Реферат: Ткання гобелену
Часто буває потрібно підкреслити площину більш грубим контуром рисунка. Ефекту досягають за рахунок перевивання зверху двох ниток основи і знизу кожної нитки (дод. 22.11 (а)), Довші стібки утворюють перевивання знизу по чотири (дод. 22.11 (б)). Змінюючи напрям настилання з уточних настилів утворюють красиву рельєфну косичку (дод. 22.11 (в)). Різні техніки ткацтва показано також на (дод. 22.12, 13), (дод. 23.14, 15).
2.2. Термін “килимове ткання” походить від спеціального типу узорної тканини – килимів, з виробництвом яких ця техніка найчастіше пов’язана. Залежно від технічних і декоративних особливостей до цієї групи народних ткацьких технік входять: “закладне”, “ворсове” і “ретельчасте” ткання. Килим, виготовлений закладною технікою ткання є гладкою, без ворсовою, двосторонньою тканиною, витканою полотняним переплетенням на двох ремізному верстаті. Кольоровий узорний ефект килима створюється вовняним підтканням, яке щільно збите і цілком покриває товсту міцну основу. Характерною особливістю закладного ткання є те, що різнокольорові шматки ниток підткання вручну закладаються в утворений ремізками зів, перетягуються між потрібною кількістю ниток основи і виводяться на зовні, відповідно до малюнка. Заклавши нитки спіткання по всій ширині тканини, закриваємо зів, прибиваємо. У новий зів нитки спіткання прокидаємо в проте лижний бік. Прокидаючи нитки то в один бік, то в другий, починають вимальовуватись контури різнокольорових площин, які з’єднуються між собою по вертикальній, косій та східчастій лінії.
Строго вертикальні і східчасті контури узору тчуть на “межову нитку” (дод. ), чіпляючи нитки спіткання обох кольорів утворюють щілинеа-ажур. Скісні контури тчуть “на косу нитку” (дод. ), при якій ткач повертає сусідні кольори – кожен на своїй нитці основи і на межі кольорів утворюється щілина. Заміщуючи нитки спіткання одного кольору над іншими на одну-дві нитки основи. У техніці килимарства можна використати будь-яку лінію – пряму, криву, коло. Щоб ткати складні композиції, архітектуру, пейзажі, людські фігури потрібно точно по контуру виконувати переплетення, обов’язково враховуючи з’єднання і переходи двох кольорів. Так, пряма вигнута лінія утворюється полотняним переплетенням, а настила піт канна в окремих місцях не з’єднуються між собою, між ними утворюються проміжки. Тоді наступні прокидки перекривають основу там, де не сполучилися між собою попередні прокидки спіткання. Таким способом тчуть і округлі площини (дод. ).
Найскладніша і найпоширеніша в Україні техніка ткацтва (округлення): кольорові нитки спіткання укладають по колу, неначе наносячи пензлем.
У килимовому ткацтві часто використовують техніку обвивання джгутів. Поєднанню гладкої поверхні з кількома обвитими джгутами на площині килима дає красиву сітку. Можна виділити окремі ділянки малюнка кольором. Працюючи в цій техніці, треба міцно і щільно обвивати стержньові нитки основи.
Ворсові тканини виготовляють на вертикальних ткацьких верстатах. Лицьова поверхня килима покрита кінцями (ворсинок) кольорової пряжі, якою обв’язують дві сусідні нитки основи і закріплюють у вигляді вузла. Килимові вузли в’яжуть горизонтальними рядами по ширині основи, підбираючи кольори. Кожен вузол зсовують і відрізняють довгі кінці пряжі. Кожен ряд вузлів закріплюють однією чи двома нитками міцно скріплюю чого спіткання залежно від способу в’язання ворсові вузли бувають подвійні і півтора разові. У гобеленах все частіше використовують різноманітні волокна і матеріали. Кубинське волокно сизаль, що має золотаве забарвлення у гобеленах застосовують для створення пухнастої фактури. Для цього поодинокі нитки сизаля вплітають у структуру гобелена, залишаючи вільними довгі кінці волокон, які й утворюють пухнастість. Можна застосовувати і стебла трав для декоративних панно, солому злаків, листа папороті, квіти, пір’я птахів, яскраві намистинки. Прямолінійні стебла утворюють цільну структуру ткання. Коли ж застосовують легкі ажурні листки папороті, то нитки спіткання прокладають легко, не збиваючи їх щільно. Утворюється легкий контур, який доповнюється в результаті перевивання кількох ниток основи в певному ритмі. Стебла трави і листя прокладають через одну нитку основи.
Після того, як закінчили ткати килим, його треба зрізати з обох боків і старанно закріпити країн. Для цього кожні дві нитки основи зв’язують вузлом. Існують два варіанти обробки країв: обшити виріб густим обкидним швом або завершити бахромою. Бахрому можна виконати з ниток основи або додатково прив’язати нитки. У бахромі можна застосовувати різноманітні види китиць, можна виплітати намистинки тощо. У майстра є безліч варіантів оздоблення виробу. Фантазія ткача дає змогу творчо підходити до виконання різних матеріалів і технік. Важливо тільки все виконувати майстерно.
