Реферат: Жінки в сучасному бізнесі

Більшість чоловіків впевнені, що жінка легким порухом руки може занапастити будь-яку справу, бо занадто залежна від своїх емоцій, інтуїції, переживань та настроїв. А отже, їм нічого не варто перетворити бізнес на базар, а політичну дискусію на істерику. Думки представниць слабкої половини з цього приводу розбіжні.

Легенди і міфи про ділових жінок

Існує безліч міфів про те, чого це жінка раптом розірвала зачарований трикутник kuche, kinder, kirchen і подалася в бізнес. Причому серед міфотворців жінок не менше, аніж чоловіків. Отже, якщо жінка подалася в політику чи бізнес, вона погана мати і дружина, у неї не склалося особисте життя, є потреба самостверджуватися або вона дуже любить гроші.

Або ще: жінка завжди повинна залишатися жінкою - фраза, якою закінчується чимало вітальних промов, тостів, суперечок та дебатів. Але що воно мається на увазі, достоту не зміг розтлумачити жоден з опитуваних нами, незалежно від статі.

Запитання "Чи повинні жінки займатися політикою та бізнесом?" досі, певно, викликає в суспільстві нездоровий інтерес, бо час від часу дебатується, обговорюється в ЗМІ, або й у таких "нашенських" кухонних балачках до п'ятої ранку. А жінки тим часом все одно просуваються - хто в політику, хто в бізнес.

Жінки та їхні об'єднання

Зауважено: пропорційно до збільшення чисельності жінок у бізнесі та політичних структурах зростає кількість різноманітних українських жіночих організацій. Зараз їх у нас налічується всього близько 90, з поміж них 6 міжнародних та 17 всеукраїнських. Жіночі об'єднання, створені на ґрунті ділових стосунків, є в Києві, Ялті, Харкові, Донецьку, Чернігові.

Одним з перших таких об'єднань стала Міжнародна федерація ділових жінок "Либідь", створена наприкінці 1990 року при Київському фонді милосердя і здоров'я. Федерація реалізує довгострокову програму "Адаптація жінок в умовах нової економічної ситуації в Україні", застосовуючи сучасні форми ділового навчання та обміну досвідом: форуми, тренінги, ділові зустрічі. Як пояснила "Контрактам" президент федерації пані Тамара Супліна, більшість членів федерації є колективними, тобто це фірми та підприємства. "Тут вчать повірити в себе, почати власний бізнес, - каже пані Тамара, - навіть жінки з містечок та сіл мають зараз таку можливість. Одним з напрямів активізації бізнесу в аграрному секторі є сільський зелений туризм, послугами якого можуть скористатися не лише українці, а й іноземці". Недавно МФДЖ "Либідь" отримала від міжнародного фонду "Відродження" фінансову підтримку на реалізацію вищезгаданого проекту.

Лідери ділових жіночих клубів впевнені, що в найближчому майбутньому жінки займуть у сфері підприємництва власну нішу, ту, яку самі для себе виберуть, а не ту, яку їм відведуть чоловіки.

В успiшних жiнок немає жодних комплексiв

Є різні думки щодо об'єднань жінок. Одна пані, яка займається сімейним бізнесом і має власну велику і досить круту фірму, сказала, що подібні організації роблять корисну справу, проводячи тренінги та ділові зустрічі. "Але для початківців-бізнесменів існують спеціальні навчальні програми, а ті, хто об'єднується в клуби ділових жінок, як правило, свого бізнесу не мають. Власне клуби і є їхнім бізнесом, у більшості випадків вони існують для відмивання грошей та поїздок лідерів за кордон. А жінкам, які вже досягли якихось висот, "розкрутили" власний бізнес, просто немає часу на посиденьки в клубах. Це чоловікам іноді необхідно випалити сигару, випити кухоль пива і десь у клубі, барі чи казино поспілкуватися з колегами та друзями. А бізнес-леді, вона ж дружина, мати, господиня, ліпше використає цей час для того, щоб побути вдома, з дітьми, поговорити з подругою по телефону, чи відвідати фітнес-зал, салон краси або просто почитати".

"Жіночі клуби та партії чомусь повсякчас говорять про захист жінок, - каже інша бізнес-леді. - Але "жіноче" питання в нашій країні, на мій погляд, взагалі надумане. Насправді чоловіки не вважають, що ми дурніші чи в чомусь гірші. І у жінок успішних немає з цього приводу жодних комплексів, окрім "комплексу повноцінності". Ми заробляємо гроші і вже давно довели чоловікам, що можемо робити це не гірше за них. А нас хтось збирається захищати, наче ми хворі або інваліди...".

Ще одна досить відома особа пояснила, що клуби за кордоном успішно роблять свою справу, об'єднуючи ділове жіноцтво, але у нас представниці "прекрасної половини" настільки люті та злі, що жодні клуби їх не перемирять.

