Реферат: Лікування ультразвуком

Оскільки повітря створює перешкоду для поширення звукових коливань, то для хорошого їх проникнення при контактній методиці шкіру всієї ділянки впливу змащують' гліцерином з водою, вазеліновою або парафіновою олією.

У разі використання рухомої методики аплікатором спочатку виконують повільні погладжуючі лінійні рухи, а потім колові. Поверхня аплікатора має щільно прилягати до шкіри.

У разі застосування нерухомої методики аплікатор під час процедури перебуває весь час в одній ділянці. Три­валість та інтенсивність впливу мають бути меншими, ніж у разі застосування рухомої методики. Нерухомою мето­дикою користуються рідко, щоб уникнути перегрівання тканин та появи болю. •

Використовуючи підводну методику, відповідну кінцівку та вібратор занурюють у ванночку з підігрітою до +32.„4-36° С прісною водою (така вода містить менше бульбашок газу). Вібратор установлюють нерухомо або переміщують його під водою вздовж ділянки впливу на відстані 1—2 см від неї |(мал. 83).

•^Вплив може бути прямий або непрямий. У першому випадку впливають безпосередньо на відповідні органи і тканини (м'язи, суглоби тощо), в другому— на уражений орган через відповідні рефлекторні зони (корінці спинного мозку та симпатичні вузли — сегментарний вплив).

Для дії на окремі ділянки тіла (око, верхньощелепна пазуха, ніс тощо) застосовують додаткові насадки, або тубуси, прикріплені до вібратора і наповнені водою.

Процедури ультразвуку виконують на обмежених ді­лянках тіла, що мають площу в середньому 150—200 см2. Якщо виникає необхідність впливу на велику поверхню, її поділяють на окремі поля, впливаючи по черзі на 2—3 по­ля.

Процедури дозують за інтенсивністю ультразвуку та їх тривалістю. Інтенсивність вимірюють у ватах на 1 см2 поверхні аплікатора (Вт/см2). Слабкою зви­чайно вважають інтен­сивність 0,2—0,4 Вт/см2, середньою — 0,6 — 0,8 Вт/см2, сильною — 0,9—1,2 Вт/см2. Трива­лість ультразвукової процедури, як правило, залежить від площі по-

ля: вона становить 5—17 хв, але не більше як 10—15 хв на всі поля. Процедури призначають через день, на курс 10—15 процедур. При стабільній методиці інтенсивність ультразвуку знижують до 0,05—0,02 Вт/см2, а тривалість процедури зменшують.

Після закінчення процедури з аплікатора видаляють контактну речовину, витирають його насухо і закріплюють на бічній стінці апарата.

Щоб уникнути інтенсивної теплової дії ультразвуку, особливо під час використання нерухомої методики, ульт­развук посилають окремими імпульсами через певні про­міжки часу (імпульсний режим).

Великого поширення набуло застосування ультразвуку в поєднанні з деякими лікарськими речовинами у вигляді емульсії, що одночасно є контактним середовищем — уль-трафонофорез. У цих методиках замість вазелінової олії контактним середовищем можуть бути відповідні розчини та мазі (гідрокортизон, преднізолон, анальгін, біцилін то­що). Дія ультразвуку посилюється фармакологічним впливом відповідного лікарського препарату.

Ультрафонофорез з гідрокортизоном застосовують у хворих із вираженим алергічним компонентом.

Залежно від загального стану організму, інтенсивності та характеру патологічного процесу ультразвук признача­ють щоденно, рідше — через день. Під час лікування уль­тразвуком слід утриматися від застосування рентгенора­діотерапії. Ультразвукові процедури можна поєднувати з лікувальною фізкультурою, а у вільні дні — з ваннами.

Враховуючи те, що післядія ультразвукових процедур є тривалою, не рекомендується повторювати курс проце­дур раніше ніж через 3—5 міс.Г

Цоказання. Деформуючий артроз, міжхребцевий ос­теохондроз, радикуліт, плечелопатковий періартрит, хво­роба Бехтерєва, бурсит, контрактура Дюпюітрена (почат­кова стадія), невралгія, неврит, травми суглобів, перифе­ричних нервів, рубці та спайки поверхневих і глибоких тканин, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (за винятком перфоруючих і кальозних виразок), астматичний бронхіт, нейродерміт, мастит, деякі гінеко­логічні та хвороби очей.

Протипоказання. Злоякісні пухлини, хвороби4 крові, схильність до кровотеч, вагітність, гіпертонічна хвороба III стадії, виражений атеросклероз, коронаросклероз, ар­теріальна гіпотонія, діенцефальний синдром, різко вира­жені психоневрози, захворювання центральної нервової

системи, в тому числі порушення мозкового кровообігу, сифіліс, цукровий діабет, тромбоз, застій у венах таза.

Ультразвуком не слід діяти на ділянку голови, серця, виразку шлунка, яка кровоточить, вагітну маткуЛ

СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИКИ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ТЕРАПІЇ

Дія на хворі суглоби. Процедуру призначають на ура­жений суглоб і на паравертебральні зони хребта. Хворий має перебувати у положенні сидячи (мал. 84). Опроміню-вач переміщують коловими рухами в ділянці суглоба, п'яткової кістки,, підошовної поверхні стопи і т. д. Методи­ка лабільна. Контактним середовищем може бути вазелі­нова олія, анальгін або гідрокортизонова мазь. Режим безперервний. Інтенсивність ультразвуку в разі дії на ділянку плечового суглоба становить 0,2—0,4 Вт/см2, ліктьового суглоба і кисті — 0,2—0,6 Вт/см2, на коліно — 0,4—0,6 Вт/см2, на ділянку тазових кісток і стегна — 0,4—0,6 Вт/см2,- п'яткових кісток — 0,4—0,6—0,8 Вт/см2. Тривалість процедури 3—5 хв на кожну зону, щоденно або через день. На курс лікування 8—10—15 процедур. На дрібні суглоби можна діяти безпосередньо через воду (мал. 85).

