Реферат: Транспортна галузь України, проблеми і перспективи
Скорочення обсягів контейнерних перевезень.
Оскільки обсяги контейнерних перевезень в світі постійно зростають, цей вид транспортування вантажу є досить перспективним. Тому необхідно створити таку структуру зборів, яка б якщо не сприяла, то принаймні не заважала б розвитку цього напряму діяльності морського транспорту України.
Річковий транспорт
Застарілість флоту, застарілі навантажувально- розвантажувальне обладнання
Оскільки зараз “Укррічфлот” є приватною компанією, то оновлення основних фондів стає її внутрішньою проблемою, на вирішення якої впливають лише фактори прибутковості та окупності. Якщо є зважити, що діяльність річкового транспорту є найприбутковішою з усіх видів транспорту, то я вважаю що оновлення основних засобів поступово відбуватиметься.
Сезонність перевезень
Зменшення впливу сезонності на прибутки компанії можливе якщо на невиробничий період частина обладнання консервуватиметься.
Недостатність гарантованих проектованих глибин на ділянці Дніпродзержинськ – Запоріжжя через відпрацьованість Запорізького водосховища, обміління каналу Прірва, через що виникають проблеми з перевезенням вантажів з гирла Дніпра до Дунаю по території України.
Зараз планується будівництво переходу Чорне море –Дунай, який має зняти проблему обміління каналу Прірва.
Авіатранспорт
Високі фіксовані витрати, в останні роки експлуатаційна діяльність деяких компаній була збитковою
Оскільки моральна застарілість літаків не дозволяє збільшувати вартість перельоту, інакше українські компанії втрачають конкурентноздатність перед іноземними, то можливим виходом є використання ефекту економі ї на масштабах виробництва, тобто укрупнення компаній
Парк літаків морально та фізично застарів
Необхідно оновлювати парк літаків. Варіантами є залучення інвестицій на придбання нових літаків або використання лізингової схеми оренди літаків.
Трубопровідний транспорт
Фізичне старіння трубопроводів та великі фіксовані витрати
Щодо першої проблеми, то можливим рішенням є залишати частково кошти отримані за транзит на оновлення трубопроводів та поточний ремонт. Також можливим варіантом є надання податкових пільг, зокрема позбавлення від сплати ПДВ. Щодо фіксованих витрат, то тут єдиним рішенням є збільшення обсягів транзиту газу та нафти. Засобом зменшення ризику є підписання угод на міждержавному рівні щодо обсягів транзиту.
Плани Росії щодо скорочення обсягів транзиту газу через територію України
Проблема крадіжок російського газу є більш болючою і загрожує існуванню трубопровідного транспорту як такого. Тут можливі два варіанти - або уряд вживає заходів, які припиняють розкрадання, або проводить приватизацію об’єкту та, відповідно, перекладає проблему на нового власника. Зараз все більш детально розглядається саме другий варіант, але тут вступають в дію вагомі політичні чинники. Питання про те, хто контролюватиме українську трубопровідну систему перетворюється на питання хто контролюватиме процес експорту російсько газу до Європи. З одного боку, Росія, отримавши контроль над процесом транзиту, припинить пошук нових експортних можливостей. З іншого боку, на думку аналітиків “Атланта Капітал”, США можуть зняти частину економічних санкцій проти України в обмін на умови приватизації, що будуть вигідні саме американським інвесторам.[4] Тому питання про власника переміщується з економічної площини до політичної. Можливим рішенням щодо послаблення впливу Росії на трубопровідну галузь України є пошук інших замовників – експортерів нафти та газу до Європи серед країн Близького Сходу, Південної Азії, Закавказзя та Південного Середземномор’я.
Обґрунтування пропозицій та вибір альтернативи
Залізничний транспорт
Пошук вільних коштів на оновлення залізничних потужностей буде йти значно більш ефективно якщо створити конкурентне середовище у цій галузі. Тобто напрямом діяльності держави має бути поступове скасування державної підтримки та створення ринкових умов. Кроком у цьому напрямі була ліквідація монополії у діяльності залізниці.
Щодо ширини колії, то доцільними виглядають обидва варіанти –покращення системи перевантаження вагонів на кордоні, та прокладання колії європейської ширини по стратегічно найважливіших напрямках.
Автомобільний транспорт
Поганий стан доріг, низька пропускна спроможність та відкритість шляхів – все це понижує конкурентноздатність автошляхів України. Можливі альтернативи –ремонт існуючих шляхів або побудова нових. Але проходження магістралей через населенні пункти та погані транспортні розв’язки на існуючих шляхах роблять побудову нових шляхів більш перспективним та спрямованим на довгострокову перспективу.
