Реферат: Законодавство України про господарські об'єднання

Закон «Про підприємства в Україні» (ст.3) надає підприємствам право об'єднуватися у групи підприємств за галузевим, територіальним чи іншим принципом, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України. Такі групи підприємств визначаються в теорії господарського права як господарські об'єднання, які слід відрізняти від господарських товариств, що є підприємствами, а не об'єднаннями. Дане визначення з юридичної точки зору означає, що господарське об'єднання являє собою один з видів суб'єктів господарського права. Підприємства, які ввійшли до об'єднання, є його членами або його учасниками і зберігають статус юридичної особи.

Ознаки господарського об'єднання.

Об'єднання як суб'єкт права має свої економічні, організаційні та юридичні ознаки, які відрізняють його від підприємства.

По-перше, підприємства консолідуються в групи-об'єднання на основі певних матеріальних(економічних) інтересів. Це об'єднання виробничої, науково-технічної, комерційної діяльності членів об'єднання, централізація управлінських, координаційних функцій тощо. Матеріальні інтереси як основа об'єднання визначаються засновниками в договорі або статуті як мета, завдання та функції об'єднання.

По-друге, об'єднання як суб'єкт господарського права має майно, юридичне відособлене від майна членів об'єднання. Майном об'єднання є:

а) основні фонди і оборотні кошти, передані членами об'єднання на його баланс згідно з договором чи статутом;

б) майно, набуте об'єднанням в результаті господарської діяльності;

в) майно створених об'єднанням підприємств.

Майно об'єднання є колективною (спільною частковою) власністю, право на частки в якій належить членам об'єднання. Майно членів об'єднання не входить до складу майна об'єднання.

По-третє для об'єднання характерна централізація в руках об'єднання як суб'єкта права функцій і повноважень його членів. Склад функцій, які може централізувати об'єднання визначають засновники в договорі або статуті без створення юридичної особи, подають заповнену реєстраційну картку та документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.

Четвертою ознакою об'єднання є особлива правосуб'єктність. її особливість обумовлена організаційною структурою об'єднання. Членами об'єднання підприємств можуть бути лише юридичні особи(підприємства, організації), кожне з яких при входженні до об'єднання зберігає права юридичної особи. Саме цим відрізняються об'єднання від підприємства, яке1 не має в своєму складі інших юридичних осіб.

З точки зору правосуб'єктності, об'єднання являє собою" сукупність самостійних суб'єктів права, спільні майнові права та інтереси яких реалізує об'єднання.

Види об'єднань.

Матеріальним критерієм класифікації об'єднань на види закон визначає мету, тобто основу їх створення та діяльності. Це може бути: досягнення спільних матеріальних та інших інтересів членів об'єднання, координація їх діяльності, централізоване виконання виробничо-господарських і управлінських функцій; реалізація спільного інвестиційного проекту тощо.

Юридичним критерієм класифікації об'єднань на види закон визначає правовий режим членства учасників в об'єднаннях. За цим критерієм розрізняються договірні і статутні об'єднання. Відповідно до Закону «Про підприємства в Україні» договірними об'єднаннями є асоціації та корпорації. До статутних належать концерни і консорціуми.

Асоціації це договірні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з учасників.

Другим видом договірних об'єднань є корпорації створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з них.

Договірні об'єднання відрізняються від статутних правовим режимом створення і функціонування. Засновниками цих об'єднань можуть бути підприємства всіх форм власності. Створюються дані об'єднання на добровільних засадах, тобто тут діє принцип добровільного членства. Підприємства можуть добровільно входити до даних об'єднань як їх засновники або члени, а також можуть вийти зі складу діючого договірного об'єднання на свій розсуд. Підприємства, які входять в об'єднання, можуть вийти з його складу із збереженням взаємних зобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами та організаціями.

Вихід структурних підрозділів і самостійних підприємств із об'єднань може здійснюватись за згодою власника майна чи уповноваженого ним органу та з участю трудового колективу з наданням їм права підприємства. Відмову власника може бути оскаржено трудовим колективом до суду.

До статутних об'єднань відноситься концерн - це об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств. Фінансовою залежністю обумовлено те, що в концерні застосовується найбільш високий рівень централізації управлінських функцій і повноважень підприємств концерну.

До даного виду об'єднань слід віднести також державні корпорації, в той час як за законом це договірні об'єднання.

Третім видом є консорціум - тимчасове статутне об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення статутної мети. Після досягнення мети дані об'єднання або ліквідовуються або перетворюються в постійне господарське об'єднання.

Характерним для правового становища статутних об'єднань є те, що:

• засновниками їх є власники і уповноважені органи, а не самі підприємства;

• вони діють на підставі затверджених засновниками статутів, тобто не мають установчих договорів;

• обмежене право вийти з державних об'єднань за згодою органів, визначених в актах про їх створення,

Господарському об'єднанню в основному притаманні такі функції:

• виконання завдань, визначених договором, статутом;

• вирішення спільних для групи підприємств питань, зокрема, питань соціально-економічного розвитку;

• проведення спільної для галузі науково-технічної політики(підвищення технічного рівня виробництва, покращання якості продукції, зовнішньоекономічна діяльність та інше);

• захист прав та інтересів підприємств об'єднання тощо. Об'єднання діють на основі договору або статуту, який затверджується їх засновниками або власниками. Підприємства, які входять до складу зазначених організаційних структур, зберігають права юридичної особи, і на них поширюється дія Закону «Про підприємства в Україні».

Рішення про створення об'єднання (установчий договір) і статут цього об'єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, визначеному законодавством.

В об'єднання підприємств, зареєстроване б Україні, мажуть входити підприємства інших держав.

Підприємства України можуть входити в об'єднання, зареєстровані в інших державах. Порядок вступу в об'єднання у зазначених випадках здійснюється відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність.

Об'єднання є юридичною особою, може мати самостійний і зведений баланси, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Реєстрація об'єднання провадиться в порядку, встановленому Законом «Про підприємства в Україні».

Об'єднання не відповідає за зобов'язаннями підприємств, які входять до його складу, а підприємства не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором (статутом).

Об'єднання ліквідується за рішенням підприємств, які входять в нього. Ліквідація об'єднання здійснюється у порядку, встановленому для підприємства. Майно, яке залишилося після ліквідації об'єднання, розподіляється між учасниками згідно з статутом або установчим договором об'єднання.