Реферат: Роль бізнес-проекту для розвитку компанії. Життєвий цикл бізнес-проекту

На стадії переговорів інвестор і замовник, який хоче одержати фінансування під проект, докладають зусиль для того, щоб дійти згоди щодо заходів, необхідних для забезпечення успіху проекту. Досягнуті домовленості потім оформлюються як документально застережені юридичні зобов’язання. Після проведення переговорів складаеться протокол намірів, меморандум або інші документи, що відображають досягнуті домовленості.

Під реалізацією проекту розуміють виконання необхідних робіт для досягнення його цілей. На стадії реалізації провадиться контроль і нагляд за всіма видами робіт чи діяльтності в міру розвитку проекту. Порядок проведення контролю та інспекціі мае бути погоджено на стадії переговорів.

На стадії завершальної оцінки визначаеться ступінь досягнення цілей проекту, із набутого досвіду робляться висновки для його використання в подальших проектах. У перебігу цієї стадії треба порівняти фактичні результати проекту із запланованими.

Розглянемо детальніше кожну стадію циклу проекту.

2. Ідентифікація

2.1. Виникнення ідеї проекту

У контексті загальних пріоритетних завдань проектів, що узгоджуються з результатами вивчення розвитку економіки в цілому та її секторів, ідеї стосовно проекту надходять з різних джерел.

Ідея проекту може бути обумовлена:

прагненням виконати завдання, що стоять перед країною;

незадоволеними потребами і пошуком можливих шляхів їх задоволення;

ініціативою приватних чи державних фірм, які прагнуть одержати переваги у використанні нових можливостей;

труднощами або обмеженнями в перебігу розробки, викликаними браком важливих виробничих потужностей, нерозвиненістю сервісу, нестачею матеріальних і людських ресурсів або ж адміністративними чи іншими перешкодами;

наявністю невикористаних або недовикористаних матеріальних чи людських ресурсів та можливістю їх застосування в продуктиваних галузях;

необхідністю зробити додаткові капіталовкладення;

прагненням створити сприятливі умови для формування відповідноі інфраструктури виробництва й управління;

стихійними лихами (посухи, повені та землетруси).

Ідеї щодо проекту надходять також з-за кордону в результаті :

пропозицій іноземних громадян або фірм про інвестиції;

інвестиційних стратегій, розроблених іншими країнами, а також можливостей, що виникають у зв’язку з міжнародними договорами;

домінуючих поглядів фахівців або ж консенсусу в рамках міжнародної спільноти з таких питань, як народонаселення, стан навколишнього природного середовища та боротьба із зубожінням;

діяльності організацій по наданню двосторонньої допомоги і поточних проектів цих організацій у даній країні.

2.2. Визначення цілей проекту

Метою всіх проектів розвитку економіки е поліпшення рівня життя людей, які опиняються у сфері дії проекту. Ця глобальна мета може бути досягнута через вирішення локальних завдань різного рівня – підвищення ефективності виробництва, зниження транспортних витрат, збільшення обсягу експорту тощо. Тому після визначення ідей проекту необхідно встановити його цілі й масштаби шляхом пошуку такого комплексу заходів, який мав би найвищий шанс забезпечити стабільне підвищення рівня життя людей, що опиняються в сфері дії проекту.

Визщначення і попередній відбір ідей проекту можуть мати далекосяжні наслідки. Деякі ріішення, прийняті на цьому етапі, надалі можуть зазнавати змін, хоч би як ретельно було проведено подальші етапи розробки та експертизи проекту.

Проекти можуть мати численні цілі і задовольняти як регіональні, так і загальнонаціональні інтереси.

Особливу увагу на початкових стадіях проекту слід приділяти врахуванню думок усіх учасників проекту, всіх тих, хто може виграти чи програти в результаті його здійснення. Неузгодженість щодо цілей проекту і незацікавленість сторін досить часто спричиняє низьку якість здійснення проекту.

Визначення цілей являе собою процес, що йде в двох взаємодоповнюючих напрямках. З одного боку, потрібне скорочення кількості ідей щодо обговорюваного проекту, але, з іншого боку, відібрані ідеї проекту потребуть дедалі докладнішого уточнення.

