Реферат: Економічні зв'язки України з розвинутими країнами світу

Особливість сучасної геополітичної ситуації в Україні полягає в тому, що зв'язки з країнами СНД зазнають змін через нові реалії в галузі економічного і політичного су­веренітету та орієнтацію на світові ціни. Одночасно по­ліпшились перспективи для економічної співпраці Украї­ни з економічно розвинутими країнами, причому не тільки Європи, але й США, Японією, Канадою. З'явилась мож­ливість проводити активнішу торговельну політику стосов­но країн, що розвиваються, особливо на Близькому та Се­редньому Сході, в Південній та Південно-Східній Азії. Ці регіони можуть постачати нам лафту, бавовну, джут, чай каву, натуральний каучук в обмін на метал, машини та обладнання, зерно, цукор, тобто товари, попит на які у цих країнах та регіонах розширюється.

2.Правова та організаційна основа зовнішньоекономічної політики Ураїни.

Здійснення зовніш­ньоекономічної діяльності здійснюється з метою створення сприятливих умов для економічного розвитку країни і захисту її інтересів, збалансованого розвитку економіки, рівноваги внутрішнього ринку, стимулювання прогресивних структурних змін у зовніш­ньоекономічних звязках суб'єктами економічної діяльності і створення найсприятливіших умов для залучення власної економіки в систему світового поділу праці.

Особливим завданням процесу регулювання ЗЕД є підтримка загальнонаціональних пріорітетів у зовніш­ньоекономічної сфері і досягнення наміченої мети за допомогою певних заходів.

Основними складовими політики а галузі зовнішніх економічних зносин України є зовнішньоторговельна полі­тика (що включає експортну та імпортну політику), політика у сфері залучення іноземних інвестицій і регулювання національних, капіталовкладень за кордоном, крім цього, ЗЕП має виконувати завдання щодо географічної збалансованості зовніш­ньоекономічних операцій з окремими державами та регіонами, що пов'язане з економічною безпекою країни.

В тепершній час Україна здійснює всі види зовнішньоекономічної діяльності, включаючи зовнішню торгівлю, на принципах правового регулювання на взаємовигідній основі. Це визначило відповідну інфраструктуру і систему регулювання ЗЄД. Управління зовнішньоекономічною діяльністю Україною як державою, в особі її органів і державних інститутів, недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговими палатами, асоціаціями, союзами), самими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (мал. 2.1). Регулююча роль Верховної Ради України складається в прийнятті законів в області ЗЕД. Виробіткою і здійсненням зовнішньоекономічної політики України у відповідності з законодавством займає Кабінет Міністрів України. В його функцїї входить координація діяльністю міністрів, торгових представництв України за кордоном, прийняття нормативних актів по управлінню ЗЕД, заключення і контроль за виконанням міжурядових договорів, здійснення мір по раціональному використанню засобів валютного банку України. Зберігання і використання золотовалютного резерва і інших цінностей, які забезпечують платіжоздатність країни, а також представлення інтересів України в взаємовідношеннях з банками інших держав , ведення розрахункових операцій з валютними ресурсами здійснює національний банк України. Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики, координацію діяльності всіх її субєктів, контроль за дотриманням законів і умов міжднародних договорів, регістрацію окремих видів зовнішньоекономічної діяльності , контрактів. Однією із сфер державного управління ЗЕД являєтся регулювання митних справ, здійснюване вищими органами влади і управління. Безпосереднім виконанням митної політики покладено на митні органи України: Державний митний комітет України, митниці, територіальні митні управління та інші митні організації.. Галузеве управління зовнішньоекономічної діяльності входить в функції відповідних Міністерств і відомств[4].

Основним нормативним актом, що ре­гулює даний вид діяльності в Україні, є Закон “Про зовнішньоекономічну діяль­ність". згідно з яким зовнішньоекономіч­на діяльність — це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іно­земних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ни­ми. що має місце, як на території України, так і за її межами.

