Реферат: Творчість Жана-Батиста Симона Шардена в XVІІІ ст
В створеній просвітителями своєвласної атмосфери народжувалось і зміцнювалось направлення, в’язання зі смаками і поглядами третього спів мовлення. Ведучими в ?????? напрямку стали близькі до повсякденного життя і духовного світу простої людини жанри портрета, побутового живопису і натюрморту. При цьому широкого розвитку набув психологічний портрет з соціальною окраскою, особливу образну глибину набув натюрморт, глибоким моральним змістом наповнився жанровий живопис, зв’язок з природою набув пейзаж.
Під впливом ідей просвітителів формувалась незалежна в оцінці людей і явищ творча особливість. Одним із яскравих прикладів такої особистості був видатний живописець Жан Батист Симеон Шарден (Chardin). Народився 2.11.1699 році в Парижі. (6.12.1779 помер теж в Парижі). Батько був столяром. Вчився у академічного живописця П.Ж.Каза і в школі АХ, співпрацював з Н.Н.Куапелем і Ж.Б.Ванлоо.
Молодий Шарден появився в художньому середовищі Парижа в 1720-ті роки, незабаром після смерті Ватто.
Раннім роботам Шардена своєрідний декоративний ефект, зовнішня наповненість. Глибоке і ретельне вивчення натури, приводить до зміни його творчого методу, до класичної ясності і простоти стилю.
Не дивлячись на те, що своїй ранній славі Шарден був вдячний натюрморту, він достатньо рано, швидше всього на початку 1730-х років, перейшов до жанрової композиції. сюжети для них Шарден находить в скромному, повсякденному сімейному побуті бідних містових людей, в оточенні простих людей, небрехливих і працьовитих, - в тому, власне, світі, з яким художник був зв’язаний від народження і способу життя, який формував його як людину і художника.
Життя персонажів Шардена спокійне, небагате на події. Вона проходить в повсякденній праці, в турботах про дім. Молода жінка пере білизну в великій дерев’яній лохані, поряд з нею хлопчик, який випускає мильні бульбашки (“Прачка”, Ленінград, Ермітаж). Домашня вихователька. Збираючи до школи хлопчика, дає йому серйозні наставляння. Турботлива мати учить молитві двох сидячих за столом маленьких дівчат. (“Молитва перед обідом”, 1744, Ленінград, Ермітаж). Увагу художника привертають навіть такі, прозаїчні епізоди, як миюча сковорідку жінка, або жінка, яка чистить брукву. Працьовиті героїні Шардена завжди скромно одіті. Лляний чепець, кофта і спідниця із дешевої тканини і прикриваючи це все фартух становлять весь їх гардероб.
Домовитих і турботливих ґаздинь в картинках Симона Шардена незмінно оточують дерев'яні цебри, мідні котли і віники, сковорідки, грубі глиняні миски і тарілки.
З часу братів Ленен в французькому живописі не було ні одного художника, який би так правдиво і з таким глибоким розумінням, як Шарден, відтворював побут скромних представників третього спів мовлення. Ще сучасники художника відмічали правдивість живопису Шардена. Один з них писав: “Серед жінок третього співмовлення не було ні одної, котра, стоячи перед цим живописом, не відчула б впевненості, що вона бачить своє власне зображення, яка б не впізнала б в ній свій дім, свої повсякденні заняття і привички, всю свою мораль: любов до дітей, турботу про дім, гардероб”.
Найбільш правдивим художником третього співмовлення залишився Шарден на всіх виставках, в яких він брав участь, що принесло йому визнання в самих різних колах суспільства. Освідченні буржуа і прогресивно націлена представники французької культури Шардена за майстерність, життєвість образів і новизну тем. Високого поважали майстра і скромні небагаті буржуа, які бачили в його жанрових вторах самих себе, свій побут і заняття. Не має можливості купувати картини художника, вони прикрашали свої оселі гравюрами з його живописних робіт.
Не залишився непомітним сучасниками рідкісний, вишуканий колорит скромних по типажу і змісту полотен майстра. Дені Дідро називав Шардена “самим великим чарівником”, “першим колористом Салона і, може бути, одним з перших колористів живопису”.
Думку Дідро підтвердив час – Шарден і в наші дні визнається як один з видатних колористів в європейському живописі. Перевищуючи живописців ХІХ ст. Шарад використовував властивість покладених на полотно роздільних мазків чистого кольору зливаються на відстані ока глядача створює легкий, повітряний, багатий найтоншими кольоровими нюансами тон. Не змішуючи фарби на палітрі, майстер вдало відтворював природні форми та кольори.
Життєві риси молодого лиця розкривають перед нами вподобаний облік людини скромної і відзивчивої, ні разу на протязі довгого життєвого шляху не змінившого свої переконання. Таким знали Шардена його сучасники, таким повстав великий майстер перед нами в його портреті-заповіті.