Реферат: Виробнича діяльність підприємницьких структур

Розвинений ринок засобів виробництва передбачає рівновагу між товарною масою та обсягом платіжних засобів підприємств. Більше того, пропозиція засобів виробництва повинна перевищувати плато­спроможність попиту і тільки тоді виробники будуть змушені включа­тися у боротьбу за споживача, виникне конкуренція між ними. Йдеть­ся про традиційне завищення попиту на засоби виробництва, яке грунтується на плановій системі, що (при усій її тотальності) ніколи не гарантувало обсяг, асортимент і точні строки поставок. Проте, якщо не обмежити надмірний попит на засоби виробництва, ніяких матері­альних ресурсів не вистачить, щоб його задовольнити. Тому перехід до комерційного розрахунку передбачає більш жорсткі умови креди­тування господарських ланок, передавання цих функцій комерційним банкам, які стягують з боржників великий відсоток за кредит, що при­зводить до різкого обмеження попиту на кредитні ресурси. Разом з тим доцільно (як це прийнято в інших країнах) підвищити норму від­сотка за банківськими депозитами підприємств, стимулюючи тим са­мим схильність до збереження грошей.

Сьогодні, ще недостатньо розуміючи сутність комерційного розра­хунку, багато підприємців, керівників державних підприємств не по­спішають позбавитися госпрозрахунку. Деякі ототожнюють його з ко­мерційним, інші намагаються реанімувати його, надаючи госпрозра­хунку якості комерційного.

Дійсно, справа не в назві. Адже у свідомості людей він ще дов­го буде присутнім, тому що з госпрозрахунком завжди були пов'я­зані спроби вистрибнути на поверхню з „економічного корабля то­талітарної системи, який тоне". Проте при адміністративному управ­лінні господарством госпрозрахунок перетворився у штучно скон­струйований метод планового управління, розрахований як „дова­жок" до відверто директивного планування якоїсь подоби товарно-грошових відносин - формальних і псевдоринкових. Звідси, однак, не випливає, що госпрозрахунок безнадійний. Якщо його форми на­повнити адекватним (а не планово-директивним) змістом, він „за­живе і запрацює". Такий зміст йому може надати ринкова конку­ренція.

Знайшовши реальний конструктивний зміст, господарський роз­рахунок неминуче і швидко набуде комерційних і господарських ознак. Основними повинні бути вільний вибір конТрагентів-поста-чальників і споживачів, посередництво, реалізація продукції за до­говірними цінами (цінами рівноваги), комерційна таємниця, банкрут­ство нерентабельних підприємств (фірм), надання державою фі­нансової допомоги у виняткових випадках, повноцінна конкуренція та ін.

Усе це приведе до того, що господарський розрахунок повністю трансформується у комерційний і буде основним методом господа­рювання на підприємствах бізнесу всіх форм власності.