Реферат: Психічні форми освоєння дійсності

Спостережливість – цінна властивість особистості, яку необхідно розвивати.

Сенсорна деривація – людині потрібні відчуття і сприйняття.

Аналізатори взаємодіють між собою. Ця взаємодія виявляється в так званій компенсації.

Компенсація – підвищення чутливості одних аналізаторів при втраті чутливості іншими.

(У сліпих – надзвичайно розвинені слухові і тактильні, у глухих – чуття вібрації. Є випадки, коли людина, яка втратила слух, може слухати музику, поклавши руку на інструмент.

Цікавим є і феномен адаптації.

Адаптація – це зміна чутливості аналізатора відповідно до сили подразника. Вона настає при тривалих подразненнях і буває позитивною (в темряві – після світла – людина не бачить, але через короткий час ”око” пристосовується і, наприклад, в кінотеатрі людина легко знаходить своє місце).

Негативна – звикання до шуму, вібрації, різкого світла, запаху (не помічаєш їх) веде до різних порушень, а іноді й до хвороби.

У молодих людей, які постійно працюють під гучну музику, погіршується слух; перебувають в яскраво або тьмяно освіченому приміщенні – погіршується зір і п.п. Тому слід дотримуватися гігієнічних вимог для того, щоб зберегти своє здоров’я. Статистика свідчить, що кожний 5 юнак допризовного віку має певні вади, пов’язані із зором, слухом.

2. Пам’ять, її види та закономірності.

Пам’ять – це психофізіологічний процес, що виконує функції: а) запам’ятання; б) збереження; в) відтворення; г) забування досвіду особистості.

Процеси пам’яті називають мнемічними

(Мнемозина – богиня пам’яті).

Є кілька класифікацій пам’яті.

І. За характером психічної активності.

Моторна (рухова) – це запам’ятання, збереження і відтворення рухів та їх систем.

Ознакою доброї рухової пам’яті є фізична спритність, танці, спортивна тощо.

Емоційна – пам’ять на пережиті почуття. Давні події переживаються. Як раніше. (Місячний співом бум наповнений сад).

Образна – залежно від аналізатора – зорова, слухова, тактильна, нюхова, смакова.

Ейдетична вид образної пам’яті – надзвичайно точне образне відтворення предмета при його відсутності (властива підліткам, людям, які ізольовані тривалий час).

Словесно-логічна – думки, втілені у форму мови (осмислене запам’ятання)

ІІ. За характером мети діяльності.

Довільна, мимовільна, після довільна.

Кожній людині притаманні всі названі види пам’яті, але, звичайно, домінує один: у художника – образна, у лектора – словесно-логічна, в актора – емоційна, у спортсмена – рухова.

У процесі навчання важливо об’єднати всі ці види.

Сучасні психологи виділяють 3 види пам’яті щодо часу, протягом якого зберігається інформація (за тривалістю утримання інформації).

Це довгочасна – найбільш поширений засіб збереження інформації (тобто на тривалий період).

Короткочасна – це ніби відлуння тільки що сприйнятого. Її образи на диво близькі до оригіналу. При сильних сторонніх подразниках вони швидко зникають. Не залишаючи сліду. Якщо умови сприятливі, то образи короткочасної пам’яті закріплюються і стають надбанням довгочасної пам’яті. Специфіка оперативної пам’яті полягає в тому, що вона обслуговує тільки певні дії, які використовуються і стають непотрібними. ( В задачі на 3 дії нам найважливішим є останній результат, а 2 проміжних в підсумку вже не відіграє ніякої ролі. Це, за твердженням дослідників, - ділова пам’ять.

Відповідно до мети запам’ятання виділяють: (за характером мети діяльності) мимовільну – інформація запам’ятовується без спеціально поставленої мети;

Довільну – постав лан мета, треба докласти зусиль, щоб запам’ятати.

Післядовільну – поставлена мета, але людина так захопилася інтел. діяльністю, що за мету забула (читає чи пише із задоволенням).

ЛІТЕРАТУРА

Коломинський Я.Л. Человек: психология. – М., 1986.

Леви В. Охота за мыслью. – М., 1967.

Психологія: підручник /Під ред. Трофімова Л. – К., 1998.

Чайченко Г.М. Фізіологія вищої нервової діяльності. – К, 1993 .

Шостак В.І. Природа наших відчуттів. – К., 1989.