Жінка-президент - це поки що не для нас

Торішні вибори потроху стають історією. І вже якось ніхто не думає про те, що вперше за всю політичну історію нашої країни (та й колишнього СРСР) у президентському кріслі могла опинитися жінка. Могла, але... (Пронесло! - подумає хтось). При цьому чоловіки цілком погоджуються з тим, що жінки - істоти хитріші, витриваліші, загартованіші і пристосованіші до виживання та адаптації в тяжких кризових умовах, вміють знайти вихід з будь-якої ситуації і в критичний момент швидко прийняти рішення. Але щоб довірити свою долю і долю країни жінці? Ніколи!

"Слабка" частина українського електорату, хай як це дивно, теж у більшості своїй віддала голоси кандидатам-чоловікам. І логічно пояснити цей факт неможливо. Такі вже ми, східні слов'яни, - прислухатися до жінок можемо, а ось піднятися на верхівку влади не дозволимо. І суспільство наше, хоч як би воно намагалося довести собі, що мислить по-сучасному, ще довго не дозволить, аби ним керувала жінка. "Жінка повинна народжувати дітей, виховувати їх, наводити лад у хаті, поважати чоловіка. Чоловік повинен заробляти гроші, оберігати, захищати родину", - закладено в нашому ментальному середовищі десь на рівні глибинної підсвідомості. Але як заробляти гроші і встигати при цьому народжувати дітей, піклуватися про чоловіка? Психологи та соціологи стверджують, що багатьом жінкам вдається вдало поєднувати родинні клопоти з власною справою. І це вже - десь поза нашою ментальністю.

Втім, що далі заглиблюватися в питання рівності чи нерівності між жінками та чоловіками, то неконструктивнішими здаються роздуми і абсурднішою проблема. Можливо, невдоволеність жінок своїм становищем - це наслідок звичайнісінького закону розвитку потреб? Коли жінка може заробити гроші, купити машину, квартиру, зайняти керівну посаду, їй хочеться ще чогось. Наприклад, повної і остаточної рівності з чоловіками. Але повна рівність можлива тільки на кладовищі. Або ж, за твердженням вождя світового пролетаріату - при комунізмі. Але комунізму, як нам тепер усім відомо, не буває.

Цифри і факти

Психологи та соціологи стверджують, що жінки поділяються на три категорії: ділові жінки з "чоловічим мисленням", напівділові і "кімнатні кішечки". Останні для бізнесу непридатні. Недавно з'явилася четверта категорія жінок, яка поєднує в собі три попередні. Займаючись бізнесом чи політикою, вона не відмовляється від особистого життя, сім'ї, дітей.

Організацією продажу українок за кордон, де вони працюють на теренах "найдавнішої професії", в переважній більшості випадків займаються жінки.

Думку про вторинність жінки в суспільстві підтримують 40% українських жінок.

Більшість жінок вважають, що просуватися службовими щаблями чоловікам значно легше. Чоловіки ж переконані, що жінкам будувати кар'єру простіше, бо вони завжди можуть переспати з потрібним чоловіком.

У фірмах та великих компаніях, якими керують жінки, перевагу при доборі кадрів віддають жінкам. У таких структурах їх, як правило, не менше половини від загальної кількості працівників.

Жінки в 50% випадків вбачають дискримінацію в розподілі сімейних обов'язків. Чоловіки ж сприймають те, що домашня робота і виховання дітей "висить" на жінці, як належне.

Як правило, жінки ідуть у бізнес не для задоволення амбіцій, а щоб заробити гроші. А вже потім бізнес стає потребою.

Про 8 Березня згадали навіть в ЮНЕСКО. Генеральний директор ЮНЕСКО Коїшіро Мацурі звернувся до представників масової інформації світу із закликом передати в цей день керівництво випусками новин жінкам-журналісткам. Однак поки що жоден з редакторів українських видань чомусь не зголосився на пропозицію продемонструвати жінкам свою чоловічу підтримку.

За даними інформагентств

та Українського інституту соціальних досліджень

8 найчастіше згадуваних причин,

через які жінка починає займатися бізнесом

через втрату годувальника

тому що чоловік не спроможний забезпечити сім'ю

через бажання довести всьому світові, що "ми не гірші, ніж вони"

трапився багатий і щедрий чоловік, який, аби урізноманітнити дружині дозвілля, дає їй стартовий капітал або купує фірму, фірмочку, газету, журнал чи підприємство

їй більше немає чого робити

не вдалося реалізуватися в жодній з iнших сфер життя

завжди мріяла про власну справу і відчуває в собі задатки бізнесмена

сприймає бізнес як великий базар, тож впевнена, що це у неї вийде