Реферат: Типові умови зовнішньоекономічних контрактів

Усі ці питання актуальні і важливі під час вирішення проблеми встановлення ціни та організації доставки товару від продавця до покупця. У контракті купівлі-продажу відповіді на ці запитання містяться в розділі "Базисні умови поставки".

Поняттям "базисні умови поставки" визначаються обов'язки продавця і покупця з доставки товару, включаючи обов'язки із страхування вантажів, оформлення комерційної документації, отримання ліцензій, оплати митних зборів, напряму повідомлень тощо, а також установлюється момент переходу від продавця до покупця ризику випадкового знищення або псування товару.

Базисні умови контрактів — це такі типові економіко-правові схеми реалізації експортно-імпортних операцій, які визначають взаємні зобов'язання продавця та покупця у зв'язку з укладанням і реалізацією контрактів. Основними ці­лями регламентації в базисних умовах контрактів є доставка товарів від продавця до покупця, уточнення характеру пакування, розподіл повноважень щодо митного очищення товарів, установлення моменту переходу витрат і ризиків випад­кової загибелі та пошкодження товару під час транспорту­вання та зберігання товару, зобов'язань покупця прийняти поставку.

Згідно з Указом президента № 567, базисні умови поставки повинні бути передбачені в контракті відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів - Інкотермс у чинній редакції, оскільки Україна нале­жить до числа країн, у яких застосування правил Інкотермс є обов'язко­вим.

Водночас на органи державної влади покладено обов'язок здійснювати відповідну інформаційну функцію, а саме: публіка­цію правил Інкотермс та можливих змін, що вносяться до них, а також привести у відповідність до цих правил свою нормативну документацію. Це положення поширюється і на Національний банк України.

3. Інкотермс

3.1 Поняття

У вітчизняній зовнішньоекономічній практиці нормативний механізм застосування суб'єктами підприємницької діяльності правил Інкотермс і відповідного державного регулювання було закріплено Указом Президента України від 4 жовтня 1994 р., що наведено вище. З метою однакового тлумачення комерційних термінів національ­ними суб'єктами міжнародної економічної діяльності України, а також їх іноземними контрагентами, усіма учасниками відносин, що виникають у зв'язку з такими договорами, Указом установле­но, що суб'єкти підприємницької діяльності України всіх форм власності, укладаючи договори, у тому числі договори (контрак­тів) міжнародного економічного характеру, предметом яких є то­вари, застосовують правила Інкотермс. При цьому суб'єкти під­приємницької діяльності країни, котрі укладають такі договори, повинні цих правил обов'язково додержуватися.

Інкотермс містить перелік і опис факультативних правил — своєрідних варіантів здійснення договірних поставок, пряме по­силання на які є підставою застосування тієї або іншої контракт­ної моделі. Ці варіанти або базисні умови контрактів, які розмі­щуються за принципом зростання зобов'язань продавця, регулю­ють відносини між продавцем і покупцем, які стосуються чис­ленних специфічних способів доставки товарів від першого до другого. Зазначена специфіка зумовлюється тим, який вид транс­порту (водний, залізничний, авіаційний, автомобільний) є най­більш доцільним, вигідним або безальтернативним для застосу­вання, які умови перевезення (фрахту) обирають учасники дого­ворів, як вони розподіляють між собою витрати на перевезення, оформлення документів, митних декларацій, виконання інших формальностей, страхування товарів від ризиків, псування та по­шкоджень. У цьому зв'язку, враховуючи статус України як мор­ської держави, можна відзначити важливість для вітчизняних експортерів та імпортерів тих базисних умов контрактів, які пе­редбачають транспортування вантажів морськими, взагалі вод­ними шляхами.

Крім того, Інкотермс є засобом уніфікації правил тлумачення термінів, які використовуються в міжнародній торгівлі, що дає змогу запобігати правовій невизначеності та юридичним колізі­ям, взаємним претензіям, які виникають через різні інтерпретації термінології різними контрагентами й у різних країнах.

