Реферат: Індекси у статистиці, суть, принципи, обчислення
1. Класифікація індексів.
Індекс (index) у статистиці – узагальнюючий відносний показник, який характеризує співвідношення в часі чи просторі соціально-економічних явищ і процесів.
Індекси використовуються для порівняльної характеристики сукупності в часі, для порівняння фактичного випуску з планом, для порівняння рівнів виробництва продукції, цін, продуктивності праці в різних регіонах, на різних підприємствах, для різних товарів.
Індекси можна класифікувати за різними ознаками:
за змістом досліджуваних об’єктів, явищ і процесів – індекси обсягу, індекси якісних показників;
за повнотою охоплення елементів сукупності – індивідуальні індекси, зведені (групові, загальні) індекси;
за формою зображення – агрегатні індекси, середні зважені індекси (арифметичні, гармонійні);
за базою порівняння – індекси динаміки (базові,ланцюгові), індекси виконання плану, територіальні індекси;
за характером впливу на зміну складного явища – індекси сталого складу, індекси структурних зрушень;
за коефіцієнтом спів вимірювання – індекси зі змінними вагами, індекси зі сталими вагами.
Для найбільш уживаних в економічному аналізі належать такі індекси:
індекс цін;
індекс фізичного обсягу;
індекс собівартості;
індекс продуктивності праці.
Індивідуальні індекси позначають буквою і та супроводжують підрядковим значком індексую чого показника, тобто показника, співвідношення рівнів якого характеризує індекс. Індекс цін позначають символом ір, індекс фізичного обсягу іg тощо. Показники за період, з яким проводиться порівняння /базисний період/, мають підрядкову цифру “0”, а показники за період, що порівнюється /звітний чи поточний/, - “1”.
Розрахунок індивідуальних змінних і базисних індексів аналогічний відповідним відносним величинам динаміки, де ряд коефіцієнтів росту (зниження) з постійною базою порівняння називають базисними показниками, а ряд коефіцієнтів росту (зниження) з перемінною базою порівняння змінними. У другому випадку ряд коефіцієнтів росту визначається відношенням до попереднього періоду. Цим розрахункам відповідають і такі правила: 1) добуток змінних індивідуальних коефіцієнтів (індексів) називають базисним індексом; 2) відношення двох базисних індивідуальних індексів дає змінний індивідуальний індекс.
Наведені правила можуть стосуватися і загальних індексів, якщо вони розраховані з постійними вагами.
Загальний або агрегатний індекс характеризує відношення рівнів явища, яке складається з декількох видів одиниць (однорідних або неоднорідних).
Таблиця
Індивідуальні індекси
Назва | Розрахункова формула |
1. Індекс ціни | ip = p1/p0 |
2. Індекс кількості продажу (виробництва) продукції | iq = q1/q0 |
3. Індекс товарообігу | IQ = Q1/Q2 |
4. Індекс собівартості продукції | iz = z1/z0 |
5. Індекс продуктивності праці | iv = v1/v0 iw = w1/w0 it = t1/t0 |
2. Основні формули розрахунків
Формули цих індексів мають такий вигляд:
фізичного обсягу
цін
або
питомих втрат сировини
собівартості
продуктивності праці
де q1 і q0, T1 і T0 – кількісна ознака відповідно у звітному і базисному періодах (q – фізичний обсяг; T – кількість робітників); p1 і p0; m1 і m0; z1 і z0; v1 і v0 якісна ознака (p – ціна; m – питомі витрати сировини; z – собівартість одиниці продукції; v – продуктивність праці відповідно у звітному і базисному періодах).
Якщо замість кількісної ознаки використовують дані про її структуру, то, наприклад, при розрахунку індексу цін слід застосовувати таку формулу:
де S – структура товарної маси у звітному періоді.
Таким же чином будують територіальні індекси. Їх застосовують для порівняння одноіменних ознак різних територій або об’єктів. Індивідуальні територіальні індекси аналогічні величинам порівняння в територіальному відношенні. При побудові загальних територіальних індексів виникає необхідність у застосуванні статистичних ваг. При цьому формули статистичних індексів мають вигляд:
індекс обсягу реалізації
а) для території а –
б) для території б –
індекс цін:
а) для території а –
б) для території б -
Щоб визначити абсолютну величину збільшення чи зменшення за рахунок зміни будь-якої величини необхідно від чисельника загальної формули відняти знаменник.
Наприклад,
Загальне збільшення (зменшення) обсягу товарообігу:
.
3. Середні індекси
Побудова середніх арифметичних і гармонічних індексів ґрунтується на використанні індивідуальних індексів кількісних і якісних показників.
Середній арифметичний індекс фізичного обсягу вираховують:
Середній гармонічний індекс цін вираховується так:
4. Індекси середніх величин і структурних зрушень
Для характеристики динаміки двох середніх рівнів однорідної сукупності визначають індекс середньої величини (змінного складу). Він характеризує зміну середньої величини в результаті дії двох чинників з кількісного і якісного.
Індекс структурних зрушень показує як змінилася структура не враховуючи зміну показників:
Індекс постійного складу показує як змінився показник, не враховуючи зміну структури:
5. Взаємозв’язок
Існує взаємозв’язок між індивідуальними індексами, який полягає в тому, що:
добуток ланцюгових індексів дорівнює базисному;
частка від ділення базисних індексів дорівнює ланцюговому індексу.
Взаємозв’язок між загальними індексами:
1) Добуток загальних індексів цін і фізичного обсягу дорівнює індексу вартості:
2) Взаємозв’язок між індексами постійного перемінного складу і структурних зрушень полягає в тому, що добуток індексів з постійного складу і структурних зрушень дорівнює індексу змінного складу.