сповістила нам, що весною ми будемо допомагати колгоспникам. |
В сучасній німецькій мові в непрямій мові вживається індикатив, але якщо сполучник відсутній, то індикатив замінюється кон'юнктивом. Кон'юнктив є в цьому випадку показником підлеглості підрядного речення головному.
| Sie sagte, sie sei an diesem Sonntag beschäftigt. | Вона сказала, (що) вона в цю неділю зайнята. |
Непряма мова може виражати непряме питання (die indirekte Frage), яке є додатковим підрядним реченням.
Якщо пряме питання не має питального слова, то непряме питання вводиться сполучником ob (чи). Якщо в прямому питанні є питальне слово (займенник або прислівник), то непряме питання починається з цього питального слова, яке стає сполучним словом, що вводить додаткове підрядне речення.
Порівняйте:
| Пряме питання | Непряме питання |
| а) без питального слова Er fragte mich: „Willst du an diesem Zirkel teilnehmen?" Він спитав мене: «Ти хочеш взяти участь у цьому гуртку?» | б) із сполучником Er fragte mich, ob ich an diesem Zirkel teilnehmen will. Він спитав мене, чи хочу я взяти участь у цьому гуртку. |
| а) з питальним словом Sie fragte meinen Freund: „Wann bist du frei?" Вона спитала мого друга: «Коли ти вільний?» | б) з тим самим питальним словом у ролі сполучного слова Sie fragte meinen Freund, wann er frei ist. |
Підрядні речення причини
(Die Kausalsätze)
Підрядні речення причини відповідають па питання: warum? (чому?), aus welchem Grunde? (з якої причини?) і вводяться сполучниками weil (тому що) і da (бо, тому що).
Сполучник da звичайно вживається, якщо підрядне речення передує головному, а сполучник weil — якщо підрядне йде за головним.
| Порівняйте: Da sie sich viel mit der deutschen Sprache beschäftigt hat, kann sie deutsch sprechen. Тому що вона багато працювала над німецькою мовою, вона може говорити по-німецькому. | Sie kann deutsch sprechen, weil sie sich viel mit dieser Sprache beschäftigt hat. Вона може говорити по-німецькому, тому що багато працювала над цією мовою. |