Реферат: Сукупний попит та сукупна пропозиція
Якщо сукупний попит зростає на проміжному відрізку, це призводить до зростання реального обсягу національного виробництва, рівня цін та зайнятості.
Якщо сукупний попит зростає на класичному відрізку, це призводить до інфляційного зростання цін та номінального ВНП при незмінному обсязі реального ВНП (оскільки він не може зростати за межі рівня повної зайнятості).
При вивченні взаємодії сукупного попиту і сукупної пропозиці слід врахувати що ціни не мають тенденції до зниження у силу двох причин.
Перша із них полягає у тому,що заробітна плата,яка складає три чверті (в ринкових країнах) загальних затрат фірм, має тенденцію до постійного зростання. При такій її негнучкості фірмам надзвичайно важко знизити ціни і залишитись рентабельними.
Інша обставина пояснюється монопольною чи олігопольною владою сучасних великих фірм, які не бажають знижувати ціни навіть в період зменшення попиту. Зокрема навіть в період кризи 1929-1933рр. виробники сільськогосподарських знарядь, автомобілів, цементу і сталі протидіяли зниженню цін на свої товари, обравши в якості альтернативи велике скорочення виробництва і зайнятості.
Тому можна у цьому випадку говорити про ефект хроповика (шестерня неправильної форми, яка дозволяє крутити колесо вперед, але не назад. У даному випадку йдеться про те, що неможливо досягти рівноваги, зменшуючи сукупний попит). Зменшення сукупного попиту може привести лише до значного порушення рівноваги.
Дія ефекту храповика показана на графіку, де для простоти опущений проміжний відрізок кривої сукупної пропозиції.
Якщо сукупний попит збільшиться від AD1 до AD2, то економіка рухається від рівноваги в точці P1Q1 в точці е1 на кейнсіанському відрізку по напрямку до нової рівноваги P2QF в точці е2 на класичному відрізку. Але ціни не знижуються так само легко, як і збільшуються, по крайній мірі протягом коротко періоду часу. Тому, якщо сукупний попит буде рухатись в протилежному напрямку і зменшиться від AD2 до AD1. Економіка не вернеться в своє попереднє рівноважне положення в точці е1. Швидше збережеться новий більш високий рівень цін Р2 і тому скорочення сукупного попиту встановить нову рівновагу в точці е'2. Рівень цін залишиться в точці Р2, а реальний обсяг національного виробницттва знизиться до Q2.
2. Парадокс взаємодії макропопиту і макропропозиції в перехідній економіці.
Модель взаємодії сукупного попиту та сукупної пропозиції (AD - AS) в перехідних умовах має вигляд:
Графік. Модель AD - AS в перехідній економіці.
Особливості моделі AD - AS:
- AS < Y (К , L);
- AD > Y (К , L);
- не існує Р, що AS (Р) = AD (Р).
Y (К , L) - потенційний обсяг виробництва (потенційний ВНП) за умови наявних ресурсів.
Крива AS частково знаходиться в 2 квадранті. Це відображає той факт, що виробництво частини продукту є збитковим і можливе лише при державному дотуванні.
Сукупна пропозиція нижча ніж потенційний обсяг виробництва (AS < Y (К , L)) через:
-монополізованість виробництва (при зменшенні доходів монополісти обмежують обсяги виробництва);
-нераціональність структури економіки;
-незацікавленість в інвестуванні (інфляція, неповна зайнятість. Дестимулююча фіскальна та грошово- кредитна політики).
Інфляційне зростання рівня цін (Р) обмежує заощадження (S) та інвестиції (I), що стримує сукупну пропозицію (AS).
МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА В МОДЕЛІ
"СУКУПНИЙ ПОПИТ - СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ"
Модель "сукупний попит — сукупна пропозиція" — базова модель макроекономічної рівноваги, за допомогою якої можна описати різні варіанти економічної політики держави.
На горизонтальній осі відкладається реальний ВВП, або сукупний випуск, або дохід домогосподарств, фірм, уряду та сектору закордон. На вертикальній осі відкладається сукупний рівень цін в економіці.
4.1. Сукупний попит
Сукупний попит (AD, Aggregate demand) — це загальний обсяг товарів і послуг, що їх готові купити домогосподарства, фірми, уряд країни і економічні суб'єкти інших країн за різного рівня цін у країні.
Основні компоненти сукупного попиту, або сукупних витрат, у відкритій економіці
де, C — споживчі витрати; I — інвестиційні витрати; G — державні витрати; NX — чистий експорт країни.
Крива AD (рис. 4.1) зображує зміну сукупного рівня усіх витрат домогосподарств, фірм, держави та закордону залежно від зміни рівня цін. Негативний нахил кривої AD свідчить про те, що за умови підвищення рівня цін обсяг реального ВВП, на який пред'явлено попит, буде меншим, а при зниженні рівня цін обсяг реального ВВП збільшиться.