2.3. Відсів гірших варіантів і відбір ідей проекту

Щоб виявити кращий варіант проекту, треба розглянути широке коло можливих його варіантів. Надто часто вибір якогось одного способу чи варіанта проекту робиться передчасно. Дуже корисно внести всі можливі варіанти до початкового переліку обговорюваних ідей, а потім шляхом використання логічної схеми відбору відкинути ті варіанти, які очевидно гірші. Початковий список альтнернативних підїходів може звузитися до кількох або одного варіанту, стосовно котрого існують доволі повні дані про всі аспекти, вартість, переваги і ймовірний ризик, щоб вважати варіант готовим для проведення стадій розробки та експертизи проекту.

В міру відсіву альтернативних варіантів деталі й розрахунок кожного аспекту проекту уточнюються. Тим самим вдається уникнути надміру детальної підготовчої роботи над варіантами, які врешті-решт відкидають. Відмінність між стадіями ідентифікаціі та розробки частіше буває кількісною, аніж якісною.

Відхилення варіантів проекту відбуваеться на основі відбору ідей, які згодом буде прийнято і піддано детальному аналізові на стадіях розробки та експертизи проекту, щоб переконливо мотивувати відхилення якогось варіанта проекту.

Причинами відхилення варіантів проекту можуть бути:

недостатній попит на запропонований продукт проекту або відсутність порівняних переваг перед наявними продуктами;

надмірні витрати проекту порівняно з очікуваними вигодами;

відсутність політичноі підтримки влади;

непридатна для здійснення цілей проекту технологія;

завеликий масштаб проекту, що не відповідає наявним організаційним та управлінським можливостям;

надмірний ризик;

зависокі витрати на експлуатацію проекту порівняно з наявними фінансовими ресурсами або порівняно з альтернативними рішеннями.

2.4. Попереднй аналіз здійснимості проекту

Якщо при відборі ідей проекту не вдалося знизити кількох поданих варіантів до кількох, які заслуговують на детальне вивчення, треба провести попередній аналіз здійснимості цих проектів. Такі дослідження слід проводити тільки в обсязі, необхідному для з’ясування в широкому сенсі правомірності ідеї проекту і ранжирування існуючих альтернатив. Такий підхід дозволяе з’ясувати, які варіанти проекту потрібно залишити для подальшого детального розгляду і водночас навести переконливі причини відхилення інших поданих варіантів. Глибший аналіз варіантів проекту – технічний, екологічний, комерційний, економічний, фінансовий, соціальний, інституційний та інші – може бути відкладено до стадії детальної розробки та експертизи.

Перш ніж схвалити ідею проекту, необхідно вивчити:

обсяг і характер попиту на продукцію чи послуги населення або намічених районів, які мають дістати вигоди від здійснення проекту;

наявність альтернативних технічних рішень з відповідними оцінками випуску продукції, в тому числі наявність технологій, які вже використовували на місці, та можливості їх удосконалення;

наявність основних матеріальних і людських ресурсів;

порядок величини витрат як на початкові капіталовкладення, так і на покриття експлуатаційних витрат;

порядок величини фінансової та економічної цінності варіантів проекту;

всілякі організаційні перешкоди і політичні рішення, які можуть серйозно вплинути на запропонований проект.

Якщо проект вартий подальшого розгляду, слід визначити, які дані будуть потрібні на стадії розробки проекту. Це такі дані, як, скажімо, детальний аналіз ринку, геологічна розвідка місцевості або оцінка природного середовища та потенційних джерел сировини, докладні дані про важливі урядові рішення й політичний курс, а також економічні, соціальні й культурні характеристики населення в районі здійснення проекту.

Проект може вважатися вивіреним і готовим для передачі на стадію розробки за дотримання таких умов:

проведено відбір альтернативних варіантів проекту;

ідентифіковано основні організаційні й політичні проблеми, які можуть вплинути на долю проекту, і визначено, що вони можуть бути розв’язані;

визначено очікувані вигоди і витрати;

існує цілковита підтримка як влади, так і інших учасників проекту.

Література:

1. Баум У. Цикл реализации проекта. –Вашингтон, Институт экономического развития Всемирного Банка, 1982.

2. Руководство по циклу проекта. - Вашингтон, Институт экономического развития Всемирного Банка, 1994.