Фо­рмами державного регулювання є:

встановлення режиму здійснення валю­тних операцій. Такий режим встановлений Законом “Про порядок розрахунків в іно­земній валюті". Декретом Кабінету Міні­стрів України “Про систему валютного ре­гулювання і валютного контролю" та ін­шими нормативно-правовими актами;

митне регулювання. яке здійснюється згідно із Законами “Про зовнішньоеконо­мічну діяльність”, “Про Єдиний митний тариф”. Митним кодексом України тощо;

встановлення в окремих випадках, пере­дбачених законодавством, режиму ліцен­зування та квотування.

Відповідно до ст. 16 Закону “Про зовнішньоекономічну діяль­ність" в Україні запроваджуються такі ви­ди експортних (імпортних) ліцензій (на­лежним чином оформлене право на екс­порт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних кош­тів з метою інвестицій та кредитування):

генеральна (відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (то­варах) та/або з певною кращою (групою країн) протягом періоду дії режиму ліце­нзування по цьому товару (товарах);

разо­ва (індивідуальна) разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійс­нення кожної окремої операції конкрет­ним суб'єктом зовнішньоекономічної дія­льності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції);

відкрита (індивідуа­льна) (дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не ме­нше одного місяця) з визначенням його загального обсягу), причому по кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії. Ліцензії на експорт (імпорт) товарів видаються Міністерством зовніш­ньоекономічних зв'язків і торгівлі на під­ставі заяв суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Квотування здійснюється шля­хом всгановлсння режиму видачі індиві­дуальних ліценцій, причому загальний обсяг експорту (імпоргу) за цими ліцснзіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти.

Зовнішньоекономічна діяльність здійс­нюється на підставі відповідних договорів. які укладаються між суб'єктами даного ви­ду діяльності. Усі зовнішньоекономічні договори можна умовно об'єднати в такі групи:

купівлі-продажу (експорт, імпорт, реек­спорт, реімпорт);

зустрічних поставок (бартер, холдинг);

торгово-посередницькі (доручення, ко­місія, консигнація),

змішані тощо.

Чинним законодавством України строго регламентовані питання укладання та оформлення названих договорів. При їх укладанні сторонам слід керуватись: Зако­нами “Про зовнішньоекономічну діяль­ність", “Про порядок здійснення розраху­нків в іноземній валюті”; Указом Прези­дента України “Про застосування Міжна­родних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 1990р. (правила ІНКО-ТЕРМС)". Указом Президента України “Про регулювання бартерних (товарооб­мінних) операцій у сфері зовнішньоеко­номічної діяльності”; постановою Кабіне­ту Міністрів України і Національного ба­нку України “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контра­ктів) і типові форми захисних застережень щодо зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки н іноземній валюті”; наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі (МЗІіЗторг} України від 5 жовтня 1995 р.”Про затвердження положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”тощо.[7]

Певна категорія зовнішньоекономічних Договорів (контрактів) підлягає державній реєстрації згідно з Указом Президента Ук­раїни від 31 листопада 1994 р. № 659 “Про облік окремих видів зовнішньоеконимічних договорів (контрактів) в Україні”. Пи­тання реєстрації таких договорів регулює­ться також наказом Міністерства зовніш­ньоекономічних зв'язків України від 18 листопада 1994 р. № 210 “Про заходи Міністсрства зовніш­ньоекономічних зв'язків щодо забезпечення виконання Указу Президента України від 7 липня 1994 р. № 659/94”; наказом Міністерства зовніш­ньоекономічних зв'язків України від 6 гру­дня 1994 р. № 221 “Про внесення змін і доповнень, уточнень та роз'яснень до наказу Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України” № 210 віл 18 листопада 1994 р.; наказом Міністерства зовнішньо­економічних зв'язків України від 19 січня 1995 р. № 3 “На виконання Указу Прези­дента України від 13 січня 1995 р, .№ 35/95” тощо [7].

