Реферат: Місце та роль страхових ресурсів у забезпеченні фінансової надійності страховика

Згідно Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.1996р. за №448/96 до діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку відноситься надання послуг, які безпосередньо сприяють укладанню угод на біржовому та позабіржовому ринку цінних паперів.
На сьогоднішній день основний обсяг угод щодо цінних паперів в Україні укладається у позабіржових торговельних системах, зокрема, Першій фондовій торгівельній системі. Слід зазначити, що ці системи встановлюють спеціальні умови лістингу (делістингу), правила допущення цінних паперів до торгів, правила укладання й звіряння угод, порядок виконання угод, правила щодо обмеження маніпуляцій із цінами, перелік допущених до торгів цінних паперів, вимоги до учасників та знаходяться під контролем Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Отже, інформаційні відомості, процедури обігу цінних паперів, джерелом походження з цих систем, є однією із основ ринку цінних паперів. Безумовно, доцільним є розмежування вимог до цінних паперів, що котируються або не котируються, оскільки це є засобом оцінки ризику, ліквідності та якості цих цінних паперів. З урахуванням вищезазначених особливостей фондового ринку України, доцільно дозволити приймати для представлення страхових резервів акції в обсягах не більше 40% від наявних страхових резервів, в тому числі:
- акції, які котируються на організаторі торгів, із них акцій одного емітента не більше 5%;
- акції, які не котируються на організаторі торгів, - не більше 15%, із них акцій одного емітента не більше 3% ;

Проектом Правил обмежено обсяг облігацій одного емітента, якими можуть бути представлені резерви (до 2% їх величини), тобто фактично ліквідність та якість облігацій, як інструменту прирівняного до акцій, які не котируються. Це значно знижує можливості страховиків по кредитуванню народного господарства без посередництва банків та, звичайно, буде стримувати розвиток ринку боргових зобов’язань підприємств. Крім цього, облігації є борговим інструментом з фіксованим доходом, досить жорсткою процедурою допуску до емісії та виглядають більш привабливими для страховиків з точки зору прибутковості та безпечності. Облігації є найбільш надійними цінними паперами ніж акції, тому необхідно зняти такі жорсткі обмеження щодо облігацій, а саме дозволити представляти наявні страхові резерви облігаціями, але не більше 60% від обсягу наявних страхових резервів, в тому числі:
- облігаціями, за якими на організаторі торгів одночасно існують заявки на купівлю та продаж, із них облігаціями одного емітента не більше 30%;
- облігаціями, які не котируються на організаторі торгів, - не більше 10%, із них облігаціями одного емітента не більше 5%;

Представлення страхових резервів, відповідно до проекту Правил, такою категорією активів, як ”права вимоги до перестраховиків” дозволено не більше 50% від обсягу наявних страхових резервів, в тому числі права вимоги до одного перестраховика не можуть бути більше 20%. При цьому, до 50% коштів сформованих резервів допускається розміщувати за межами України у разі, якщо до 40% сформованих резервів представлено активом такої категорії як правами вимоги до перестраховиків-нерезидентів, рейтинг фінансового стану яких на дату укладення договорів перестрахування був не менше класу А відповідно до шкали, встановленої рейтинговими компаніями Стандарт енд Пурс (Standard & Poor`s), Мудіс (Moody`s). Також в проекті Правил знайшла своє відображення діюча норма, щодо розміщення страхових резервів на території України, тобто не менше 90% коштів страхових резервів повинні бути розміщені на території України, якщо інше не передбачено чинним законодавством та міжнародними угодами, що укладені Україною.

Величину активу “права вимоги до перестраховиків” необхідно залишити в діючих обсягах, тобто не більше 50 % від обсягу наявних страхових резервів без будь яких обмежень. Обмеження в розміщенні страхових резервів - права вимоги до одного перестраховика - 20 % може негативно вплинути на здійснення операцій з перестрахування. Дана вимога значно обмежує коло перестраховиків, страхові організації мають право перестраховувати ризики лише в тих страхових компаніях, які мають ліцензію на даний вид страхування. Також дані обмеження не враховують випадків, коли перестрахування здійснюється через брокера.

Запропонована проектом Правил можливість використання рейтингу фінансового стану перестраховика на дату укладення договорів перестрахування робить практично неможливим співробітництво з перестрахування зі страховими компаніями ближнього зарубіжжя, зокрема, Росії.

Ефективний розвиток страхового ринку України неможливий без залучення до співробітництва страховиків нерезидентів, як при перестрахуванні великих промислових і екологічних ризиків, так і по зовнішньоекономічних експортно-імпортних і інвестиційних ризиках. Запропонована норма розміщення 90 % коштів страхових резервів на території України перешкоджає розвитку операцій по перестрахуванню. Представлена можливість до 50 % коштів сформованих страхових резервів розміщувати в компаніях з рейтингом не менше класу А не дає можливості українським страховим компаніями працювати на взаємовигідних та економічно обґрунтованих умовах по перестрахуванню зі страховими компаніями Росії, країн Балтії та ін.
Забезпечення перестрахування, представляючи резерви іншими активами, приведе до необхідності кредитування, що у свою чергу погіршить фінансовий стан українських страховиків.

В цілому, варто зауважити, що обмеження щодо деяких категорій активів (один об’єкт нерухомого майна, права вимоги до одного перестраховика, банківські метали одного виду, акції одного емітента) не дозволять ефективно використовувати інвестиційні можливості страховиків.