Реферат: Повітряний метод стерилізації. Контроль якості
При повітряній стерилізації яку проводять у спеціальних повітряних камерах (сухожарових шафах) мікроорганізми знищуються за допомогою високої температури.
Температура предметів, які підлягають стерилізації в сухожаровій шафі має бути 160о-250оС.
При температурі 160о-250оС – 2,5 год.
Цей метод успішно застосовується для стерилізації предметів, які не можна піддівати дії вологи внаслідок небезпеки виникнення корозії.
Сухожаровій стерилізації підлягають термостійкі матеріали зі склад (шприци, посуд), металу (хірургічні, гінекологічні, стоматологічні та ін. Інструменти) чи фарфору.
Не підлягають сухожаровій стерилізації перев’язочний матеріал, гумові вироби, катетери, матеріали із пластика, води і водомістка рідина.
Предмети мають бути сухими. Стерилізацію проводять в упакованому виді (крафіпаткетах) або без упаковки у відкритій посудині (на емальованому лотку, підносі).
Процес складається з завантаження стерилізатора, нагрів до певної температури, власне стерилізацію, охолодження і розвантаження простерилізованих предметів.
При заповненні стерилізатора не слід укладати щільно, важливо забезпечити циркуляцію повітря.
Після включення не можна докладати предмети і матеріали для стерилізації, бо це приведе до зниження температури та втрати стерилізаційного ефекту.
У разі виникнення тління матеріалу вимкнути електроенергію.
Предмети простерилізовані в упаковках зберігають 3 доби; у відкритій посуді без упаковок використовують відразу після стерилізації.
Контроль якості стерилізації в сухо жаровій шафі проводять фізичними, біологічними та термічними методами.
Для проведення фізичного контрою застосовують пробірку з порошкоподібним альбуцидом чи аспірином, температура плавлення, яких перевищує 160оС, або сахарозою, тіосечовиною, бурштиновою або аскорбіновою кислотою, барбіталом, температура плавлення, яких перевищу 180оС.
При підвищенні температури в сухо жаровій шафі 80 відповідного рівня. В пробірці утворюється розплавлена галогенна маса.
Як біотести використовують пробірки інфіковані сінною або картопляною палочкою.
ЛІТЕРАТУРА:
Д.-р.ме. наук. проф. Г.А. Апанасенко, др.мед.наук М.Г. Шевчук, канд.. мед. наук І.М. Шевчук, С.А. Богуш.