В даний момент з ціллю оперативного регулювання зовнішньоекономічних зв’язків, оптимального задоволення потреб населення в різних групах товарів, захисту вітчизняного виробника в Україні затвердженні Положення про порядок ліцензіювання і квотуванню єкспорта і імпорта. Ці захисні міроприємства прийняті в усіх країнах світу і вводяться на визначений період часу і по окремим товарам у випадках порушення законів, невиконання положень міжнародних договорів, експорта-імпорта неякісної продукції та інше.

3.Форми зовнішньоекономічних зв’язків.

Зовнішньоекономічна діяльність — одна із сфер господарської діяльності, пов'­язана з міжнародною виробничою і нау­ково-технічною кооперацією, експортом та імпортом товарів і послуг, виходом пі­дприємств і організацій на зовнішній ри­нок.

До основних форм зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні належать: експорт та імпорт товарів, капі­талів та робочої сили, кредитування, науково-технічна-співпраця, створення спільних підприємств, реалізація проектів на компенсаційній основі, культурна співпраця, туризм тощо.

У зовнішньоекономічних звязках України використовується така форма економічного співробітництва, як кредити. В сучасних умоваг нестабільності важливе значення для економіки країни мають іноземні інвестиції. Прямі інвестиції в Україну в 1996 р. склада­ли 897 млн дол., що дуже мало, зважаючи на економіч­ний потенціал нашої країни. Найбільші капіталовкладення надійшли до внутрішньої торгівлі, харчової промисловості, машинобудування. Головні інвестори — США, Німеччина, Нідерланди, Росія.

Загаль­ний експорт послугами (плата за транзитні залізничні, автомобільні, повітряні перевезення, транспортування нафти і газу) становив в Україні у 1996 р. до­сить значний обсяг — 5,5 млрд. дол. Найбільше послуг було надано Росії за транзит газу трубопроводами та за деякі інші потреби — 3,6 млрд дол.[8].

Створення спільних підприємств – одна із форм економічного співробітництва України із зарубіжними країнами.Ці підприємства діють самостійно , наділені широкими правами для здійснення експортних та імпортних операцій. Спільні підприємства погоджують ціни на спільно вироблену продукцію і укладають відповідні контракти. У 1995р. на території України діяло понад 2.5 тис спільних підприємств.

Перспективним напрямком розширення зовнішньоекономічних зв’язків є створення спеціальних зон “ вільного підприємництва” на території України (в районі Закарпаття, Одеси та деяких інших місцях).Вільні економічні зони в Україні з часом сприятимуть прискоренню розвитку її економіки на основі створення умов для залучення іноземного капіталу.

Україна має приділяти велику увагу міжнародному туризму – галузі, яка найшвидше дає прибуток.Нині ми приймаємо в себе майже 250 тис. Іноземних туристів, що становить лише 0,05% світової кількості. Проте реально ми вже можемо обслуговувати до 5млн.туристів, що може дати майже 1 млрд.дол.

В економічних звязках України із зарубіжними країнами використовується науково-технічне співробітництво.До нього належить торгівля патентами, ліцензіями, технічним досвідом. Науково-технічне співробітництво спряє прискоренню темпів економічного розвитку, втіленню найновіших технічних досягнень , раціональному використанню природних ресурсів, автоматизації і механізації технологічних процесів, скороченню строків будівництва сучасних підприємств, підвищення капіталовкладень, розширенню сфери міжнародних відносин. Здійснюється науково-технічне кооперування між фірмами у формі консалтингу (течнічного консультування і експертизи роектів), лізингу (оренди промислового і науково-дослідного устаткування).

