Реферат: Стимулювання продажу товарів і послуг

Для кожного об'єкта стимулювання потрібні й відповідні засо­би стимулювання. Для власного торгового персоналу — цільові премії, конкурси, ігри, пряме матеріальне стимулювання; для по­середника — талони на продаж зі знижкою, продаж за зниженими цінами, зразки товарів, конкурси, ігри; для споживача — талони на продаж зі знижкою, продаж за зниженими цінами, зразки товарів, певна додаткова безоплатна кількість товару, можливість випро­бувати товар протягом певного часу і повернути його, коли щось не сподобається, дегустація, премії, конкурси, ігри, лотереї.

Стимулюванням, однак, не варто зловживати. Коли підприєм­ство стимулює продаж товарів надто довго або надто часто, спо­живачі починають сприймати такі товари як нікчемні, котрі про­дати нормальним способом неможливо. Особливо це стосується цінового стимулювання. У такому разі ліпше використати інші стимулюючі засоби (лотереї, конкурси, ігри).

Стимулювання продажу товарів поширене в багатьох країнах. 1993 року відбулася уніфікація економічного законодавства країн — членів ЄС, що створило більш сприятливі умови для використання стимулювання продажу товарів у рамках Співтовариства. Стимулю­вання продажу застосовується в багатьох галузях, включаючи вироб­ництво продовольчих товарів, промисловість, фінанси, інформатику тощо. Комп'ютеризовані системи дають змогу контролювати шлях то­вару зі складу до магазину і від магазину до споживача, організовувати разові заходи зі стимулювання продажу на регіональному рівні, не ка­жучи вже про місцевий. Цим закріплюється провідна роль за розпо­дільчою системою, де боротьба з конкурентами примушує застосову­вати індивідуальні та оригінальні методи стимулювання продажу.

У багатьох країнах розроблено законодавчі акти з питань сти­мулювання продажу. Так, у Франції, наприклад, дозволено законом такі прийоми стимулювання:

• зниження цін («перекреслені» ціни, спеціальні пропозиції вару» відшкодування витрат), тобто дозволено всі види цінових знижок незалежно від умов застосування і терміну використання. Коли знижки мають тимчасовий характер, необхідно вказати по­передню ціну (так звані «перекреслені» ціни). За постійного зни­ження — забороняється продаж зі збитком. Попередня ціна вста­новлюється адміністрацією, виробником або експортером, з роз­рахунку ціни продажу протягом останніх 30 діб;

• розпродаж — не потребує попереднього дозволу, якщо мова йде про застарілі або сезонні товари;

• знижка, яка сплачується готівкою, талони з правом на зниж­ку (на талонах зазначаються розміри відшкодування, ім'я та ад­реса виробника або комерсанта, який розповсюджує талони);

• додаткова кількість товару за незмінної ціни — аналогічно продажу з премією;

• купони — це своєрідні запрошення до купівлі, які супрово­дять якісь товари і є дійсними тільки для цих товарів. Купон є свого роду проспектом, на ньому необхідно вказати назву фірми, розміри її статутного капіталу та реєстраційний номер у торгово­му реєстрі комерційних товариств;

• продаж із премією — максимальна вартість премій не може перевищувати 7% ціни (включаючи всі податки та збори) товару, якщо ціна не більше 500 фр. (тобто 35 франків) або 30 фр. + 1% від ціни, якщо ця ціна перевищує 500 фр. У будь-якому разі роз­міри премій не можуть перевищувати 350 фр. Обов'язковим є чі­тке маркування фарбою, що не змивається, товарів, які пропону­ються як подарунки та безоплатні зразки.

Звідси можна зробити висновок, скільки ще потрібно зробити українським законодавцям, щоб Україна і в цьому питанні при­єдналася до цивілізованих країн.