Реферат: Художній розпис тканин

Сечовина – 50... 70;

Бікарбонат натрію – 15;

Вода м’яка – до 1 л.

Барвник змішати із сечовиною, залити гарячою м’якою водою і розмішати. Для барвників з індексом Х температура води має бути не вище 50оС, а барвників з індексом Т і без індексу 80... 90оС. Після охолодження розчину перед вживанням влити у фарбу розчин соди.

Рецепт фарб для розпису по капронових тканинах, г/л:

Активний барвник – 10... 30;

сечовина – 20;

оцтова кислота 80%-на – 30;

вода м’яка – до 1 л.

Активний барвник – 10... 30;

сечовина – 50;

сульфат амонію – 20;

вода м’яка – до 1 г/л.

Фарбу виготовляють як у попередньому випадку. В охолоджену фарбу влити кислоту або розчин сульфату амонію.

Після висихання розписаних цими фарбами виробів їх запарюють у виварці протягом 40 хв. Або медичному автоклаві за температури 102... 103оС (розчином миючого препарату (1г/л), знову теплою і холодною водою. Вироби з натурального шовку оживлюють. Для цього їх обробляють у розчині за температури 30оС, що містить 5 мл/л 30%-ї оцтової кислоти протягом 15... 20 хв., шерстяні – прополоскати розчином цієї самої кислоти концентрацією 2 мл/л.

Прямі барвники

Виготовляючи фарби для розпису, використовують прямі, звичайні та прямі світлостійкі барвники (див. табл. 6-7). Цими барвниками можна розписувати бавовняні, віскозні, капронові тканини і натуральний шовк. Проте фарби на основі цих барвників мають ряд істотних недоліків. Вони дають недостатню яскравість кольорів з розписування тканин розчинами кімнатної температури, погано рівняють і розтікаються по тканині. За охолодження концентрованих розчинів деяких барвників вони желатинизуються (хризофенні, прямий чорний З, прямий коричневий СХ і КХ, прямий жовтий світлостійкий ЗХ). Проте після нагрівання ці барвники переходять у розчин.

Рецепти фарби з прямих барвників, г/л:

Прямий барвник – 10... 15;

водний аміак 25%-ний – 25;

сечовина – 20;

вода м'яка – до 1 л.

Барвник заливають гарячою водою (60...80оС) і добре розмішують, вводять аміак. У разі необхідності, якщо барвник погано розчиняється, розчин прокип’ятити 1... 2 хв. Після цього у розчин ввести сечовину і перемішати. Якщо фарба погано розтікається по тканині й погано рівняє, у фарбу треба ввести 0,5 г/л препарату ОП-7 або ОП-10.

Краще розтікання має фарба з добавкою спирту. Проте спирт потрібно вводити не більше як 100... 150 мл/л фарби, бо інакше барвник випаде в осад.

Прямий барвник – 10... 15;

спирт етиловий 96о-100;

вода – до 1 л.

Барвник залити гарячою водою, розмішати. У разі необхідності, якщо барвник погано розчиняється, прокип’ятити 1... 2 хв. В охолоджений до температури 50... 60 оС розчин влити спирт.

Рецепт фарби для розпису тканини з капрону, г/л:

Прямий барвник – 10... 15;

сечовина – 20;

щавлевокислий амоній – 30;

вода – до 1 л.

Рецепт фарби для розпису тканин з капрону, г/л:

Прямий барвник – 0 10-15;

Сечовина – 50;

Сульфат амонію 15;

Вода – до 1 л.

Розписані тканини висушують, а потім запарюють у виварці – 1,5 год., а в медичному автоклаві за температури 102... 103 оС – 1 год. Після запарювання тканини промивають холодною і теплою водою.

Кислотні барвники

Ці барвники використовують для розпису шерстяних, капронових тканин і натурального шовку. Застосовують кислотні звичайні й кислотні металовмісні барвники комплексу 1:2 (див. табл. 17). Більшість марок кислотних барвників дають фарби, які добре розтікаються на тканині, мають хорошу рівняючи властивість, яскраві чисті кольори. Розчини цих барвників за кімнатної температури стійкіші, ніж прямих барвників.

Рецепти фарб з кислотних звичайних барвників для розпису натурального шовку і капрону, г/л:

Кислотний барвник – 5... 20;

гліцерин – 30;

сечовина – 30;

оцтова кислота 30%-на – 20;

вода – до 1 л.

Кислотний барвник – 5... 20;

водний аміак 25%-ний – 20;

оцтова кислота 80%-на – 40

або

винна кислота – 50;

вода – до 1 л.

Кислотний барвник – 5... 20;

сечовина – 40;

оцтова кислота 30%-на – 20;

вода – до 1 л.

Кислотний барвник – 5... 15;

водний аміак 25%-ний – 10;

спирт етиловий 96 о – 350;

вода – до 1 л.

Розписувати капронові тканини можна ще за іншими рецептами.

Рецепт фарби для розпису капрону, г/л:

кислотний барвник – 5... 20;

сечовина – 50;

сульфат амонію – 20;

вода – до 1 л.

Барвник залити гарячою водою (80...90 оС), ввести аміак або сечовину. У разі необхідності, якщо барвник погано розчиняється, розчин злегка прокип’ятити. Після охолодження до 40... 45 оС у фарбу влити кислоту, розчин сульфату амонію, спирт. Фарба із спиртом має високий ступінь розтікання по тканині.