До основних форм зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні належать експорт та імпорт товарів.За даними Міністерства статистики України, експорт за останні роки постійно скорочується. Крім того , дуже неефективною є структура експорту, майже 90% його становлять сировина (переважають вироби чорної металугії, залізна руда і кокс), матеріали, товари народного споживання. Останні роки (1995-1997) характеризуються зростанням експорту товарів і послуг більш ніж на 44% при зростанні імпорту лише на 23% й трансформування (за рахунок різкого зростання експорту послуг і налагодження їх більш-менш точного обліку) мінусового сальдо зовнішньоторгового обороту - 1,2 млрд. до­ларів у 1995 році на позитивне сальдо 424 мли. доларів у 1997 році.

4.Тенденції розвитку економічних зв’язків з розвинутими країнами.

Питома вага України у світовій економіці досить помітна. За економічним потенціалом Україна входить до першої шістки країн Європи (окрім неї — Росія, Німеччина, Франція, Італія, Великобританія). Об'єктивно це мало б визначити істотну роль нашої країни у міжнародному територіальному поділі праці. Проте частка України у світовій торгівлі досі не надто висока. Недостатньо використовуються можливості для міжнародної кооперації зовнішніх інвестицій тощо. Попри це українська продукція добре відома у багатьох країнах: для деяких країн та регіонів Україна є важливим партнером в економічній співпраці.

Загальний об'єм зовнiшньої торгiвлi товарами за 9місяців склав $19 685,1 млн. (прирiст за мiсяць - 10,4%), у тому числi експорт -- $8 990,4 млн. (9,9%), iмпорт -- $10 694,7 млн. (10,8%). Hегативне сальдо за вересень збiльшилося на 15,8% i досягло $1,704 млрд. (за аналогiчний перiод минулого року -- $2,18 млрд.). За пiдсумками 9 мiсяцiв ц.р. об'єм експортних товарообмiнних операцiй склав $713,59 млн. (7,9% вiд загального об'єму експорту), iмпортних -- $671,165 млн. (6,3% вiд загального об'єму iмпорту)[9]. Hезважаючи на побоювання з приводу негативного впливу фiнансової кризи на зовнiшню торгiвлю вiтчизняними товарами, данi Держкомстату свiдчать про рiст у вереснi ц.р. у порiвняннi з попереднiм мiсяцем як об'ємів експорту, так i iмпорту. Але при цьому треба звернути увагу, що зростає i торговий дефiцит. Торговi партнери Ринок збуту українських підприємств у нинiшньому роцi розширився: за пiдсумками 9 мiсяцiв 1998 р. число країн торгових партнерiв України досягло 181 (у сiчнi-травнi -- 164, сiчнi-серпнi -- 178). При цьому, в експортi спостерігається стiйка тенденцiя переорієнтації з ринкiв країн СHД на iншi країни. Особливо чiтко це видно на прикладi Росiйської Федерацiї. По­тужний торговельний партнер України — Росія, звідки ми одержуємо нафту, газ, руди кольорових металів, деревину, тканини, обладнання, вантажівки, електроніку. Україна експортує до Росії прокатне, гірничошахтове та енергетич­не обладнання, тепловози, телевізори, залізну та марганце­ву руду, кокс, прокат чорних металів, вугілля, а також цу­кор, соняшникову олію, м'ясо, плодоовочеві консерви. Хоча Росiя i залишається основним зовнiшньоторговельним партнером України, її частка в загальному об'ємі зовнiшньої торгiвлi стрiмко падає. Так, якщо за пiдсумками минулого року частка РФ в українському експортi складала 57%, а в iмпортi -- 62%, то за 5 мiсяцiв 1998 р. цi показники складали вiдповiдно 24% i 53,1%, а за 9 мiсяцiв -- вiдповiдно 23,9% i 47,7%. Hайвiдчутніше знизився експорт товарiв з України в Росiю. Зниження об'ємів вивозу українських товарiв у РФ багато в чому пояснюється важким фiнансовим положенням у Росiї. Крiм того, пiсля введення ПДВ iз 1 вересня 1996 р. на iмпорт українських товарiв був втрачений "ряд важливих сегментiв росiйського ринку, що важко повернути". Також на двостороннiй торгiвлi негативно вiдбилося падiння об'ємів виробництва ряду товарiв, що вiдносяться до традицiйного українського експорту (м'ясо ВРХ, вироби з м'яса), i висока собiвартiсть вiтчизняної продукцiї. I все ж Росiя поки ще залишаться для України торговим партнером "номер один".

