Реферат: Класифікація реклами на основі етапів життєвого циклу товарів

Сучасна реклама має чітку наукову базу. Вона озброєна науко­вими засобами, виробленими психологією та соціологією.

Засоби рекламного бізнесу вкладаються в систему точної науко­вої класифікації. Нею охоплено всі складові рекламного процесу:

рекламодавців, споживачів, об'єкти реклами, рекламні засоби та но­сії, соціальні та виробничо-економічні умови комерційної діяльнос­ті, а також саму рекламу.

У класифікації реклами розрізняють два поняття: реклама як процес (тоді краще її визначати терміном «рекламування») та рек­лама як продукт (тобто рекламне звернення).

Численні зарубіжні спеціалісти в галузі рекламного бізнесу створили цілісну систему класифікації реклами і як процесу, і як продукту. Основою цієї системи є поділ реклами на групи за такими ознаками:

вид реклами;

мета отримання прибутку;

способи передавання інформації;

метод передавання інформації;

характер емоційного впливу та спосіб його передавання;

характер взаємодії;

предмет рекламування;

суб'єкт рекламування;

цілі рекламування;

інтенсивність реклами;

тип рекламодавця;

форма використання носіїв реклами.

Вид реклами. За цією ознакою реклама поділяється на бізнесо­ву, соціальну, політичну та релігійну.

Бізнесова реклама має на меті довести комерційну інформацію рек­ламодавця до споживача, сприяючи продажу товару, послуги або ідеї.

Соціальна рекламна інформація — це некомерційна інформація державних органів з питань здорового способу життя, охорони здо­ров'я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення. У такій рекламі не згадуються ні конкретна продукція, ні її виробник. Осо­би, які здійснюють на безоплатній основі діяльність з поширення соціальної рекламної інформації або передають для цього власні кошти, користуються пільгами, передбаченими законодавством України.

Політична реклама має дуже специфічні ознаки: її метою є ство­рення популярності окремим політичним лідерам чи партіям. Залу­чають для цього так званих іміджмейкерів, тобто професіоналів, що знають, якими засобами можна створити привабливий образ (імідж) котрогось політичного діяча чи партії.

Релігійна реклама має на меті поширення інформації про релі­гійне життя, окремі події та свята церковних громад. Ця реклама та­кож має специфічні ознаки, що визначаються самою суттю релігій­них відносин.

Комерційна й некомерційна реклама. Звичайно метою рекла­мування є збільшення обсягу продажу та отримання додаткового прибутку чи стабілізація свого становища на ринку. Однак реклама може бути й некомерційною, коли, наприклад, рекламодавцями є некомерційні організації (державні, громадські, політичні та інші), метою яких є не отримання прибутку, а так звана суспільна корис­ність — об'яви про наймання на роботу, офіційні повідомлення, ре­лігійна інформація та ін.

Некомерційною рекламою можна також уважати заходи для встановлення добрих людських відносин у самій фірмі, а також між фірмою та державою, фірмою й громадськістю. Це некомерційні статті, теле- та радіопередачі, прес-конференції з приводу некомерційних подій у житті фірми, різні культурні та соціальні заходи, які не мають комерційних цілей. Реклама державних символів, способу життя в країні, хоч і є некомерційною, однак важить більше, ніж комерційна, оскільки виховує почуття національної гордості та лю­бові до своєї країни.

Способи передачі інформації. За цією ознакою реклама поділя­ється за такими напрямами:

реклама в засобах масової інформації;

пряма реклама;

реклама на місці продажу;

особистісна реклама;

персональний продаж.

Реклама в засобах масової інформації — це класична реклама, тобто платне, однонапрямлене та неособистісне звернення, що вмі­щується в засобах масової інформації (газети, радіо, телебачення) з метою повідомлення певній групі людей якихось фактів про товари, послуги чи ідеї. Тобто повідомлення є платним, зворотний зв'язок забезпечується з певним запізненням — тільки через кінцеву пове­дінку потенційного покупця; реклама адресується не конкретній особі, а цільовій аудиторії. Особливості класичної бізнес-реклами буде докладніше розглянуто далі.

Прямою рекламою називають усі зв'язані з пошуками нових клієнтів та торгових угод операції, що здійснюються поштою, те­лефоном, безпосереднім вкладанням проспектів у поштові скринь­ки, а також через пресу у вигляді відрізних купонів-замовлень для читачів. Сюди також належить продаж товарів за каталогами, спе­ціальна інформація для промисловців та спеціалістів різних галу­зей. Завжди діють дві форми прямої реклами: одна — інформує, інша — продає.

Асоціація прямої поштової реклами називає дев'ять переваг прямої реклами:

1. Її можна адресувати безпосередньо конкретним особам або конкретним ринкам зі встановленням значно більшого контролю за її дієвістю, ніж це можливо для інших засобів реклами.