Натуральні барвники

Тканини з натурального шовку та капрону можна розписувати натуральними барвниками. При цьому отримують чисті, м’які, теплі пастельні кольори; насичені кольори дістати досить важко. Для розпису можна застосувати ті самі барвники, що і для гладкого фарбування (див. розділ 4), проте фарби для розпису виготовляють із концентрованих відварів цих барвників. Рослин-барвників беруть у 1,5 рази більше, ніж за гладкого фарбування.

Розписувати потрібно свіжо виготовленими відварами барвників, бо багато з них вже на другий-третій день випадає в осад. Розпис можна виконувати чистими відварами барвників без будь-яких добавок і з добавленням солей металів: мідного та залізного купоросу, алюмокалієвих галунів. Уведення солей металів змінює і поглиблює кольори і відтінки.

Зазначимо, що за розписування чисті відвари барвників, як правило, рівномірно покривають і добре розтікаються по тканинах. Фарби з уведенням солей металів покривають менш рівномірно, гірше розтікаються, проте після запарювання ця нерівномірність часто зникає.

Рецепти фарб для розпису натурального шовку та капрону, г/л:

Чистий відвар барвника.

Мідний купорос – 10 або 30;

Відвар барвника – до 1л.

Залізний купорос – 5 або 15;

Відвар барвника – до 1л.

Алюмокалієві галуни – 10;

Відвар барвника – до 1л.

Збільшення у фарбі солей міді з 10 до 30 г/л або залізного купоросу з 5 до 15 г/л зумовлює поглиблення отриманих кольорів. Збільшення у фарбі алюмінієвих галунів на зміну кольору практично не впливає.

Кольори, які дістають за розпису натуральними барвниками, збігаються з кольорами гладкого фарбування, але отримуються трохи світліші.

Розпис олійними фарбами

Цим способом можна розписувати всі види тканин. Після розпису цими фарбами виріб не потребує ніяких спеціальних обробок для закріплення фарб на волокні. Для виготовлення фарби олійну фарбу спочатку знежирюють. Для цього її витискають з тюбика на любий гігроскопічний папір і залишають на 2... 3 год. Фарба після цього робиться сухішою. Її розмішують приблизно з такою самою кількістю розчинника, як і у масляному живописі (пінне) і застосовують для розпису. Розпис виконують щетинними або колонковими пензлями. Після кожного змочування пензля фарбою слід робити спочатку пробу на папері, щоб мазок на тканині був чистим. Ці фарби для збагачення кольорів можна змішувати і накладати одна на іншу. Після закінчення роботи виробу дають висохнути протягом 3-4 днів. Добре висушений виріб можна прати у теплому розчині миючого препарату.

Розписувати тканини можна й олійними фарбами, розмішаними з клеєм ВФ-6, олійним лаком або оліфою. Олійна фарба розмішується лише з клеєм ВФ-6, або з добавками масляного лаку або оліфи до однорідної консистенції. Співвідношення між цими компонентами визначається їх густотою. Розчинником клею ВФ-6 є спирт. Готову фарбу зберігають у щільно закритому посуді.

Розписують цими фарбами щетинними колонковими пензлями вільними мазками або через трафарет. Трафарет вирізають з картону, просочивши його оліфою, або з клейонки. Якщо рисунок наносять через трафарет, застосовують підрізані малярні пензлі або одежні щітки. Затирають фарбу через трафарет від країв до центра, щоб не кошлатився трафарет і краще лягала фарба. Наносять її дуже тонким шаром, щоб не втрачався характерний для тканини гриф. Розписані вироби висушують протягом доби.

2.2. Технологічні особливості

Ручний художній розпис тканини, як своєрідний вид оформлення текстильних виробів, має багатовікову історію. Найпоширенішим є спосіб оформлення тканин за допомогою резервуючи сумішей (резервів), відомий під назвою батик. Суть цього способу полягає в тому, що ділянки тканини, які не мають бути зафарбовані, покривають резервом (бджолиний віск, парафін, різні смоли), які, просочуючи тканину, захищають її від фарби. Підготовлену таким чином тканину опускають у фарбу і зафарбовують, а потім видаляють з неї резерв. Внаслідок цього на тканині дістаємо білий рисунок на зафарбованому фоні.

Ручні способи розпису тканини вміщують так званий холодний батик, гарячий батик і вільний розпис тканини. Кожний з них має свої особливості.

Розпис способом холодний батик

Особливістю рисунків холодного батику є їх чітко виражений графічний характер. Рисунки ці наносять на тканину спеціальними резервними сумішами (резервами) у вигляді замкнутих контурів і вже у їх межах фарбами розписують виріб. Резерви для холодного й гарячого батику відрізняються між собою.

За розпису скляною трубочкою до складу резервуючи сумішей для холодного батику входять гумовий клей, бензин, віск, парафін, вазелін і каніфоль. Існує кілька рецептів для холодного батику.

Холодні резерви для батику, г

	1	2	3	4	5
Гумовий клей	200	200	200	200	215
Бензин	250	250	250	250	200
Парафін	50	25	-	50	-
Віск бджолиний	-	25	50	-	-
Каніфоль	-	-	-	2	-
Вазелін	-	-	-	-	85
	500	500	500	502	500