Реферат: Паблік рилейшнз в органах влади

Паблік рилейшнз є складовою інституту менеджменту. Функ­ції паблік рилейшнз стосовно уряду не мають політичного спря­мування. Перед паблік рилейшнз у цьому разі стоять такі завдан­ня: по-перше, регулярне надання інформації про діяльність, пла­ни та успіхи уряду; по-друге, інформаційно-виховна функція, спрямована на просвітницьку діяльність у питаннях законодавства, права та різних аспектів повсякденної роботи уряду; по-третє, інформування міністрів та керівників комітетів про реакцію сус­пільства на ту політику, яку вони здійснюють.

Служби паблік рилейшнз повинні мати право висловлювати свою думку з будь-якого питання на будь-якому рівні, а керівник служби — користуватися цілковитою довірою свого керівництва. Його думку треба обов'язково враховувати під час розробки пла­нів діяльності уряду, а відтак керівник служби паблік рилейшнз повинен мати доступ до будь-якої урядової інформації.

Побудова служби паблік рилейшнз залежить від міри важли­вості окремих її аспектів. Як правило, у рамках цих служб існу­ють чотири відділи: преси, телебачення та радіо, реклами й бри­фінгів. У багатьох міністрів є спеціальні приймальні для зустрі­чей з представниками громадськості. Організація роботи в цих приймальнях також входить до обов'язків персоналу служби па­блік рилейшнз.

Необхідно, щоб міністерства та відомства планували свою ді­яльність щодо зв'язків із громадськістю з урахуванням генераль­ної лінії уряду, взаємно пов'язували свої плани, щоб не було дуб­лювання. Координація діяльності на цьому рівні влади входить в обов'язки одного з міністрів або віце-прем'єрів. На офіційному рівні координацію діяльності уряду в галузі інформації покладе­но на прес-секретаря прем'єр-міністра. Організаційні питання з паблік рилейшнз уряду мають розглядатися на регулярних або спеціальних засіданнях під керівництвом прес-секретаря, до обов'­язків якого також належить координація роботи з парламентсь­ким відділом щодо паблік рилейшнз.

Зв'язки з пресою займають значне місце в діяльності урядо­вої служби паблік рилейшнз. Це джерело інформації для газет, популярних та спеціалізованих журналів, а також для зарубіж­них журналістів. Служби паблік рилейшнз організують візити кореспондентів у міністерства й відомства, а також прес-кон­ференції, на яких міністри й відповідальні працівники мініс­терств виступають з офіційними заявами та відповідають на запитання.

Зростання ролі телебачення, радіо, поява Інтернету потребує створення окремої служби поширення інформації про дії уряду в електронних засобах масової інформації (програми типу «Уряд. Час дій») та в Інтернеті.

Служба реклами займається створенням кінофільмів (відеофільмів), підготовкою плакатів, афіш, рекламних брошур та інших матеріалів. Вона працює в контакті з місцевою владою, різними міністерствами та відомствами інформації.

Особлива роль у діяльності служби паблік рилейшнз уряду належить службі брифінгів. Вона є координатором збирання й поширення інформації про діяльність міністерств, відомств та уряду в цілому.

Діяльність служб паблік рилейшнз у центральних та місцевих органах влади повинна сприяти розвитку демократії, поширенню інформованості людей про діяльність цих структур. Головна мета полягає в тім, щоб розвинути громадянську самосвідомість та ви­ховати в людей активний інтерес до проблем, пов'язаних із цент­ральною або місцевою владою.

Люди виявляють зацікавленість до місцевих проблем, коли ці проблеми зачіпають їхні інтереси. Фахівці вважають, що місце­вий орган влади — це колективна відповідальність, яка потребує ділового партнерства та співпраці громадськості та обраних (при­значених) відповідальних осіб, а паблік рилейшнз — це найефек­тивніший засіб досягнення такої співпраці.

Мета паблік рилейшнз щодо місцевого самоуправління (на­приклад міської чи районної ради) полягає в такому:

постійно інформувати громадськість про політику ради та її повсякденну діяльність;

надавати громадськості можливість висловити свою думку про нові важливі проекти і плани до прийняття остаточних рішень;

інформувати громадськість про роботу системи місцевого са­моврядування, j

Найбільш важливим аспектом паблік рилейшнз завжди має бути особистий контакт працівників місцевої адміністрації з гро­мадськістю. Місцева влада має докласти максимальних зусиль для встановлення довірчих стосунків між нею та відвідувачами.

Місцева преса — це найбільш ефективний засіб зв'язку та спілкування між місцевою владою та громадянами. Тому владі необхідно зробити все можливе, щоб установити та підтримувати добрі стосунки з редакторами та репортерами місцевих газет. Вплив місцевої преси на локальні події іноді буває значно біль­шим за вплив центральної, f

Усі новини щодо роботи місцевої влади преса отримує, як правило, із звітів про проведення сесій та засідань комітетів. Ко­ли преса публікує матеріали скандального характеру, співробіт­ник служби паблік рилейшнз має забезпечити пресі максимальні можливості для власного розслідування. Якщо факти буде дове­дено, саме служба паблік рилейшнз від імені влади повідомляє про винуватців, покарання для них та про заходи, яких ужито для виправлення становища.

Крім преси, рекомендується використовувати для зв'язків з Лгромадськістю такі заходи, як організація виставок, проведення сезонних ярмарків, невеликих зібрань та лекцій, де можна поспілкуватися з людьми та отримати їхню підтримку на наступних виборах.

Не треба забувати, що місцеві новини найчастіше стають стриж­нем центральних новин на радіо та телебаченні. Тому робота з центральними засобами масової інформації для поліпшення імі­джу місцевої влади, надання їй більшої значущості може стати

визначальною.

Діяльність галузевих асоціацій не є діяльністю владних струк­тур, але частина питань дуже схожі (візьмімо, наприклад, порядок призначення президента асоціації). Відтак — майже 75% роботи галузевих асоціацій припадає на сферу паблік рилейшнз, а саме:

• захист інтересів членів асоціації або галузі в офіційних та полуофіційних органах та на переговорах з урядовими закладами;

• проведення статистичного та інших видів аналізу та надання інформації пресі, членам асоціації та іншим заінтересованим особам;

• організація колективних переглядів, виставок тощо, а також проведення конференцій та зустрічей;

• надання інформації про експортні можливості, консульту­вання з питань діяльності на зарубіжних ринках;

• видання журналів, бюлетенів, доповідей тощо як для окре­мих членів асоціації, так і для споживачів поза межами галузі;

• організація зйомок кіно- та відеофільмів та пошук інших форм рекламування для збільшення кількості членів асоціації, пропагування підприємств та їхньої продукції поза межами галузі.

Уже звичною стала практика призначення на посаду прези­дента добре відомої людини, яка б виступала перед аудиторією з роз'ясненням цілей та завдань асоціації. Це пояснюється такими причинами:

• асоціація може виступати від імені всієї галузі, роблячи це

безсторонньо, зважено та обережно;

• політика окремих підприємств часто має егоїстичну спрямо­ваність, тому засоби масової комунікації схильні більше прислу­хатися до думки галузевих асоціацій;

• великі за розміром галузеві асоціації мають у своєму розпо­рядженні значні фінансові ресурси і необхідні можливості для організації реклами, проведення виставок та інших колективних заходів у інтересах асоціації в цілому.