Розділ ІІІ
3.1. Я за мету взяла виконати гобелен триптих, якому дала назву “Мої крила”. Центральний гобелен, який є найбільший, я виготовляла як курсову роботу.
Гобелен почався із задуму. Спочатку це були прості ромби. Кольором вони переходили від світлих до темних тонів. Пізніше ескіз удосконалили до даного рівня. Пізніше ескіз я розробила в натуральну величину і ткала. Спочатку я робила бахрому, яку приткала гобеленом. Витканий гобелен я оздобила китичками, витягнутими петлями, джгутами, крученими косами.
Отже, виготовлення виробу декоривтно-ужиткового мистецтва (тканого гобелену триптиху “Мої крила”) включає:
Виконання кольорового ескізу.
Виготовлення картону – графічного виконання проекту роботи в натуральну величину.
Підготовка інструментів і матеріалів для ткання.
Натягування основи на дерев’яну рамку.
Нанизування бахроми.
Ткання гобелену за ескізом.
Технічне завершення гобелену, оздоблення різними техніками.
Гобелен-триптих “Мої крила” складається із трьох частин. Центральний гобелен прямокутної форми розміром 500 х 350 мм. Крайні гобелени також прямокутної форми однакового розміру 500 х 180 мм, всі три гобелени мають бахрому довжиною 250 мм. Композиція визначається симетричними ромбами, що надають виробу цілісності. Елементи композиції виконані в геометричній формі.
Найпершим головним етапом виготовлення гобелену є підготовка кольорового ескізу і картону. Ескіз виготовляється у кольорі, довільного розміру, а на картоні, за яким виконуємо гобелен, пропорційно збільшуємо елементи малюнка, відповідно натуральної величини. В процесі ткання важливо дотримуватись відповідності малюнка витканому. Картон гобелену складається у пропорційній відповідності з ескізом. Бавовняні нитки основи намотую на дерев’яну рамку розміром 500 х 350 (мм) перехрестним способом. Основа середнього натягу, щоб неважко утворювати зев для прокладання ниток підткання.
При заправленні нижнього краю виробу виконую рівняльний ланцюжок для рівномірного розміщення ниток основи. В процесі ткання дві крайні нитки беру за одну, щоб зберегти рівність бокових сторін виробу. Ткання гобелену гладке з використанням фактур: витягнутих петель. В тканні виконую при потребі прийом округлення. Після знання гобелену з рами зрізуванням ниток основи, підшиваю основу і оздоблюю гобелен джгутами і крученими косами. Гобелен прикріплюю на планки.
Розділ ІV
Урок 3. Конспект уроку з художньої праці (ткання)
Тема: Ткання килимового виробу. Підготовка інструментів, матеріалів та пристроїв для ткання. Початок ткання.
Мета: навчити учнів заправляти основу на робочу раму, закріплювати ремізки і картонний ескіз, підбирати нитки відповідно до кольорів ескізу; розвивати уміння заправляти робочу раму для ткання, вміння проаналізувати малюнок-ескіз і визначити спосіб ткання та послідовність виконання виробу, виховувати естетичне ставлення до творів декоративно-ужиткового мистецтва.
Обладнання:
1) Для учнів: робочий зошит, ескіз гобелену, рамки для ткання, гребінчасті пробивачі або вилки для прибивання настилів, бавовняні або лляні сурові нитки для основи, кольорові нитки для піткання, ножниці, гачки, картонні смужки як допоміжний інструмент.
2) Для вчителя: ілюстровані малюнки переплетень ниток, рама для ткання, нитки, ножиці, допоміжні інструменти.
Тип уроку: Комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина
Підготовка робочих місць, наочності.
Вчитель:
- Добрий день, діти! Перевірте, чи підготували ви необхідне приладдя для уроку? Зайві предмети заберіть з парт.
Вчитель перевіряє присутність учнів на уроці і наявність потрібного приладдя до уроку.
ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.
Активізація уваги учнів.
Вчитель:
- Що ми робили на попередній двох уроках?
Учень:
- На попередніх уроках ми вивчали інструменти, матеріали та пристрої для ткання килимових виробів, ознайомились із властивостями ниток і тканини, декоративним і ужитковим значенням килимових виробів. Також виготовили ескіз виробу.
Вчитель:
- Тема сьогоднішнього уроку є продовженням попередніх тем. Поступово ми перейдемо до виконання виробу.
Отже, тема уроку: Ткання килимового виробу. Підготовка інструментів, матеріалів та пристроїв для ткання. Початок ткання.
(Учні записують тему уроку).
Ми навчимося заправляти основу, в’язати ремізки і закріплювати ескіз.