Реферат: Шляхи становлення політичної свідомості суб'єктами політичного життя

Основними каналами вияву громадської думки є рефе­рендум, опитування населення, збори, маніфестації, всена­родні обговорення. Особливе значення мають засоби масової інформації. В сучасній політології вони розглядаються як один із найважливіших інструментів завоювання і здійснення влади. Західні політологи називають засоби масової інфор­мації "четвертою гілкою влади".

У процесі подолання тоталітаризму і становлення правової держави винятково важливим є формування громадянської культури.

Політичне життя яскраво засвідчило, що категорія "гро­мадянська культура" — ключове поняття політології, фун­даментальна проблема, без якої не можуть бути розв'язані інші центральні політологічні проблеми.

Громадянська культура є відображенням громадянського суспільства, громадянської сфери суспільного життя, грома­дянських прав і статусу громадянина. Поняття "громадянин" і "людина" використовуються як неідентичні в історії сус­пільної думки.

Громадянська культура — різновид політичної культури, її вищий щабель. Вона передбачає, що суб'єкти політичного процесу в своїй діяльності керуються насамперед інтересами всього суспільства і саме йому підпорядковують свої часткові, корпоративні цілі, що дії цих суб'єктів спрямовуються на дотримання громадянського консенсусу і здійснюються в межах правової держави. Можна вважати, що це політична культура громадянського суспільства, яка передбачає єдність громадянських прав і обов'язків. Громадянська культура визначається не тільки правовими, а й етичними (мораль­ними) чинниками політичної діяльності.

Сучасна політична думка підкреслює самоцінність люд­ської особистості, недоторканість і гарантії її громадянських прав, у тому числі в сфері відносин власності, що особливо важливо в умовах ринкової економіки. Але на політичному рівні, як засвідчила практика, неможливо всі диферен­ційовані інтереси узгодити. Багато з них узгоджуються тільки на рівні громадянських механізмів, громадянського консен­сусу. Якщо політичний процес у конфліктних формах випереджує в своєму бурхливому розвитку становлення й ефективну дію механізму громадянського консенсусу, то суперечності і кризова ситуація не згладжуються, а почи­нають загострюватися. Є підстава говорити про необхідність випереджуючого розвитку громадянської свідомості, прагнен­ня до загального блага й інших загальнолюдських грома­дянських цінностей, про які тривалий час говорили як про "буржуазні передсуди". Громадянська культура, з одного боку, є необхідною ланкою між класовими, груповими і загальнолюдськими цінностями, а з другого — об'єднуючою основою у діяльності політичних партій, суспільних ор­ганізацій, що часто-густо стоять на різних, а іноді діамет­рально протилежних позиціях.

Громадянськість — одна із найважливіших ознак інтелі­гентності і цивілізованості суспільства. Характерна прикмета демократизації політичного життя — зростання громадянської свідомості людей, встановлення громадянської гідності і прав особистості в повному обсязі. Категорія громадянськості в Різноманітних своїх виявах (свідомість, культура, життєва позиція, інтереси, пріоритети, цінності та ін.) — багатогранне поняття, в якому віддзеркалюються ключові проблеми ство­рення повноцінного громадянського суспільства, забезпечення громадянського миру і громадянської політичної консолідації.

Отже, є достатньо підстав стверджувати, що в темі громадянської культури, як у призмі, відбивається і кон­центрується багато інших проблем влади і політичного плюралізму, громадських рухів і політичної поведінки, гро­мадянського суспільства і громадських асоціацій та ор­ганізацій, громадянських якостей особистості.

Список використаної літератури:

1. О. В. Лазаренко, О. О. Лазаренко. Теорія політології. - К., Вища школа. 1996.

Основи політології. - К., «Либідь». 1990.

Политология. Энциклопедический словарь. - М., 1993.

Чиркин В. Е. Политическая и государственная власть. Сов. Гос. и право. М., 1988

Рябов С. Г. Державна влада: проблеми авторитету і легітимності. - К., 1996.