Реферат: Транспортний комплекс світу

Вступ

Транспорт – третя провідна галузь матеріального виробництва.

Робота транспорту становить матеріальну основу географічного і міжнародного поділу праці. Транспорт забезпечує зв’язки між виробництвом і споживанням задовольняє потреби населення в перевезеннях, має велике оборонне значення.

Транспортний комплекс – це поєднання різних видів транспорту, обслуговуючих та допоміжних підприємств і організацій на певній території.

Транспорт – одна з галузей матеріального виробництва світу. Він є необхідною умовою виконання і розвитку територіального поділу праці. Територіальний поділ праці можливий лише за умови інтенсивного обміну товарами між окремими територіями. Розширення територіального поділу праці, його удосконалення і виникнення нових, ефективніших форм значною мірою залежить від півня розвитку транспорту господарства. Він може прискорювати або ж затримувати процес територіальної концентрації промислових підприємств у певних господарських центрах, забезпечувати нормальне функціонування різних елементів їх територіальної організації в промислових комплексах.

Вплив транспортного чинника залежить від рівня розвитку транспортної системи. Чим розвиненіша транспортна мережа, чим більше функціонує ефективних транспортних засобів, тим сприятливіше транспортне положення будь-якого об’єкта території (міста, промислового підприємства).Недостатній розвиток транспортно системи обмежує можливості формування і розвитку господарств на окремих територіях.

Транспортний чинник певною мірою визначає галузеву і територіальну структуру народногосподарського комплексу. Це пов’язано з тим, що на будь-яке перевезення сировини, матеріалів чи готової продукції витрачається якась кількість праці. Внаслідок цього зростає, а іноді досить істотно, вартість продукції, що перевозиться. Тому найдоцільніше розміщувати господарські об’єкти там, де найменші транспортні витрати. Звичайно, що такими місцями у більшості випадків є населені пункти, де перетинаються магістралі різних видів транспорту і здійснюються перевалки вантажів. Це – транспортні вузли.

Значення транспортного комплексу.

Транспорт – одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, що забезпечує потреби господарства й населення в усіх видах перевезень. Транспорт має такі особливості:

наслідком роботи транспорту є не новий а певний корисний ефект, що полягає в переміщенні вантажів і людей;

на транспорті використовується не сировина, а лише засоби виробництва й допоміжні матеріали;

своєю діяльністю транспорт продовжує виробничий процес промисловості й сільського господарства у сфері обігу. Для нього характерні лінійне розміщення та універсальність виробничих зв’язків з іншими галузями господарства.

Продукція транспорту не може нагромаджуватись, а ефективність його розвитку залежить від формування вантажо– й пасажиро потоків. Внаслідок цього відбувається взаємодія розміщення транспорту й продуктивність сил. Формуючи економічні, культурні, рекреаційні та ін. зв’язки, транспорт прискорює соціально-економічний розвиток суспільства. Завдяки обслуговуванню різних форм суспільної організації виробництва (спеціалізація, концентрація, кооперація й комбінування), він впливає на підвищення ефективності розміщення різних галузей виробництва. Транспортно-географічне положення зумовлює розміщення окремих галузей виробництва (наприклад, у портових містах розвивається рибна промисловість, суднобудування й судноремонт, металургійні комбінати, що орієнтуються на імпорті сировини і палева).

Транспортні витрати враховуються в загальних витратах виробництва двічі:

на стадії процесу виробництва, коли транспорт доправляє необхідні види сировини, палева, матеріалів, а транспортні витрати входять у витрати виробництва;

на стадії процесу обороту – доставлення готової продукції споживачам.

Сільське господарство впливає на роботу транспорту залежно від ступеня його інтенсивності та рівня розвитку агро промисловості інтеграції. Високий рівень агропромислової інтеграції знижує транспортні видатки.

Будівельна індустрія впливає на розміщення транспорту через великі потоки вантажу, особливо при конвертації великого будівництва у визначеному регіоні. У цьому разі створюється транспортна система. При зосередженому будівництві: будіндустрія користується послугами місцевого транспорту. При лінійному будівництві (дороги, трубопроводи) застосовують відповідний відомий транспорт.

Робота транспорту залежить від рівня розвитку і розміщення продуктивних сил, які визначають обсяг, характер вантажів, їхній склад і відстань перевезень. Транспорт є матеріально-технічною основою реалізації територіального поділу праці. Він сприяє формуванню і розвиткові економічних районів як головний районоутворюваний чинник.

Роботу транспорту оцінюють здебільшого за такими показниками: відтворення вантажів за видами транспорту; відправлення у контейнерах й у пакетах; пасажирообіг; розвиток міського пасажирського електричного транспорту та інше.