2. Їй можна надати особистісного характеру аж до абсолютної конфіденційності.

3. Вона є індивідуальним зверненням конкретного рекламодав­ця до конкретного споживача, тобто не конкурує ні з іншою рек­ламою, ні з будь-якими редакційними матеріалами в засобах масо­вої інформації.

4. її не лімітовано місцем, форматом і тиражем видання.

5. Вона дає значно більші можливості вибору матеріалів і вироб­ничих процесів для її виготовлення.

6. Вона дає змогу вносити елементи як новизни, так і раціональ­ного підходу в інтерпретацію ідеї рекламодавця.

7. Її виготовлення можна організувати в суворій відповідності до потреб персонального оперативного графіка рекламодавця.

8. Її дієвість найлегше контролювати, організувавши відповідне вибіркове дослідження й тестування невеликих груп одержувачів.

9. Завдяки недоступним для інших засобів реклами ґрунтовності й широті інформації вона дає змогу покупцям раціональніше поста­витися до купівлі чи укладання угоди.

Уважають, що пряма поштова реклама — це найбільш особистісна, найбільш «інтимна» з усіх форм реклами.

Спеціалісти прямої поштової реклами переконані, що коли вони безпосередньо звертаються до покупця чи потенційного клієнта, то вони використовують найважливіше з усіх відомих покупцю чи клі­єнту слів — його власне ім'я. Вони намагаються розмовляти з покуп­цем чи клієнтом так само, як розмовляли б з ними за особистої зус­трічі. Проте вартість прямої поштової реклами в розрахунку на один контакт є порівняно високою. Вона може бути виправданою тільки за умови, коли рекламодавець точно знатиме, що його звернення потрапило до рук тих, кому воно потрібне.

Відтак раніше ніж організовувати цю роботу треба скласти пе­релік потрібних адрес. В економічно розвинутих країнах діють на­віть спеціальні брокери з продажу таких списків. Вони мають банк адрес за різними сегментами ринку. Це фірми, підприємці, банки, агентства, приватні особи, що розподілені на спеціальні групи за май­новими, сімейними, релігійними, освітніми цензами та інтересами.

Так, найбільший у Німеччині брокер списків має 280 млн адрес. Особливо виділено майже 800 тис. приватних осіб з високою купі­вельною спроможністю, а також до 6 млн споживачів у різних краї­нах за інтересами. У комп'ютери брокерів заносяться дані про по­купців елегантного одягу, фірмового взуття, про розміри гаражів, щомісячні прибутки та значні покупки в останні місяці. Щоранку поштові служби Німеччини кладуть у поштові скриньки рекламні послання вартістю понад 12 млн марок.

Інший вид реклами — реклама на місці продажу — це комплекс заходів для доведення комерційної інформації до покупця безпосе­редньо на місці продажу товару, інформації, яка спонукувала б його до негайної дії, тобто купівлі. Ясна річ, вона має справляти значний психологічний вплив, яскраво і винахідливо презентуючи товар, впливаючи тим самим на поведінкові рефлекси покупця (споживача). Класична реклама має на меті досить тривалий процес зміни пове­дінки споживача для купівлі якогось товару в майбутньому. Реклама на місці продажу має діяти «блискавично», інакше вона втрачає будь-який сенс. Це є її основним недоліком, який, проте, урівнова­жується такими перевагами:

— її звернено до можливих потенційних покупців, яких справді цікавить товар (інакше вони не прийшли б до місця його продажу), а це забезпечує їй високу ефективність;

— вона полегшує споживачеві вибір, допомагаючи придбати то­вар швидко, без зайвих вагань;

— вона пропонує хоч і не відомий досі покупцеві товар, але так,

щоб це діяло на його уяву;

— вона, як правило, дає можливість покупцеві порівняти кілька видів близьких за призначенням товарів і вибрати або те, що йому найбільше подобається, або те, що відповідає його матеріальним

можливостям.

До особистісної (індивідуальної) реклами зарубіжні спеціалісти

відносять безпосередню рекламу якимись особами, авторитетними у своєму колі. Сюди ж зараховують і багаторівневий маркетинг, що уможливлює створення мережі розповсюджувачів-дистриб'юторів, які, в свою чергу, «агітують» за продукт родичів, друзів, знайомих. Цей напрям маркетингових комунікацій уважається найбільш ефек­тивним, оскільки є досить переконливим.

Процес створення мережі дистриб'юторів звичайно відбувається поступово:

перший крок — ви вибираєте компанію, що працює за прин­ципом багаторівневого маркетингу, причому таку, котра випускає якісну продукцію і керівництву якої ви довіряєте;

другий крок — ви починаєте самі користуватися продукцією ком­панії, тобто її купуєте, споживаєте та практично оцінюєте її якість;