Реферат: Організація як функція управління
Проведення організаційних змін. Процес проведення організаційних змін охоплює комплекс робіт, який включає:
Аналіз підготовленості (сприйняття) персоналу до майбутніх змін. Цей аналіз пересліує такі цілі:
виявлення наявності достатніх фінансових, матеріальних і трудових ресурсів фірми для здійснення змін;
виявлення основних організаційних і психологічних перешкод організаційним змінам;
виявлення ступіня зацікавленості вищого керівництва фірми в проведенні організаційних змін.
2. Вибір тактики проведення організаційних змін, яка може бути:
директивною (примусовою, яка дає лише тимчасову рівновагу);
тактикою переконань;
тактикою залучення.
3. Створення умов для здійснення змін. Процес створення умов для проведення змін включає в себе:
повний опис змін і ознайомлення з ними кожного робітника, якого цей процес стосується;
залучення до участі в прийнятті рішень щодо змін тих робітників, яких вони стосуються;
спростування чуток і побоювань шляхом більш широкого розповсюдження інформації про зміни;
надання змінам якомога більш прийнятного характеру;
демонстрацію зацікавленості вищого керівництва у змінах.
Якщо опір змінам значний, то пропонується їх впроваджувати в обмежених масштабах, тобто використовувати експериментальний (пілотний) проект, в якому чітко вказано, що організаційні зміни впроваджуються як експеримент.
4. Вибір підрозділу, що буде здійснювати зміни. Таким підрозділом може бути:
- внутрішньофірмовий підрозділ;
- зовнішня організація (консультант).
5. Вибір методу здійснення організаційних змін. Такий вибір має два аспекти:
- визначення швидкості, з якою мають бути проведені зміни;
- визначення місця, з якого повинні починатися зміни.
За швидкістю розрізняють:
а) метод “землетрусу”, пов’язаний зі здійсненням докорінних змін у порівняно короткий період,
б) метод поступових змін, пов’язаний з поступовими змінами за тривалими фазами.
За критерієм місця, з якого починаються зміни, розрізняють:
а) метод зверху донизу;
б) метод знизу доверху;
в) бінарний метод;
г) метод клина;
д) метод багатьох точок.