Реферат: Метод безпосереднього інтегрування
Цей метод базується на рівності
, де а та b – де сталі і застосовується у тих випадках, коли підінтегральна функція f має вигляд однієї із підінтегральних функцій табличних інтегралів, але її аргумент відрізняється від змінної інтегрування постійним доданком або постійним множником або постійним множником та постійним доданком.
Приклад 3. Знайти інтеграли
![]()
Розв’язування.

У цьому випадку змінна інтегрування х відрізняється від аргументу степеневої функції u8 = (х + 3)8 на постійний доданок 3;

У цьому випадку аргумент функції косинус відрізняється від змінної інтегрування х на множник ½.

У цьому випадку змінна інтегрування х відрізняється від аргумента степеневої функції u2/5 = (3х - 7)2/5 постійним множником 3 та постійним доданком (- 7).
Метод підстановки (заміни змінної)
Цей метод містить два прийоми.
а) Якщо для знаходження заданого інтеграла
зробити підстановку х =
(t), тоді має місце рівність
![]()
Після знаходження останнього інтеграла треба повернутись до початкової змінної інтегрування х. Для застосування цього прийому треба, щоб функція х =
(t) мала обернену t =
(х).
Приклад 4. Знайти інтеграл 
Розв’язування. Зробимо підстановку x = 5sin t, тоді
![]()
Отже, одержимо

Із рівності х = 5 sin t одержимо t = arcsin (x/5);
![]()
Отже,
![]()
b) Якщо зробити заміну змінної, тобто t =
(х) тоді має місце рівність
.
Після знаходження останнього інтеграла треба по вернутись до змінної х, використовуючи рівність t =
(х).
Зауваження:
Якщо підстановка обрана вдало, то одержаний інтеграл буде простішим і мета підстановки досягнута.
Якщо підінтегральний вираз містить корень вигляду
, то доцільно застосувати тригонометричну підстановку х = a cos t або х = а sin t
Знаходження вдалої підстановки для інтегрування певної множини функцій є значною подією в інтегральному численні. Видатний вчений XVIII віку, член Петербурзької академії наук Л.Ейлер вказав підстановку
для знаходження інтеграла
. У цьому випадку
або 
Отже,