На сукупний попит впливають цінові та нецінові чинники. Вплив їх може пояснити рівняння кількісної теорії грошей:
де PY — номінальний обсяг доходу.
Звідси
Y = (MV)/P,
де P — рівень цін в економіці; Y — реальний обсяг доходу; М — кількість грошей в економіці; V— швидкість обігу грошей.
Від'ємний нахил кривої сукупного попиту визначається такими чинниками: 1) ефектом багатства; 2) ефектом відсоткової ставки; 3) ефектом обмінного курсу [2].
1. Ефект багатства, або реальних касових залишків (ефект Пігу), означає зменшення багатства (доходу). За зростання рівня цін (P↑) скорочуються реальні запаси грошових коштів (М/Р↓). Отже, знижується попит на товари і послуги (AD↓,) та зменшується дохід (Y↓). Цим пояснюється обернена залежність між величиною AD та рівнем цін (за умови, що пропозиція грошей і швидкість їх обертання є фіксованими). MS = const, V = const. P↑, M/P↓, C↓, AD↓.
2. Ефект відсоткової ставки (ефект Кейнса) полягає у тому, що із зростанням рівня цін скорочуються реальні запаси грошових коштів. За незмінної пропозиції грошей зростає відсоткова ставка. Як наслідок, скорочується обсяг інвестицій в економіку і далі знижується обсяг сукупного попиту: P↑, M/P↓, r↑, I↓, AD↓.
3. Ефект обмінного курсу виявляється у тому, що зростання цін у країні за стабільних цін на імпорт призводить до скорочення експорту. Отже, знижується сукупний попит у національній економіці: P↑, E↓, NE↓, AD↓ (рис. 4.2).
Підвищення рівня цін за інших рівних умов призведе до зменшення попиту на реальний обсяг виробництва. Зниження рівня цін зумовить збільшення обсягів виробництва. Це співвідношення подане на графіку як рух від однієї точки до іншої за стабільною кривою сукупного попиту.
На сукупний попит впливають нецінові чинники, які змінюють характер сукупного попиту (рис. 4.3).
Збільшення сукупного попиту показано відхиленням кривої праворуч — від AD0 до AD1. Цей зсув свідчить, що за різних рівнів цін обсяг товарів та послуг зростає. І навпаки — зменшення сукупного попиту показане як зсув кривої ліворуч: від AD0 до AD2 Цей зсув означає, що за різних рівнів цін люди купуватимуть благо у меншому обсязі, ніж раніше.
До нецінових чинників належать:
1. Зміни в споживчих витратах. Причиною змін у споживчих витратах є:
добробут споживача. Зниження реальної вартості активів споживачів (фінансових активів — акцій, облігацій, нерухомості) призводить до зменшення закупівель товарів. Внаслідок скорочення споживчих витрат сукупний попит зменшується і, відповідно, крива сукупного попиту зміщується ліворуч;
очікування споживача. Зміна споживчих витрат залежить від прогнозів, що їх роблять споживачі. Якщо люди вважають, що їхні реальні доходи в майбутньому зростуть, вони готові витратити більшу частину свого теперішнього доходу. В цей час споживчі витрати зростають (заощадження зменшуються) і крива сукупного попиту зміщується праворуч;
заборгованість споживача. Заборгованість споживача внаслідок попередніх закупівель у кредит може примусити скоротити його сьогоднішні витрати для сплати наявних боргів. Наслідком є скорочення споживчих витрат і зміщення кривої сукупного попиту ліворуч;
податки. Зменшення ставок прибуткового податку приведе до зміщення кривої сукупного попиту праворуч.
2. Зміни в інвестиційних витратах. Інвестиційні витрати — це закупівлі засобів виробництва. Зменшення обсягів нових засобів виробництва, що їх підприємства готові придбати за даного рівня цін, приведе до зміщення кривої сукупного попиту ліворуч, і навпаки.
відсоткові ставки. Зміна відсоткової ставки викликана будь-яким чинником, окрім зміни цін. Наприклад, має місце зміна обсягу грошової маси в країні. Збільшення грошової маси сприяє зменшенню відсоткової ставки;
очікувані прибутки від інвестицій. Оптимістичні прогнози щодо одержання прибутків на вкладений капітал збільшує попит на інвестиційні товари і зумовлює зміщення кривої сукупного попиту праворуч;
податки. Збільшення податків з підприємств призведе до зменшення прибутків (після відрахування податків) фірм від капіталовкладень, а отже, до зменшення інвестиційних витрат і сукупного попиту;
технологічний прогрес. Нові технології стимулюють інвестиційні витрати і тим самим викликають зростання сукупного попиту.