Реферат: Особливості представлення результатів дослідження ринку
Висновки
Після закінчення роботи над викладом результатів, у більшості звітів необхідно подати висновки. Цей розділ можна розпочати, повторивши формулювання проблеми, вирішення якої покладено на це дослідження.
Далі треба подати факти про компанію, для якої вирішуються проблеми. Після цього висвітлюються результати, що мають відношення до проблеми.
Тепер дослідник може викласти можливі подальші кроки, перелічити всі «за» і «проти» про кожний з них, посилаючись на результати, якщо це треба.
Рекомендації
Часом рекомендації включають до розділу висновків, інколи виділяють окремо. Багато залежить від того, наскільки великим буде обговорення. Рекомендації випливають із викладених можливих подальших кроків. Вірогідно, що аргументи на користь певного розв'язання проблеми будуть настільки вагомими, що читач сприйме його як очевидний та єдино можливий.
Замовник не завжди просить дослідника робити висновки та формулювати рекомендації. У дослідженнях споживчих ринків звіт може мати лише інформаційний характер. Дослідник подає замовнику інформацію, яку той використовує разом з іншою, недоступною дослідникові, як підставу для подальших дій.
Додатки
У кінці звіту містяться додатки, які служать для підтвердження положень звіту. Сюди можуть входити:
анкети;
список респондентів (має значення лише у дослідженнях промислових ринків);
список публікацій;
виклад великих перехресних аналізів та відповідні таблиці;
статистичні дані та методи;
фінансові відомості про компанії;
публікації, що стосуються продукту.
Оформлення звіту
Оформлення — кінцева прикраса загального вигляду звіту. Для цього доведеться тісно співпрацювати з секретарями, даючи поради про відповідну величину лівого й правого полів на сторінках, про відступи перед і після таблиць, використання великих букв та інших засобів.
Деякі з аспектів оформлення необхідно мати на увазі ще під час написання звіту. До них належать:
Система нумерації підрозділів. Слід дотримуватися такої нумерації розділів та підрозділів, яка б дозволяла трирівневе розділення.
Наприклад:
3.00 ЧАСТКИ РИНКУ
3.01 Вступ
Основні учасники
Розташування таблиць. Текст з поясненнями повинен, як правило, передувати таблицям, ,і не бути розташованим після них. Це не змушуватиме читача, розглядаючи складну таблицю, намагатися зрозуміти, що вона означає.
Написи у таблицях. Таблиці завжди повинні бути пронумерованими, мати підписи (бажано над таблицею), у тексті на них необхідно робити покликання. У таблицях до колонок цифр дається розшифрування, вказується рік чи період, якого стосуються наведені дані. Якщо цього не видно із змісту, треба вказати джерело походження даних. Якщо в таблиці наведено дані у відсотках від загального обсягу вибірки, слід вказати його (часом його називають основою вибірки). Якщо сума чисел у колонці перевищує 100% (як буває у випадку, коли запитання передбачають кілька варіантів відповіді), необхідно це пояснити. Інколи вказівка на запитання анкети, якого стосуються дані в таблиці, допомагає читачеві краще зрозуміти, про що йдеться.
Представлення статистичних даних. Статистичні дані необхідно подавати у простій формі. Якщо дослідник вважає, що інформація надто громіздка через кількість поданих цифр, варто поділити таблицю на кілька окремих. Подані в таблицях цифри після коми в десяткових дробах переважно не мають ваги і лише створюють враження точності. Треба також округлювати значення оцінки обсягів ринків: краще навести значення 6,5 млн.ф.ст., ніж 6345897 ф.ст. Колонки та рядки значень необхідно подавати у низхідній послідовності, за винятком випадків, коли наводяться шкали оцінок (від «дуже добре» до «дуже погано»).
Оформлення графіків та діаграм. Графіки та діаграми використовують лише тоді, якщо вони допомагають простіше і зрозуміліше подати інформацію. Певні дані переважно наводять або у формі таблиць, або графічно, але не обома способами одночасно. І таблиці, і графіки мають бути простими за формою. Якщо форма надто ускладнена, інформацію слід подати в кількох окремих таблицях чи графіках. Як і таблиці, графіки та діаграми повинні мати добре сформульовані підписи.
Оформлення тексту. Текст звіту також мусить бути простим і зрозумілим. Стиль викладу — впевненим та динамічним. Слід орієнтуватися на те, що у читача не буде часу ознайомитися з великим, складно написаним текстом. Краще використовувати короткі речення та слова. Якщо звіт призначено не для професійних маркетологів, треба уникати професіоналізмів. Основні позиції можна виділити окремими пунктами, писати з абзацу, позначати рисками або зірочками.
Визначивши побудову звіту, можна розпочати його написання. Під час роботи над проектом дослідник, свідомо чи підсвідоме, здійснюватиме відбір інформації. Організація роботи протягом виконання проекту матиме великий вплив на те, чи виявиться оформлення звіту простим завданням. За цей час накопичиться велика кількість карточок. Краще їх тримати всі разом у спеціальній скриньці. Залежно від предмета дослідження, їх можна згрупувати за тематикою інформації: про компанії, кабінетну роботу, загальні опитування, зустрічі з клієнтами, листування, таблиці результатів опитувань.