Дія на ділянку хребта (мал. 86). Хворий може сидіти або лежати. Дія ультразвуком на паравертебральні зони виконується на 2—3 см вправо і вліво від остистих відростків хребта. Інтенсивність має бути 0,2—0,4 Вт/см2, тривалість процедури 3—5 хв на поле, якщо режим безпе­рервний, і 6—8 хв, якщо імпульсний.

Дія при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки (мал. 87). Перед процедурою хворий випиває 1 — 2 склянки рідини (кип'яченої води, чаю) для витиснення газового міхура у верхні відділи шлунка. Діють ультра-

звуком на епігастральну ділянку і паравертебральні на рівні Тп —Тпхп. Хворий лежить спочатку на спині, потім на животі. Режим роботи на епігастральну ділянку — без­перервний, паравертебрально — імпульсний: Контактним середовищем має бути вазелін або вазелінова олія. Інтен­сивність складає 0,2—0,4 Вт/см2. Методика лабільна. Тривалість процедури 3—5 хв на поле, 4—5 процедур про­водять через день, потім щоденно. На курс лікування 10— 12—15 процедур.

Ультрафонофорез гідрокортизону при хворобах статевих органів (мал. 88). Шкіру проекції внутрішніх статевих ор­ганів змащують гідрокортизоновою маззю. Озвучування проводять коловими рухами головки ультразвукового опромінювача при інтенсивності 0,6—0,8 Вт/см2. Час про­цедур поступово збільшується від 5 до 10 хв. Сегментарне (паравертебральне) озвучування триває 3—5 хв при інтенсивності 0,2—0,4 Вт/см2. На курс лікування 15—20 процедур.

Лікування адено­ми простати (мал. 89). Після випорож­нення кишок у пряму кишку через катетер уводять 2 мл олійної емульсії, в якій міс­титься 0,25 г 12,5% розчину оксипроге-

стерону капронату. Ультразвукову головку розташовують над проекцією простати. Режим Імпульсний, інтенсив­ність 0,4 Вт/см2, тривалість 5—8 хв, щоденно. На курс 8—10 процедур.

Лікування псоріазу. Місце локалізації псоріатичних бляшок змащують гідрокортизоном і лабільно озвучують у безперервному режимі, інтенсивність 0,6—0,8 Вт/см2, тривалість 6—10 хв. За цей час озвучують 2—3 поля, за­лежно від зони ураження. Потім проводять паравертебра-льне озвучування відповідних вогнищу ураження сег­ментів спинного мозку: якщо псоріатичний процес лока­лізується на верхніх кінцівках, то діють на С||(—Ои, на нижніх — на Ц—С Інтенсивність 0,2—0,4 Вт/см2, трива­лість 3—5 хв на поле. Контактне'середовище — вазеліно­ва олія (в разі дії на сегменти спинного мозку). На курс лікування 10—15 процедур.

^У механізмі ції ультразвуку на організм головне зна­чення мають механічний, тепловий і фізико-хімічний фак­тори. Механічний фактор, який спричиняється змінним акустичним тиском, виявляється своєрідним «мшромаса-жем» на клітинному і субклітинному рівнях. При цьому відбувається підвищення проникності клітинних мембран, гістогематичних бар'єрів та посилення проникнення речо­вин через шкіру; має значення і деполімеризуюча дія уль­тразвуку на гіалуронову кислоту. Виникає активація елек­трокінетичних (електрокапілярних) явищ, що спостерігаю­ться на межі середовищ з різним акустичним опором і мають велике значення при фонофорезі. З'являються аку­стичні мікропотоки в протоплазмі, переміщення внутрі­шньоклітинних включень, зміна їх просторового взаємо-положення, що викликає стимуляцію функції клітинних елементів і клітини в цілому.

Тепловий фактор ультразвуку пов'язаний із поглинан­ням енергії ультразвукових хвиль і перетворенням її в тепло. Раніше у разі використання великих інтенсивностей ультразвуку спостерігали значне підвищення температури тканин, і тому цей фактор вважали найважливішим у ме­ханізмі дії ультразвуку. При використанні невеликих інтенсивностей і лабільної методики впливу значного підвищення температури тканин не спостерігається. Нині, не заперечуючи значення теплового фактора, за ним не визначають головного значення. Наслідком теплової дії ультразвуку можна вважати зміну дифузних процесів, швидкості біохімічних реакцій, виникнення температурних градієнтів, що врешті-решт проявляється в життєдіяль­ності озвучених тканин.

Фізико-хімічний фактор ультразвуку виявляється зміною біохімічних реакцій і біофізичних процесів; у гене-

рації вільних радикалів, активації окисно-відновних про­цесів, утворенні біологічно активних речовин, зміні рН, підвищенні колоїдів клітини. Різні аспекти біологічної дії ультразвуку взаємопов'язані. Вплив ультразвукових ко­ливань на фізико-хімічні і біофізичні процеси тісно пере­плітається з механічним і тепловим компонентами його дії.