Реферат: Опоряджувальні роботи в будівництві

Вступ

Капітальне будівництво є однією з найвагоміших галузей народного господарства. Від якої залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання в країні. Від розвитку будівництва залежить також вихід економіки держави з кризового стану та виведення її на світовий рівень.

Сьогодні в Україні будівництво перебуває в занепаді: основні фонди зношені майже на 60%, в середньому ці фонди на одну родину в тричі менше ніж в Росії, в четверо ніж у Литві. Порівняно із Західноєвропейськими країнами матеріальна база України стосовно житла в 3-5 разів менша. Сьогодні на ринку будівельних робіт працює близько 7000 будівельних організацій в яких зайнято 764000 працівників, 46% будівельних організацій об’єднані в корпорації та концерни, інші працюють на ринку самостійно. Біля 86% підрядних організацій мають недержавну форму власності.

Значне скорочення обсягу бюджетних капіталовкладень на початку 90-х років призвело до кризи у будівельному комплексі. В зв’язку з скороченням обсягів робіт виникла гостра конкуренція на підрядному ринку, і це змусило будівельників шукати нові форми і методи господарювання. Назріла необхідність корінних змін у будівельному комплексі, його реконструкції.

Державні будівельні організації шляхом приватизації перетворились на акціонерні товариства. Поряд з ними з’явились нові будівельні організації, які заносні на колективній та приватній власності. Ринок поповнився новими видами будівельних матеріалів, які потребують впровадження нових технологій.

В даний час все більш активною стає задача зміни в будівництві органічно-вяжучих речовин, одним з таких обкатів є спеціальні види будівництва що пов’язані з ремонтними роботами. Для таких цілей німецькою фірмою розроблені спеціальні особливі тонкомелені цементи на мінеральній основі.

Сьогодні випускаються 16 різновидів тонкомелених цементів, яких є: тонкоподріблений портландцемент ний клінкер (група “Р”) та тонкомелений шлак (група “R”) кожному з цих різновидів належить ряд спеціальних властивостей: підвищена сульфатостійкість, знижена газонепроникність та водонепроникність, що досягається шляхом введення спеціальних добавок. Так наприклад, для групи “R» характерні інтенсивне тужавлення на початковому етапі та висока завершальна міцність.

Для регулювання рухливості до складу цементного розчину вводиться хімічні добавки, які після замішування цементної суміші водою не чинять значного впливу на зміну консистенції суспензії. Цей вплив проявляється вже через 30 хв., а особливо через 60-90 хв.

Загальні відомості

Види колон.

Несучі стовпи і опори в будинках часто оформляють в виді колон – квадратних, багатогранних, круглих. Поверхність колон частіше всього бувають гладкими, але інколи її оформляють жолобками – капелюрами. Крім капелюр на колонах влаштовують русти. Колони в класичній архітектурі часто влаштовують з ентазисом. Колона з ентазисом на 1/3 її висоти від низу має циліндричну форму, решті 2/3 поступово звужується до верху.

Виготовлення шаблона для колон з ентазисом.

Колони з ентазисом штукатурять з допомогою правила-лекала або спрощеним способом використовують стругану рейку з перерізом 30х30 мм, довжиною, рівно висоти колони. Рейку і шаблон виготовляють так. Беруть дошку, рівно висоті колони, на дошці проводять пряму лінію і вимірюють зверну від цієї лінії точку Ві другу точку В1 на відстані, рівно з звуженням колони наприклад 5 см. Пряму лінію на дошці ділять на 3 частини. Нижче частина лишається прямою. До проведеної лінії на 1/3 від низу двома цвяхами прибивають рейку в точках А і В, а потім загинають її до точки В і прибивають.

Рейку обводять олівцем і отримують на дошці криву лінію. Потім знімають рейку і виконують обколювання по кривій, захищають його і отримують правило-лекало, необхідне для вирівнювання розчину при оштукатуренні колони з ентазисом.

Канелюри – це вертикальні шаблони на колоні, відділені одна від одної вузькими смугами або ципками. На рівних чотиригранних колонах капелюри витягують простим шаблоном.

Вимоги до опоряджувальної поверхні.

Послідовність опоряджувальних робіт.

Внутрішнє оштукатурення і другі опоряджувальні роботи в багатоповерхових будинках починають з верхніх поверхів. Для прискорення робіт дозволяється виконувати опорядження до покрівельних робіт, в цьому випадку роботи ведуть з нижніх поверхів будинку, но при умові, що над опоряджувальними приміщеннями змонтовано не менше, ніж два перекриття.

Дерев’яні рубані будинки оштукатурюють лиш після повного осідання, но не Расіне чим через рік після будівництва. Каркасні і щитові дерев’яні будинки, зібрані з стандартних деталей і установлені на твердій основі, дозволяється оштукатурювати відразу після закінчення збирання будинку і влаштування даху.

