Реферат: Організація і забезпечення матеріально-технічними ресурсами
План.
Структура і функції матеріально-технічного забезпечення на підприємстві.
Організація поставок матеріальних ресурсів на підприємстві.
Організація забезпечення виробничих участків.
Структура і функції матеріально-технічного забезпечення на підприємстві.
Для безперебійного функціонування в-ва необхідно добре налагодити матеріально-технічне забезпечення, яке на підприємстві здійснюється через органи МТЗ.
Головним завданням органів забезпечення підприємства є своєчасне і оптимальне забезпечення в-ва необхідними ресурсами відповідно комплектності і якості.
Вирішуючи завдання забезпечення, працівники служб забезпечення повинні вивчати і враховувати попит і пропозиції на всі необхідні підприємству матеріальні ресурси, рівень і зміна цін на них і на послуги посередницьких організацій, вибирати найбільш економічну форму руху товарів, оптимізувати запаси, знижувати транспортно-заготівельні і складські витрати.
Служби забезпечення для своєї роботи керуються такими напрямками:
Планування, яке вивчає:
внутрішнє і зовнішнє середовище підприємства, а також ринок окремих товарів
прогнозує і визначає потреби всіх видів ресурсів, планує оптимальні господарські зв’язки
оптимізує виробничі запаси
планує потреби матеріалів і встановлює їх ліміт на відпуск цехом
оперативно планує забезпечення
Організація, яка включає:
збір інформації про потреби в сировині, участь в ярмарках, виставках-продажах, аукціонах
аналіз всіх джерел задоволення потреби в матеріальних ресурсах з метою вибору найбільш оптимального
укладання з постачальниками господарських договорів на поставку продукції
отримання і організація завозів реальних ресурсів
організацію складського господарства, яке входить в склад служб забезпечення
забезпечення цехів, участків, робочих місць необхідними матеріальними ресурсами
Контроль і координація роботи в склад яких входять:
контроль за виконанням договірних зобов’язань постачальників, виконання ними строків поставки продукції
контроль за розходом матеріальних ресурсів на в-ві
вхідний контроль за якістю і комплектністю поступаючих матеріальних ресурсів
контроль за виробничими запасами
висунення претензії постачальникам, транспортним організаціям
аналіз роботи служб забезпечення, розробка міроприємств по координації діяльності цих служб і підвищення її ефективності.
В умовах ринку підприємство саме вибирає постачальників, а значить і саме має право на вибір ефективних ресурсів. Це заставля є працівників МТЗ вивчати ринок, а також якість поставок, співпрацювати з різними постачальниками.
Організаційна побудова, характер і методи роботи служб забезпечення на підприємствах відрізняються між собою.
В залежності від об’ємів, типів і спеціалізації підприємств, матеріаломісткості продукції і територіального розміщення на підприємствах складаються різні умови, які вимагають відповідного розподілу функцій і вибору структури органів забезпечення.
На невеликих підприємствах, які споживають малі об’єми матеріальних ресурсів в обмеженій номенклатурі функції органів забезпечення накладаються на невеликі групи або окремих працівників господарських відділів підприємства.
На великих підприємствах цю функцію виконують спеціальні відділи МТЗ.
Найбільш характерний вид структури органів забезпечення називається змішаним, коли товарні відділи, групи, бюро спеціалізуються по забезпеченню конкретними видами сировини, матеріалів, обладнання. Однаково поряд з товарними групами у відділ МТЗ входять планова група, диспетчерська група.
Такий тип структури найбільш раціональний, він вимагає від працівників відповідальності.
 |
 |  |  |
Змішана структура відділу МТЗ.
Головна група виконує функції по аналізу навколишнього середовища і ринкові дослідження, визначає потреби в МТР, оптимізує ринкову поведінку по найбільш вигідному забезпеченню, розробляє плани забезпечення і аналізує їхнє виконання, контролює виконання договорів поставок.
Товарні групи виконують функції по забезпеченню в-ва конкретними видами матеріальних ресурсів – планують, обліковують, завозять, зберігають і відпускають сировину, матеріали на в-во, тобто регулюють роботу матеріальних складів.
Диспетчерські групи – виконують оперативне регулювання і контроль за виконанням плану забезпечення підприємства і цехів сировиною і матеріалами, усуває неполадки, які виникають в ході забезпечення в-ва, контролює і регулює хід поставок матеріалів на підприємство.
Для великих підприємств служби МТЗ можуть бути розширені і будуються по функціональному або матеріальному признаку. В першому випадку функція забезпечення (планування, заготовка, зберігання, відпуск) виконуються окремою групою працівників. В другому випадку окремі групи працівників виконують всі функції забезпечення по конкретному виду матеріалів, а також такі (змішані), як ми розглянули. Також на великих підприємствах можуть бути відділи зовнішньої кооперації.
Для здійснення технічного переозброєння і реконструкції в-ва підприємство створює відділи обладнання, які входять в склад капітального будівництва.
Основною ланкою для любого відділу МТЗ являються складські господарства, основне завдання яких є прийом і зберігання матеріалів, їх підготовка до виробничого споживання, безпосереднє забезпечення цехів необхідними матеріальними ресурсами.
Склади діляться на:
матеріальні
виробничі
збутові
Завіз матеріалів і робота складів організовується на основі оперативно-заготівельних планів.
Організація поставок матеріальних ресурсів на підприємстві.
Поставки матеріальних ресурсів на підприємстві здійснюються через господарські зв’язки.
Господарські зв’язки – являють собою сукупність економічних, організаційних і правових взаємовідношень, які виникають між постачальниками і споживачами засобів в-ва і оббігу, повну відповідальність кількості, якості і асортименту, своєчасність і комплектність поставок.
Господарські зв’язки між підприємствами можуть бути прямі і непрямі (побічні), змішані, тривалі і короткочасні.
Прямі – це зв’язки які являють собою зв’язки при яких відношення по поставках продукції встановлюється між підприємством-виробником і підприємством-постачальником прямо, безпосередньо.
Непрямі – це зв’язки, коли між підприємством-виробником і підприємством-постачальником є хоча б один посередник.
Постачання здійснюється змішаним шляхом, тобто напряму або через посередників (дистибютор, джоббер, агенти, брокер).
|
|
|
|
|