Обсяги перевезення вантажів визначають за обсягами суспільного виробництва і територіальним розподілом матеріальних і товарних ресурсів. Тенденції до спаду виробництва позначалися на обсягах перевезень. Крім того, з розвитком певних видів транспорту відбувся перерозподіл перевезень вантажів з метою забезпечення їх ефективності.

Розрізняють роботу транспорту в межах держави (внутрішні перевезення, на морі – каботажні перевезення) та транспорту розрізняються за характером перевезень, їхньою дальністю, потужністю, кількістю спожитої електроенергії. Залежно від розвитку й розміщення транспорт поділяється на: суходільний (залізничний, автомобільний, трубопровідний), водний (морський, річковий, озерний), повітряний.

У деяких країнах світу збереглися гужовий, в’ючний види транспорту, а також переміщення вантажів носіями, велориктами та інше. Відокремлюють також електронний транспорт, що здійснює передачу електроенергії. За характером перевезень можна визначити пасажирський і вантажний транспорт.

Залежно від ролі виконуваної роботи розрізняють транспорт загального і незагального користування. До транспорту загально користування належать: залізничний, морський, річковий, автомобільний, трубопровідний і повітряний види транспорту. Транспорт сполучає окремі регіони і країни світу, забезпечує економічні зв’язки між виробниками й споживачами та пасажирське перевезення. Транспорт незагального користування здійснює переміщення сировини, матеріалів та інших видів продукції всередині підприємств промисловості сільського господарства, будівництва, торгівлі. Крім того вирізняють транспорт особистого користування (легкові автомобілі, мотоцикли, яхти).

Розрізняють кілька основних типів транспортної мережі за її конфігурацією: радіальна, в якій основні магістралі розходяться променеподібно від одного, або кількох головних вузлів (Франція, Німеччина); мережі з переважанням більш-менш паралельних магістралей – широтних і мередіальних: деревоподібної конфігурації, що нагадує рисунок річкової мережі.

Під впливом науково-технічної революції відбуваються структурні зрушення в розвитку й розміщенні транспорту. Виникають трубопроводи для сипких вантажів, що їх перекачують у суміші з водою або нафтою (пульпопроводи), підвісні монорейкові дороги, водний і наземний транспорт на повітряній подушці, пневматичні трубопроводи.

За видами сполучень і характером обслуговування розрізняють міжнародні та внутрішньодержавні сполучення. Внутрішньодержавні бувають: міжрайонні, внутршіньорайонні, місцеві, приміські.

Різні види транспорту розрізняють за характером обслуговуваних ними зв’язків. Наприклад, морський і повітряний транспорт відіграє найважливішу роль у міжнародних економічних і пасажирських зв’язках, інші види транспортну обслуговують переважно внутрішні зв’язки окремої країни.

За видами роботи транспорт поділяється на дві галузі – вантажний та пасажирський, за видами використання можливостей навколишнього середовища – на сухопутний, водний, повітряний, за видами використання засобів пересування на залізничний, автомобільний, трубопровідний. гужовий, в’ючний.

За обсягом і структурою транспортних перевезень визначають рівень розвитку та особливості структури господарства країни чи регіону, а за конфігурацією транспортної мережі – особливості та закономірності розміщення господарської діяльності.

Природні умови по-різному впливають на роботу окремих видів транспорту. Важливе значення для морського транспорту мають обриси берегів: у зручний бухтах для будівництва портових споруд необхідно менше затрат. Від глибини морів та океанів залежить проходження суден. Густі тумани, несприятливі для роботи портів, вони знижують їхню пропускну здатність. Морські течії впливають на замерзання морів, зумовлюючи холодні або теплі маси води, а також на швидкість суден і витрату пального.

Для річкового судноплавства необхідно, щоб ріки мали достатні глибини. Ширина ріки повинна допускати проходження двох зустрічних суден. Для внутрішнього водного транспорту важливе значення має режим стоку рік. Від звивистості рік залежить довжина шляху і відповідно – просування суден.

Сучасна техніка дає змогу прокладати залізниці та автомобільні дороги в будь-яких районах, одначе будівництво та експлуатація доріг у горах значно дорожча, ніж на рівнинах.

Рельєф місцевості впливає на обсяг земельних робіт під час будівництва доріг. За незначного похилу і пересічної місцевості збільшується обсяг земельних робі і, відповідно, вартість, будівництва. Вибираючи трасу залізниці чи автомагістралі, зважають на можливість карстових явищ, обвалів тощо. Значна розчленованість місцевості гідрографічною мережею збільшує витрати на будівництво мостів.