Робочі матеріали набагато об'ємніші, ніж кінцевий звіт. Завдання Дослідника — вирішити, що включити до звіту, а що ні. Золоте правило - використовувати мінімальну кількість матеріалу для досягнення поставленої мети. Короткий змістовний звіт виграє в очах зайнятого менеджера, якому бракуватиме часу прочитати довгий документ. Пам'ятайте: треба думати багато, писати мало, говорити ще менше.
Тепер необхідно підготувати чернетку. Основою тексту можуть служити таблиці та цитати. За один раз намагайтеся написати якомога більше, це сприятиме послідовності викладу і плавності переходу від розділу до розділу. Перед тим, як передати текст для роздруку, ще раз його прочитайте та перевірте. Необхідно виправити граматичні помилки, забезпечити логічний перехід між окремими частинами, усунути неузгодженість даних. З огляду на друкарку власні назви пишіть розбірливо. Чітко вкажіть їй свої вимоги щодо загального вигляду сторінки машинопису.
Коли звіт надруковано, треба перевірити його ще раз. А перед тим, як передати звіт замовникові, необхідно, щоб його прочитали ще раз і виправили помилки та суперечності, які досі не були помічені. Ті, хто читатимуть звіт, рідко можуть сказати, правильні чи неправильні результати дослідження. Тому їх думка про якість звіту формуватиметься залежно від очевидних факторів, таких, як оформлення, якість друку, наявність граматичних помилок. Багато хороших звітів постраждало через примітивні помилки, пропущені під час кінцевої перевірки, коли увагою дослідника вже заволоділо наступне завдання.
Готовий звіт необхідно «видати». Привабливий зовнішній вигляд документа так само важливий, як вітрина магазину для його власника. Разом з чітким зрозумілим оформленням тексту, таблиць та діаграм загальний вигляд звіту посилить довіру до його змісту. Професійний підхід до зовнішнього оформлення звіту свідчитиме про те, що такий самий підхід застосовувався при зборі та інтерпретації даних.
Популярні способи оправи звіту — використання пластикових «гребінців», термоклейких плівок, спіральних чи кільцевих зшивачів. Гребінчасті зшивачі найпопулярніші, бо вони годяться для сторінок різного розміру, а документ можна легко розкрити на потрібній сторінці. Необхідно продумати, як оформити обкладинку. Виправдало себе застосування картонної картки з отвором, через який видно заголовок звіту на титульній сторінці.
ОСОБИСТЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
При найменшій можливості слід намагатись про результати дослідження доповідати усно. Після перших кількох спроб, коли від хвилювання підкошуються ноги, цей процес стане для вас найвдячнішою частиною роботи. Тут дослідник може підкреслити ті сторони звіту, на які замовники під час читання можуть не звернути уваги. Усні доповіді дають дослідникові змогу виявити свої особисті якості.
Певну загрозу успіхові усної доповіді становить значне інформаційне насичення звіту. Воно призводить до того, що доповідь може перетворитися на лекцію, а, як ми знаємо, лекції бувають сухі, як порох. Дослідник не може допустити, щоб аудиторія нудилася. Його доповідь повинна не тільки навчати, а й стимулювати.
Як саме дослідження, так і його усне представлення повинне мати мету. Дослідник мусить запитати себе, чого він хоче досягти, доповідаючи результати усно. Відповідь може бути і не настільки очевидною, як здавалося б. Завданнями усної доповіді може бути:
донести результати дослідження до людей, які, ймовірно, не читатимуть письмового звіту;
пояснити складні розділи звіту;
підкреслити певні положення;
стимулювати зацікавлення предметом дослідження;
викликати обговорення висновків та рекомендацій;
досягнути консенсусу щодо подальших дій.
Чітко усвідомлюючи завдання, дослідник може розпочати планування доповіді. Для цього необхідно відповісти на такі чотири запитання:
Хто буде присутній? АУДИТОРІЯ
Що необхідно їм сказати? ІНФОРМАЦІЯ
Хто буде доповідати? ДОПОВІДАЧІ
Які допоміжні засоби необхідні для донесення інформації? НАОЧНІ ЗАСОБИ
АУДИТОРІЯ
Майже все залежить від аудиторії. Її склад визначає зміст інформації, яку буде подано. Директори більше цікавляться заходами, які необхідно буде вжити на основі даних дослідження, ніж детальною інформацією про те, що було виявлено. Середня ланка управлінців, добре ознайомлена з ходом дослідження, може зацікавитися детальним викладом результатів. Якщо аудиторія повністю складатиметься з маркетологів, вони можуть виявити бажання обговорити методику дослідження. Часто аудиторія мішана, тому при підготовці усної доповіді слід орієнтуватися на найважливіших за становищем слухачів.