Нажаль, держава не має достатньо коштів для здійснення необхідних інвестицій, тому виходом може бути залучення інвестицій на основі концесійних угод на обслуговування автомагістралей. Але у вітчизняного інвестора недостатньо коштів для подібних інвестицій, а механізм надання концесії іноземному інвестору законодавчо не розроблений.
Як вже зазначалось, підвищити конкурентноздатність автомобільних шляхів України може відповідна якість надання митних послуг та сприяюча структура митних тарифів. Цей шлях підвищення конкурентноздатності галузі є більш швидким і не потребує значних витрат, тому видається більш доцільним та більш здатним до швидкого реагування.
Морський транспорт
Проблема застарілих логістичних схем є суто управлінською, вона не потребує великих капіталовкладень. Першим кроком є залучення управлінського складу, який зміг би конкурентно діяти в умовах ринкової економіки. Наступними діями мають стати:
створення єдиного інформаційного простору на базі наявних інформаційних технологій
визначення та розробка структури економічної діяльності суміжників для оптимального використання їхнього виробничого потенціалу в транзитних вузлах
створення центрів для координації операцій і відповідна координація та взаємопогодженість управлінських рішень
єдина політика щодо безпеки судноплавства та охорони навколишнього середовища.
Авіатранспорт
Проблему високих фіксованих витрат доцільно вирішувати через використання ефекту на масштабі виробництва. Кроком у цьому напрямі є створення є створення національних авіаліній України шляхом злиття двох авіакомпаній. Невирішеним залишається питання про контроль над компанією.
Конкурентною перевагою українського авіатранспорту є наявність виробництва в країні літаків, що не поступаються закордонним моделям. Доцільним шляхом оновлення парку літаків є лізингова схема оренди, оскільки знаходження коштів для лізингу є більш реальним варіантом для українських авіакомпаній .
Трубопровідний транспорт
Хоча приватизація трубопровідної системи має вирішити значну частину проблем цієї галузі, але питання про нового власника зараз лежить більшою мірою у політичній площині, а не в економічній. Проте більш ймовірною видається все ж таки приватизація російською компанією.
Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями
Перш за все український уряд має вирішити ступінь пріоритету розвитку України як транзитної держави. Якщо планується отримувати значні доходи від транзиту вантажів та пасажирів територією країни, то необхідно створити відповідну систему тарифів, яка б стимулювала провіз вантажу саме територією України.
Наступним кроком має стати поліпшення інфраструктури та якості супутніх послуг. Це можливо здійснити через створення конкурентного середовища в середині країни, ліквідацію монополії у деяких галузях та зменшення державної підтримки.
Оскільки транзит через територію України є сферою інтересу не лише України, а й європейських країн, як і перевозять вантажі її територією, було прийнято ряд проектів, метою яких є розвиток та реконструкція основних транспортних коридорів. Але поки що реалізовано лише найдешевші проекти з дослідження стану транспортних шляхів та транспортного комплексу. Що ж до проектів інвестицій у модернізування автошляхів та залізниць, то Світовий Банк відмовляється надати кредит доки не отримає гарантії, що Україна в змозі виконати зобов’язання з свого боку.
Необхідні ресурси та умови
В Україні є необхідні стартові умови для формування сучасної системи транспортних комунікацій, яка відповідала б європейським стандартам. Перш за все це вигідне геостратегічне розміщення її території, через яку традиційно пролягають давні торговельні шляхи між Сходом і Заходом та між Півднем і Північчю, зокрема, наявність на території України МТК також сприятливими факторами є достатня ресурсна база і рівень розвитку техніки і технологій; наявність кваліфікованого трудового потенціалу і передових науково-технічних розробок; вигідні природнокліматичні й географічні характеристики території; наявність конкурентоспроможних науково-технічних проектів, які пройшли відповідну експертизу і готові до реалізації; заінтересованість зарубіжних інвесторів у розміщенні капіталів в Україні; стійка тенденція до визнання України світовим співтовариством як європейської держави, з якою бажано мати стабільні ділові відносини на широкій і довготривалій основі; наявність затвердженої концепції створення і функціонування в Україні національної мережі МТК.
Висновки.
Підсумовуючи результати аналізу конкурентноздатності транспортної галузі України слід зазначити, що основним сприяючим фактором є вигідне геостратегічне положення країни. Це є необхідною та достатньою умовою для успішного розвитку транспортної галузі, але транспортна галузь значною мірою залежить від державної підтримки, державної політики щодо розвитку транзиту. Ця галузь потребує значних капіталовкладень, але інвестиції мають великий рівень прибутковості та відносно малий ступінь ризику через природній характер переваг України.