Реферат: Прокуратура України. Статус, структура, функції
Предметом нагляду є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, виправно-трудових, інших установ, які виконують покарання або заходи примусового характеру, що призначають судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання під вартою або відбування покарання особами в цих установах, їхніх прав і виконання ними своїх обов’язків.
Здійснюючи цю функцію, прокуратура наглядає за додержанням законів у таких установах:
ізоляторах тимчасового тримання;
слідчих ізоляторах;
в’язницях;
виправно-трудових колоніях;
виховно-трудових колоніях;
лікувально-трудових профілакторіях;
психіатричних лікарнях.
З метою забезпечення цього виду нагляду прокурор наділяється такими повноваженнями (ч. 2 ст. 44 Закону):
у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, які там перебувають, ознайомлювати з документами, на підставі яких ці затримані, заарештовані, засуджені або на підставі яких до них застосовано заходи примусового характеру;
перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестувати або скасувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;
прокурор повинен негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, позбавлені волі або в установі для виконання заходів примусового характеру.
Постанова і вказівки прокурора щодо додержання встановлених законом порядку й умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов’язковими і підлягають негайному виконанню (ст. 45 Закону).
Під час здійснення нагляду прокурор виявляє порушення закону, виконує такі дії:
розглядає заяви і скарги затриманих, заарештованих, засуджених, інших громадян та організації про порушення закону, що визнає умови і порядок затримання, тримання під вартою, виконання вироку;
ознайомлюється з документами, на підставі яких цих осіб засуджено, затримано або взято під варту;
відвідує установи, в яких тримаються затримані, взяті під варту, засуджені, і опитує осіб, які там перебувають;
бере участь в судових засідання х, в яких суддею розглядаються питання, пов’язані з виконанням вироку.
Згідно зі ст. 5 Закону і п. 9 ХУ (Перехідні положення) Конституції України до введення в дію законів щодо сформування системи досудового слідства органи прокуратури продовжують виконувати функцію розслідування діянь, що містять ознаки злочину, які віднесенні до їх компетенції. Провадження попереднього слідства покладено на слідчого прокурора. Відповідно до ст. 17 Закону у генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим є старші слідчі в особливо важливих справах і слідчі в особливо важливих справах, прокурора турах областей, міст та інших прирівняних до них прокуратурах можуть бути слідчі в особливо важливих справах і старші слідчі, у районних, міжрайонних, міських прокуратурах - старші слідчі і слідчі.
Прокурор має право особисто проводити розслідування в повному обсязі у будь-якій кримінальній справі.
Здійснюючи розслідування, слідчий чи прокурор зобов’язані в разі виявлення ознак злочину порушити кримінальну справу, встановити злочинця, всебічно, повно та об’єктивно дослідити всі обставини справи, встановити причини та умови, що сприяли вчиненню злочину, і вжити заходів щодо їх усунення.
У ст. 5 Закону передбачено, що однією з функцій прокуратури є нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, або, іншими словами, - загальний нагляд.
До предмету загального нагляду відповідно до ст. 19 Закону належать:
відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законом;
додержування законів про недоторканість особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачено іншого порядку захисту цих прав;
додержування законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірку виконання законів здійснюють за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що потребують прокурорського реагування, а за наявності підстав – також з власної ініціативи прокурора.
Під час здійснення загального нагляду прокурор має такі повноваження:
безперешкодно за посвідчення, що підтверджує посаду, входить у приміщення державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядковані чи належності, до військових частин, установ без спеціальних перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для здійснення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою і таких, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіденційну інформацію.
вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності, а також про заходи щодо її забезпечення;
вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і під конкретних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також забезпечення фахівців для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону;
в разі порушення закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції має право:
опротестовувати акти Прем’єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, уряду Автономної республіки Крим, міністерств, державних комітетів і відомств, виконавчих і розпорядчих органів місцевих рад народних депутатів, підприємств, установи, організації, громадських об’єднань, а також рішення і дії посадових осіб;
вносити подання або протести на рішення місцевих рад народних депутатів залежно від характеру порушень;
порушувати встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій;
давати припис про усунення очевидних порушень закону;
носити про подання до державних органів громадських організацій і посадовим особам про усунення порушення закону та умов, що сприяли їм;
звертатися до суду або арбітражного суду і заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Практика здійснення нагляду за додержанням законів щодо конституційних прав, свобод та захисту інтересів громадянина, а також за законністю правових актів органів місцевого самоврядування, підприємствами, установ та організацій свідчить про те, що закони порушуються. В цілому в Україні працівники прокуратури в 1999р. виявлено 305 366 приписів і подань, 106 747 осіб притягнуто до дисциплінарної, адміністративної та матеріальної відповідальності, за наглядовими перевірками порушено 13 109 кримінальних справ[16].
4.Порядок діяльності органів прокуратури
Ефективність прокурорського нагляду багато в чому визначається рівнем організації діяльності органів прокуратури. Складні завдання, що стоять перед прокуратурою, успішно можуть виконувати лише люди, які мають належну професійну підготовку, високу зрілість.
Відповідно до ст. 46 Закон України “Про прокуратуру”, прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості[17]. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходить в органах прокуратури стажування до одного року.
Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності.
Необхідними організаційними елементами роботи прокуратури є планування її діяльності, перевірки виконання завдань, облік і звітність, систематизація законодавства.
Планування забезпечує визначення першочерговості завдань, що вирішується прокуратурою протягом певного проміжку часу (кварталу, півріччя, рік), розроблення і реалізацію програм заходів по вирішенню цих завдань, координацію правоохоронної діяльності і взаємо дію з іншими державними органами, персональну відповідальність за виконання запропонованих заходів. В залежності від строків розрізняють поточне і перспективне планування. Призначення поточного планування – вирішення завдань в короткі проміжки часу. Перспективне планування зорієнтоване на більш тривалий період і передбачає здійснення комплексу заходів по вирішенню питань, зміцнення законності і боротьби зі злочинністю.
Правило контролю і перевірки виконання в органах прокуратури, як правило, здійснюється в таких формах:
контроль і перевірка виконання вимог чинного законодавства України, наказів і розпоряджень Генерального прокурора України;