Внутрішні опоряджувальні роботи, в тому числі і штукатурні, виконують до влаштування підлог, но після того, як установлені перегородки, дверні та віконні коробки, влаштовані системи внутрішнього водопостачання. Каналізацій, опалювання, якщо вимагається, установки трубки для закритої електропроводки.

Інколи опоряджувальні роботи ведуть в такій послідовність. Спочатку основу під підлогу засипають стружкою або застилають руберойдом, виконують штукатурні і малярні роботи, замітають стружку, виправляють дефекти основи, настилають паркет або лінолеум, прибивають плінтус.

Інтрсументи та матеріали для опоряджувальних робіт.

Інструменти.

Інструменти для нанесення і розрівнювання розчину.

Штукатурна кельма – складається зі сталевого полотна товщиною до 1,2 мм держака з коліном висотою 50 мм і дерев’яної ручки. Кельми виготовляють з полотном довжиною 190 мм.

Штукатурними кельмами насипають і приблизно позують різні матеріали, перемішують сухі суміші і розчини, накидають, намащують, розрівнюють, загладжують, зрізають розчин, очищають інструмент. Інвентар.

Штукатурна лопатка – невеликі кельми з тонкими сталевими полотнами довжиною 140 мм, шириною 56 мм. Для деяких робіт полотно скорочують по довжині до 50 мм, по ширині 10...15 мм. Використовують штукатурні лопатки для розділювання архітектурних деталей, очищення інструментів розшивки тріщин і в штукатурці, підмазування.

Ковш – складається з чашки (ковш), дерев’яної річки і гачка, з допомогою якого ковш вішають на бортик ящика. Місткість ковша 0,6; 0,8; 1.0 л. Ковш виготовляють із листкової сталі товщиною 0,8...0,8 мм. Ковш з алюмінію і різних сплавів малопридатні так як до них сильно прилипає розчин, що знищує його ковзання при накиданні. Ковші використовують для нанесення розчину на різні поверхні і дозування матеріалів.

Сокіл – це щит з дерева, або листового алюмінію, товщиною 2 мм розміром 400х400мм 350х350 мм з ручкою в середині. З сокола розчин наносять на поверхню лопаткою або соколом намащують і розрівнюють поверхню.

Дерев’яний щит виготовляють з 3х-4х 10…15 мм дощок.

Півтерок – складається з полотна і ручки. Їх виготовляють із несучкуватої деревини або пресованого алюмінієвого профілю, або пінопласту. В залежності від значення вони бувають з полотном довжиною 150...2000 мм, шириною 20...150 мм товщиною 5...30 мм. Дерев’яне полотно повинно бути рівно вистругане, а краще фуговано. Півтерки служать для розрівнювання, нагладування розчину, натирання архітектурних елементів.

Інструменти для порядкування штукатурки.

Терки – використовують для затирання штукатурного шару. Вони складаються із полотна і ручки. Ручку роблять такої висоти, щоб в неї свобідно проходили пальці рук. Но не доходили при цьому до полотна 3...5 мм, на величину крупного піску. Середні розміри полотна. Терки 1300х190 мм.

Гладилки – використовують також для загладжування штукатурки. Гладилки бувають стальні або дерев’яні. Дерев’яні гладилки – це півтерки, полотно яких обтягнуто гиною. Довжина і ширина полотен гладилок бувають різні.

Пензлик – використовується для змочування поверхні, миття інструментів і других цілях. Пензлики бувають різних розмірів і форми, з волосся, морської трави, мочала. В штукатурних роботах використовують макловиці, габаритні розміри яких 250х180х80 мм.

Бучарда – металевий молоток масою до 15.% кг. На торцових сторонах бугард насічки від 16 до 36 зубчиків пірамідальної форми.

Замість зубчиків може бути нарізка в вигляді преміх лез. При обробці бугордами поверхності на них залишаються від зубців ямки, від лез – полоси. Богари використовують але наковки декоративної штукатурки на цементному в’яжучому розчині і для підготовки кам’яних, цегельних, бетонних і подібних поверхонь.

Зубила – служать для вибирання швів в кам’яній кладці, насічки декоративної штукатурки, підготовки поверхні.

Троянка і зубчатка – призначені для тої цілі, що зубила. У троенки на лезі три зубчика, у зубчатки – декілька. Виготовляють зубила, зубчатки і троенки із сталі.

Правила – призначені для розрівнювання ґрунтового і накрив очних шарів штукатурки, пробірки вертикальності опоряджувальної поверхні.

Правила в залежності від призначення виготовляються: прямі – із алюмінієвого профілю довжиною 12000, 16000, 1800 мм, ручка з дерева;

Лузкові: довжина 804 мм.

Правила для перевірки точності виконаної штукатурки роняють з дощок шириною 100 мм з одним вирізом або двома для рук. Прості правила використовують теж при витягуванні карнизів і тяг, віконних і дверних укосів, розрівняння розчину на різних поверхнях по маякам.

Сталеві щітки – дерев’яні ручки, в яких встановлена сталевий дріт призначені для чищення різних поверхонь , чищення деяких видів декоративної штукатурки.