Чимала частина зовні­шньоторговельного обороту припадає на країни СНД і Балтії, питома вага ексортно-імпортних операцій з якими включаючи послуги, склала у 1997р. 53% або 19,86 млрд.дол. Експорт становив 9,2 млрд дол., імпорт становив 10,7 млрд.дол, що відповідно –48,9%і 57,8% від загальних показників[8]. Сальдо з цими країнами від’ємне.

Наступним за обсягом торгівлі партнером є Білорусь. Вона постачає верстати, вантажівки, трактори, калійні добрива, продукцію легкої промисловості. Наш експорт скла­дається переважно з прокату чорних металів, верстатів та обладнання, цукру, олії.

Значне позитивне сальдо торговельного балансу Украї­на має з країнами Середньої Азії (окрім Туркменистану), Казахстаном та країнами Закавказзя. Наш експорт до цих регіонів: прокат чорних металів, обладнання, металорізальні верстати, промислові товари широкого вжитку, цукор, борошно. Імпорт: газ, руди кольорових металів, бавовна, тканини.

Українські товари добре відомі на ринках розвинутих країн і країн, що розвиваються. Особливе місце у зовнішній торгівлі України займають країни Європи (таблиця 4.1) . Серед розвинутих країн цього регіону чільне місце посідає Німеччина і Італія.Товарообіг з Німеччиною в тому році склав 2,1 млрд.дол., з Ітілією-1млрд.дол. В порівнянні з іншими країнами Центральної і Східної Європи обєми торгівлі між Україною і ЕС значно відстають(таблиця4.3). В 1998р.товарообмін Німеччини з Польшею склав 18 млрд.DM, з Чехією – 14 млрд.DM, з Угорщиною – 10 млрд.DM[8]. Є тому і обєктивні причини : Чехія, Польща, Угорщина підписали угоду з ЕС про вільну торгівлю, тому ці країни, маючи одинаковий спектр товарів з Україною, користуються преференціальним режимом на риках ЕС. Значний товарообіг Україна має також з Великоб­ританією, Нідерландами, Францією. Відновлюються торгівельні зносини також із країнами Східної Європи, насам­перед, з Польщею, Угорщиною, Болгарією та Словаччиною. Істотно виросла торгівля з Китаєм.

Розгляньмо географію зовнішньої торгівлі з країнами Західної та Східної Європи за основними вантажопотока­ми. До країн Західної Європи, окрім руд чорних металів та феросплавів, Україна постачає кокс, скло, штучні алмази та алмазний інструмент, невелику кількість металообробних верстатів, металургійне обладнання, а також олію.

Таблиця4.1. Обсяг товарообігу України з деякими країнами в 1996р., млн дол

Країна	Товарообіг	Експорт	Імпорт	Сальдо
Всього	33 080,3	14441,2	18639,1	-4197,9
Росія	14213,8	5527,7	8686,1	-3158,4
Туркмени стан	1876,5	271,6	1604,9	-1333,3
Німеччина	1573,9	418,7	1155,2	-7365
Білорусь	1115,1	732,7	382,4	+350.3
США	962,2	364,1	562,1	-198.0
Польща	868,4	362,5	505,9	-141,4
КНР	858,9	769,2	89,7	+697,5
Італія	686,3	344,7	341,6	+3,1
Угорщина	543,4	373,8	169,6	+20 2
Туреччина	520,3	410,8	109,5	+301,3