Важливо враховувати обмеження застосування Інкотермс: сфера їх дії не виходить за рамки регламентації процесу поставки товарів у матеріальній формі відповідно до загальної угоди з міжнародної купівлі-продажу. Саме на цей момент неодноразово вказувалося експертами Міжнародної торгової палати: Інкотермс використовується тільки для регламентації відносин між продав­цем та покупцем, котрі повинні враховувати необхідність укла­дання та дотримання договорів з перевезення товарів, їх збері­гання, страхування, фінансування. Вони ж під час укладання інших угод також повинні враховувати вимоги Інкотермс, оскі­льки останні вже самі по собі містять вимоги щодо застосовуван­ня певних видів транспорту, певні вимоги щодо страхування та ін. Так, помилковим є застосування угоди FОВ, якщо не викорис­товується морський транспорт (згідно зі змістом самої абревіату­ри, «франко борт»).

Інколи сторони заінтересовані в тому, щоб в їх контракт були включені положення, які не передбачено умовами Інкотермс (на­приклад, за умови ЕХW виникає потреба зобов'язати продавця завантажити товар на транспортний засіб покупця; за умови СІF— забезпечити додаткове страхування покупця; за умови DEQ — додати положення про обов'язок продавця оплатити ви­трати після відвантаження). У таких випадках необхідно перед­бачити та чітко регламентувати спеціальні умови контрактів.

3.3. Класифікація умов

Що конкретно являють собою базисні умови контрак­тів відповідно до «Інкотермс—2000»? Перелічимо їх згідно із за­веденим порядком, який загалом відповідає розширенню кола обов'язків продавця і, відповідно, звуження його в покупця (по­вна характеристика базисних умов контрактів наводиться в дода­тках). Задля уникнення плутанини наведемо основні види офі­ційної класифікації (найменування) комерційних термінів, які застосовуються в нашій країні — україномовний, англомовний, та кодовий міжнародний. .

Групи (категорії) Інкотермс

З метою функціональної класифікації та полегшення тракту­вання базисні умови контрактів поділяють на чотири групи (кате­горії) відповідно до змін у розподілі основних обов'язків та від­повідальності між контрагентами.

Таблиця 1. Позначення комерційних термінів згідно з Інкотермс — 2000

Група	Англомовне позначення	Міжнарод­ний код	Україномовне позначення
Група Е Відправлення	Ex works (...named plase )	ЕХW	Франко*-завод (або «На заводі») (. . . назва місця)
Група F Основне перевезення не сплачене	Free carrier (...named plase )	FСА	Франко-перевізник (... назва місця)
	Free alongsize (...named port of shipment)	FАS	Франко вздовж борту судна (... назва порту доставки)
	Free on Board (...named port of shipment)	FОВ	Франко-борт (...назва порту відвантаження)
Група С Основне перевезення сплачене	Cost and Freight (...named port of shipment)	СFR	Вартість і фрахт (...на­зва порту призначення)
	Cost, Insurance and Freight (...named port of shipment)	CIF	Вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення)
	Carriage Paid to (...named place of destination )	СРТ	Перевезення оплачене до (... назва місця при­значення)
	Carriage,Insurance and Paid to (...named place of destination )	СІР	Перевезення і страхуван­ня оплачені до (... на­зва місця призначення)
	Delivered At Frontier (...named plase )	DAF	Поставка до кордону (. . .назва місця поставки)
Група D Прибуття	Delivered Ex Ship (...named port of shipment)	DES	Поставка з судна (або Доставлено франко-строп судно) (... назва порту призначення)
	Delivered Ex Qualy (duty paid) (...named port of shipment)	DEQ	Поставка з пристані (або Доставлено фран-ко-набережна) (... на­зва порту призначення)
	Delivered Duty Unpaid (...named port of shipment)	DDU	Поставка без оплати мита (... назва місця призначення)
	Delivered Duty Paid (...named port of shipment)	DDP	Поставка з оплатою мита (... назва місця призначення)